додому ПОЛІТИКА Похмура реальність для РФ. Якою насправді є бойова міць російської армії перед битвою...

Похмура реальність для РФ. Якою насправді є бойова міць російської армії перед битвою на Донбасі — аналіз Інституту вивчення війни 

337

На першому етапі повномасштабної війни в Україні Росія втратила до 15−20% своїх сил вторгнення, за оцінками Пентагону. Однак ці цифри не дають повного уявлення про те, якої шкоди завдано реальній боєздатності російської армії, що може зіграти важливу для України роль у майбутній битві за Донбас.

Про це у своєму новому детальному огляді пишуть фахівці американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War, ISW) — аналітичного центру, який проводить дослідження у сфері оборони та міжнародної політики. Наразі його експерти щодня публікують аналітичні зведення про ситуацію на фронтах в Україні, проте 9 квітня оприлюднили додатковий розширений аналіз практичної боєздатності російської армії перед ймовірною масштабною атакою РФ на сході України. У ньому аналітики ISW закликають оборонні відомства США не йти шляхом «ненавмисно перебільшених оцінок реальних військових можливостей російських сил».

«Російські збройні сили намагаються створити достатню бойову міць, аби захопити та утримувати частини Донецької та Луганської областей, які вони нині не контролюють, після завершення захоплення Маріуполя. Є вагомі причини сумніватися у здатності російської армії зробити це, як і в її здатності ефективно використати відновлену [після перших боїв] бойову міць, попри інформацію про спрощення структури російського командування», — йдеться у вступній частині огляду.

НВ переказує основні його тези.

Три головні висновки — коротко

  • Росія навряд чи здатна сконцентрувати на сході України таку бойову міць, яку можна було б вважати пропорційною направленій туди [на Донбас] кількості військ та батальйонних тактичних груп
  • Російські збройні сили продовжують страждати від «руйнівних проблем», включаючи низький бойовий дух, проблеми з набором та утриманням сил, які серйозно підривають їхню здатність ефективно воювати
  • Результат майбутньої російської операції на сході України залишається «під великим питанням»

Аргументи аналітиків ISW

Російській армії буде складно зосередити значні та боєздатні сили механізованих підрозділів для нових операцій на Донбасі протягом найближчих місяців. Аналітики ISW нагадують, що насправді РФ доведеться «розрізнено кидати в бій серйозно пошкоджені і частково відновлені підрозділи — заради наступальних операцій, які приносять обмежені успіхи ціною великих витрат». Автори огляду припускають, що росіяни все одно можуть «домогтися прогресу взяти в оточення чи виснажити українські сили — чого буде достатньо для захоплення значної частини Донецької та Луганської областей». Однак, пишуть вони, «є щонайменше така ж сама імовірність» того, що подібні атаки росіян не досягнуть цілей, як це вже сталося з іншими сценаріями атак РФ на першому етапі війни.

Втрати 15−20% «бойової міці» російських сил вторгнення насправді означають істотніші проблеми для РФ. У доповіді така оцінка наведена з посиланням на дані Пентагону від 8 квітня, проте експерти ISW попереджають, що ці цифри приховують навіть більші втрати. З одного боку, Міноборони США вочевидь оцінює у 80−85% «відсоток військ, початково мобілізованих для вторгнення, які досі в цілому готові вести бойові дії – тобто все ще живі або легко поранені та знаходяться разом зі своїми підрозділами». Проте експерти наголошують, що така оцінка«ненавмисно перебільшує нинішні бойові можливості російських збройних сил».

Вони закликають звернути увагу на доктринальне визначення «бойової міці» в армії США — як «сукупності руйнівного, створювального та інформаційного потенціалу, який військовий підрозділ або формування може застосувати в даний момент часу». Крім того, це поняття включає вісім елементів, серед яких «лідерство, інформація, командування та управління, пересування та маневреність, розвідка, [здатність вести] вогонь, постачання та захист».

Це означає, що «бойова міць» насправді означає набагато більше, ніж фізичну присутність військових та техніки у своїх підрозділах — і що проблеми росіян насправді ширші. «Це є одним із ключів до розуміння того, чому російські війська так слабко проявили себе в цій війні, попри їхню суттєву чисельну перевагу. Це також ключ до розуміння розвитку наступної фази війни», — резюмують фахівці ISW.

Виведені з-під Києва підрозділи РФ фактично втратили боєздатність ізалишатимуться «неефективними для битв» до їх повноцінної реорганізації,констатують автори аналітичного огляду. Вони пояснюють, що йдеться про десятки російських батальйонних тактичних груп (БТГ), яким було завдано «страшної шкоди». Як один із доказів своїх оцінок аналітики ISW наводять заяву представника Пентагону із закритого брифінгу для ЗМІ (8 квітня), під час якого цей чиновник заявив: «Ми бачили ознаки того, що деякі підрозділи [РФ] буквально знищені, у всіх сенсах.

Від таких БТГ просто нічого не залишилося, крім жменьки військових та, можливо, невеликої кількості техніки […]. Ми бачили інші [підрозділи], які втратили, наприклад, 30% чисельності». Підрозділи з такими втратами небоєздатні – «їх бойова міць фактично нульова», роблять висновок із цих слів експерти ISW.

Відновлення номінальної боєздатності таких підрозділів потребувало б місяців.

Автори доповіді нагадують, що для відновлення підрозділу із серйозними втратами необхідно:

  • набрати нових солдатів до повної чисельності
  • інтегрувати таких військових-новачків у підрозділи (провести хоча б мінімальну підготовку, оскільки підрозділ — «це більше, ніж сума окремих солдатів та транспортних засобів, боєздатність якого залежить від його вміння діяти як єдине ціле, а не як група окремих осіб»)
  • замінити втрачені та пошкоджені автомобілі/техніку та відремонтувати ту, що підлягає ремонту
  • час, щоб відновити бойовий дух і волю до нових битв — тим більше, що по обох факторах мотивації серйозно вдарили поразки та втрати першого етапу війни.

Всі ці завдання «неможливо виконати за кілька тижнів, не кажучи вже про ті лічені дні, які російське командування, схоже, має намір виділити» для реорганізації підрозділів, які відступили, стверджують автори доповіді. З цього вони роблять висновок про те, що перенаправлені з півночі України російські сили «в найкращому разі будуть „підлатані“ й укомплектовані солдатами, набраними з інших пошарпаних і деморалізованих частин». «Батальйон, що складається з таких військових, не матиме бойової сили батальйону», — резюмують експерти ISW.

Проблему підкріплення росіян посилює недосконалий принцип формування підрозділів, який неможливо швидко виправити у короткій війні. 

За рідкісними винятками, РФ не залучала до вторгнення армійські полки та бригади у повному складі (хоча в Україні вже задіяні елементи майже кожного з них). «Натомість вони залучили окремі батальйони з багатьох полків і бригад усіх своїх сил», — нагадують автори огляду. Вони констатують, що рішення формувати змішані бойові підрозділи, «які складаються з окремих батальйонів, об’єднаних у спеціальні формування», погіршило ефективність військ РФ.

Проте змінити тактику росіяни тепер навряд чи зможуть, оскільки у російській армії «залишилося лише небагато чи взагалі не залишилося незачеплених полків чи бригад». А отже, російському командуванню доведеться«продовжувати об’єднувати окремі батальйони в спеціальні з’єднання».

РФ не може розраховувати на ефективну та швидку мобілізацію, попри потенційно значні її обсяги.

 У Росії вже стартував весняний призов, під час якого планують залучити до 130 тис. строковиків. Проте йдеться про недосвідчених молодих людей, які лише мають пройти базову військовий вишкіл — отже, вони навряд чи здатні забезпечити армії РФ суттєвий приріст боєздатності, навіть якщо будуть відправлені в Україну. «У найближчі кілька місяців відправка до підрозділів на передову просто перетворила б їх на гарматне м’ясо», — констатують аналітики ISW. Аналогічно варто оцінювати й спробу влади РФ викликати до армії резервістів — до 60 тис., за оцінками Пентагону.

У Міноборони США зазначають: залишається незрозумілим, скільки резервістів реально вдасться залучити, яке навчання вони проходитимуть (якщо будуть) і де задіють таке підкріплення. Експерти ISW, своєю чергою, підкреслюють: швидше за все, Росія «вже вичерпала» запас найефективніших резервістів — наймолодших і підготовлених. У випадку нової партії йдеться про старших людей, які ймовірно ще більше втратили свій військовий досвід і навички, пишуть автори огляду. На їхню думку, в ідеалі потрібно «багато тижнів або місяців, щоб перенавчити цих резервістів, перш ніж інтегрувати їх назад у бойові підрозділи для участі в боях».

Якщо цього не буде зроблено, то й резервісти, ймовірно, будуть малопридатними у справі. «Росіяни не можуть розраховувати на користь від приблизно 200 тис. призовників і резервістів, яких вони зараз намагаються мобілізувати, до кінця літа або принаймні до осені. Якщо вони відправлять цих людей воювати раніше, то зазнають непропорційних втрат, не надто збільшивши ефективну силу будь-яких підрозділів, до яких вони приєднаються», — роблять висновок автори огляду.

Бойовий дух навіть елітних російських підрозділів залишається дуже низьким. Аналітики ISW наводять низку прикладів із повідомлень української розвідки та російських пабліків про те, як військові РФ десятками відмовляються воювати(включаючи десантників елітної 76-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії, представників Росгвардії і навіть елітного підрозділу російського спецназу, який воював у Сирії і «відмовився продовжувати бойові дії в Маріуполі після втрати 30 осіб у період з 2 по 4 квітня».

Призначення генерала Олександра Дворнікова та спрощення російської структури командування військами може не вирішити всіх проблем армії РФ в Україні.

«Призначення Дворнікова „загальним“ командувачем зараз має сенс з огляду на те, що основні зусилля росіян (принаймні задекларовані) майже повністю сконцентровані в зоні його відповідальності», — нагадують у ISW про те, що Дворніков командує Південним військовим округом, а до розширення повноважень був лише одним із двох-трьох інших командирів, які відповідали за різні фронти наступу російської армії в Україні. Відсутність єдиного командира «явно шкодила взаємодії російських військ, які діяли різних напрямах вторгнення», вважають аналітики інституту.

Проте навіть чіткіша командна вертикаль може не впоратися з глибинними проблемами сил вторгнення, які описані вище, вважають експерти. По-перше, більшість сил підкріплення, які РФ зараз спрямовує на Донбас, «висмикнуті» з інших військових округів російської армії. Крім того, нинішній активний наступ російських сил з боку Ізюма на південний схід«спирається на концентрацію російських військ навколо Харкова, яка, своєю чергою, залежить від логістичного вузла в російському Бєлгороді — обидва ці райони номінально перебувають під контролем [командувача Західним військовим округом генерала Олександра] Журавльова», йдеться в аналітичному огляді. Це означає, що «внайближчому майбутньому російські сили, ймовірно, продовжать насилу намагатися налагодити узгоджені та ефективні механізми командування й управління», роблять висновок аналітики ISW.

Технічно у РФ достатньо здорових солдатів зі зброєю, щоб становити серйозну загрозу для сходу Україниале це ще не запорука захоплення Донбасу.

 Експерти ISW визнають, що росіяни здатні «вимотати українських захисників самою лише чисельністю — хоча, ймовірно, ціною жахливих втрат». «Однак все вказує на те, що реальна боєздатність російських сил підкріплення, які можуть вирушити на схід України, буде лише невеликою часткою того, на що вказує чисельність солдатів і підрозділів, тому результат битви [на Донбасі] ще геть не визначений», — вважають аналітики.

Автор: Інна СЕМЕНОВА

Джерело: НВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я