Володимир МУЛЯРЧУК, експерт Центру досліджень проблем громадянського суспільства
Ось закінчився жовтень – другий місяць осені, і зараз саме час підбивати його підсумки для української політики.
Цей місяць виявився досить напруженим та інтригуючим, навіть більш насиченим на різні цікаві політичні події, ніж вересень. Лідери політичних симпатій українців ведуть запеклу публічну боротьбу, намагаючись сподобатися виборцям. Дехто вже активно готується до майбутніх президентських виборів, які мають відбутися у 2019 році. В першу чергу, мова йде про президента Порошенка та його головного конкурента Юлію Тимошенко. А хтось вже почав підготовку й до парламентських виборів.
Однією з найважливіших подій місяця, що минає, звісно ж є протести під Верховною Радою, організовані опозиційними силами. Ці протести вже жартома називають «МіхоМайдан». До цих акцій деякі політсили готувались досить довго. Мова йде в першу чергу про «Рух нових сил» Михайла Саакашвілі та «Самопоміч». Ще коли Саакашвілі позбавили громадянства, вже в липні, він припускав, що однією з головних причин цього може бути те, що його партія разом з іншими опозиціонерами збираються влаштувати восени антивладні акції.
17 жовтня ініційований мітинг дійсно відбувся. Слід зазначити, що найбільша кількість людей вийшла під Раду саме у перший день акції – близько 5 тисяч осіб, хоча організатори сподівалися, що вийде хоча б близько 10 тисяч. Тоді в ній брали участь представники таких партій, як «Рух нових сил», «Самопоміч», «Громадянська позиція», «Свобода», «Національний корпус», Громадський рух «Хвиля», «Демократичний альянс» та інші. Головними політичними лідерами акції, крім Саакашвілі, були такі політики, як Мустафа Найем, Сергій Лещенко, Світлана Заліщук, Семен Семенченко, Володимир Парасюк та інші.
Вимогами протестувальників були зняття депутатської недоторканності, створення антикорупційного суду та вибори за відкритими списками. Через день стало зрозуміло, що Президент готовий підтримати перші дві вимоги мітингувальників – скасування недоторканності з депутатів, у Раді навіть було зареєстровано два законопроекти, які передбачають це (депутатський і президентський – згідно з останнім недоторканість має бути скасована, але з 2020 року) та створення антикорупційного суду, на функціонування якого вже виділені бюджетні гроші на 2018 рік. Представник президента у Верховній Раді Ірина Луценко заявила, що Порошенко налаштований на ухвалення закону про Антикорупційний суд цього року, але це стане можливо лише після позитивних висновків Венеційської комісії.
На необхідності створення антикорупційного суду наголошували й західні партнери України. Наприклад, посол США в Україні Марі Йованович зауважила, що американська влада очікує на створення в Україні Антикорупційного суду і вважає, що це питання є дуже важливим. Вона пояснила, що США, МВФ і Венеціанська комісія розуміють під Антикорупційним судом «орган або організацію, що не залежить від існуючих структур, яка складається із суддів, обраних за допомогою незалежного конкурсного процесу. Суд, в якому народ впевнений, куди будуть обрані чесні люди, високоморальні люди, сміливі, люди, що стали професіоналами».
Після того як влада пообіцяла підтримати дві перші вимоги мітингуючих між їхніми лідерами почався розкол. Одні планували, щоб акції були довготривалими – мова йде про партію Саакашвілі та окремих представників «Самопомочі», а інші планували стояти до задоволення їхніх головних вимог. Після обіцянки Президента задовольнити дві перші головні вимоги кількість мітингувальників значно зменшилася до лише декількох сотень. Частина учасників вийшли з акції, пообіцявши боротися за досягнення реалізації їхніх вимог «власними методами».
Здавалося б, справи у Саакашвілі пішли не зовсім так, як він планував. 27 жовтня стало відомо, що народний депутат, який є одним з організаторів групи «Велика політична реформа» Мустафа Найем знімає з себе відповідальність за мітинги та заявив, що «подальшу відповідальність за акцію несе Михайло Саакашвілі та нардепи Єгор Соболев та Семен Семенченко, які теж там знаходяться. Усі інші не підтримали історію з палатками та її продовженням».
Таким чином, лідеру «Руху нових сил» треба було придумати нові, більш серйозні вимоги до влади, які він і озвучив 29 жовтня під час чергового віча, яке мало назву «Україна майбутнього». Серед головних вимог Саакашвілі – проведення справжньої деоалігархізації, закон про імпічмент Президента, проведення повної люстрації із забороною тим, хто був при владі попередні 20 років переобиратися, а також обмеження обрання депутатів лише однією каденцією і додав, що їх повинно бути лише 300 – «300 спартанців». «Якщо вони нас не почують, то 7-го ми знайдемо інше місце, де вони нас почують!» – погрозливо заявляв «головний революціонер країни», «До цього в Україні не було революції, були повстання. Цього разу ми повинні провести справжню революцію. Нас буде в сто разів більше», «Після того, як вони не приймуть наші вимоги, треба їх розширити, Якщо вони не хочуть нас почути, тоді вони повинні піти. Президент повинен змінитися» – додав колишній президент Грузії. Найбільш дивною виглядала пропозиція Михайла Саакашвілі про те, як українці мають обирати президента. «Давайте оберемо п’ять осіб і нехай експерти та спеціалісти, наприклад, Дмитро Гнап та Віталій Шабунін, які не продалися, скажуть, чи є у людини комерційний інтерес. Вони проходять перший відбір та йдуть на дебати на телебачення. Через три місяці нехай оберуть з них найбільш популярного серед народу. Й нехай усі підтримають цього кандидата» – пояснив Михайло Ніколозович. Загалом, на віче 29 жовтня за даними різних ЗМІ вийшло від 400 до тисячі мітингувальників. За порядком в наметовому містечку стежило близько 700 поліцейських та військовослужбовців Нацгвардії.
Слід нагадати, що під час минулого віче, яке відбулось 22 жовтня, протестуючі теж висували погрозливі ультиматуми президенту. Тоді чоловік, який представився офіцером батальйону «Донбас» з позивним «Катана» об’явив ультиматум Петру Порошенку: протягом п’яти робочих днів – з понеділка по п’ятницю внести до парламенту закон про імпічмент президента, а також законопроект про антикорупційний суд. «Катана» впевнено заявляв: «якщо наші вимоги не будуть втілені в реальність, ми покажемо на що здатні», але коли термін ультиматуму пройшов, нічого серйозного не сталося.
28 жовтня депутат «Самопомочі» Єгор Соболєв заявив, що активісти у різних населених пунктах почали блокувати об’єкти компанії «Рошен». За його словами, таким чином активісти намагаються висловити протест проти блокування антикорупційних ініціатив, зокрема створення Антикорупційного суду. Соболєв повідомив, що «при підтримці місцевих жителів була перекрита дорога до логістичного центру компанії «Рошен» в Яготині Київської області. Також у Вінниці почалось блокування однойменного заводу. Без зброї, без руйнувань, спокійно і організовано».
Стосовно наслідків для протестуючих відзначимо, що Соболєв та інші активісти й депутати, навряд чи можуть постраждати через свої дії, але Саакашвілі дуже ризикує, оскільки минулого тижня стало відомо, що міграційна служба відмовила йому у наданні політичного притулку, а генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що тепер не існує жодних перешкод для того, щоб депортувати його в Грузію. Вже у понеділок, 30 жовтня заступник головного прокурора Грузії Георгій Гогадзе заявив, що його країна тричі зверталася до України з вимогою екстрадувати Саакашвілі, і грузинська влада очікує дій з екстрадиції політика. До того ж Гогадзе зазначив, що в української влади наразі не повинно бути причин, щоб відмовляти в екстрадиції. Втім, деякі українські експерти не радять йти на такий крок, вважаючи, що це лише зможе активізувати та зробити більш популярними протестні настрої, тоді як сама влада від цього не отримає жодних балів. Деякі політологи радять просто ігнорувати Саакашвілі, щоб у нього було менше можливості та інформаційного приводу для атак у відповідь, а сам він має небагато шансів прийти до влади.
«Саакашвілі невигідний нікому. Влада – Луценко, Порошенко, Аваков – намагаються знизити рейтинг та підтримку Саакашвілі, звинувачуючи його в антиукраїнських намірах. Опозиційним політикам Саакашвілі вигідний депортованим, коли вони ділитимуть між собою його рейтинг, або коли колишній президент Грузії буде в тюрмі, чи за кордоном» – вважає директор Центру суспільно-інформаційних технологій Валерій Димов.
Попри акції протестів, соціологічні дослідження, які були проведені цього місяця Центром Разумкова та СОЦИС показують, що Петро Порошенко знову лідирує у президентських рейтингах. Згідно з опитуваннями, його рейтинг коливається від 14 до 17%. Опитування Центру Разумкова показує, що його головним конкурентом, як і раніше є Юлія Тимошенко, за яку готові проголосувати 8,4% українців, а згідно з опитуванням СОЦИСу – ним є лідер «Океан Ельзи» Святослав Вакарчук, за якого проголосували б 14 ,8% виборців, тоді як за чинного гаранта – 17%. Якщо порівнювати ці результати із тими, які були на початку літа, то у червні Тимошенко ще у першому турі випереджала Порошенка на майже 4%, а у другому турі – аж на 8%.
Що могло посприяти росту президентському рейтингу Петра Олексійовича? Вперш за все, це отримання безвізового режиму та ратифікація Угоди про Асоціацію з ЄС, продовження децентралізації та досить успішний процес декомунізації, а також підтримка зняття депутатської недоторканності. Крім того, у перші місяці осені влада продемонструвала, що налаштована на активне проведення реформ. Рада підтримала освітню, пенсійну, медичну та судову реформу, хоча деякі з них дуже критикуються як в експертному середовищі, так і в суспільстві. Особливо, це стосується судової та медичної реформи.
Іншою важливою подією місяця були місцеві вибори 29 жовтня до 201 об’єднаної територіальної громади. На них обирали 4 506 депутатів міських та сільських рад, а також 202 міського та сільського голову. Без правопорушень під час виборів звісно же не обійшлось. Національна поліція впродовж дня відкрила 10 кримінальних проваджень, з них 4 – за фактом підкупу виборців. Після виборів і «БПП», і «Батьківщина» заявили, що перемагають за результатами паралельного підрахунку голосів. Офіційних результатів виборів ще немає, але згідно з паралельним підрахунком голосів, який був проведений «Батьківщиною», саме ця партія провела до місцевих рад найбільшу кількість депутатів – 880, тоді як «БПП» – 568, «Аграрна партія» – 334, «УКРОП» – 245, «Наш край» – 128. Того ж дня Юлія Тимошенко заявила, що «попри весь тиск, який здійснює команда Президента, «Батьківщина» набрала 23%, згідно з результатами екзит-полу. А БПП «Солідарність» попри використання адмінресурсу, маніпуляції та брудні технології отримало лише 18%».
У партії «БПП «Солідарність», в свою чергу заявили, що за попередніми підрахунками результатів виборів у новостворених об’єднаних громадах, саме їхня партія здобула більшість серед обраних голів ОТГ. У прес-службі партії повідомили, що перемогу отримали 111 кандидатів від БПП, що становить 55% від загальної кількості обраних голів об’єднаних громад, а також 110 з 458 депутатів у міські ради – 24%, тоді як кандидати від «Батьківщини» за їхніми даними лідирують у 12 ОТГ. У прес-службі політсили зазначили, що у Харківській та Тернопільській областях «Солідарність» показала «100-відсотковий результат». Найбільше громад їхні кандидати очолять у Дніпропетровській області – 17, Волинській області – 12, Черкаській – 8, Вінницькій – 7, Харківській – 7, Івано-Франківській – 7 та Львівській – 7. Через два дні після виборів у президентській партії уточнили, що найбільшу кількість депутатських мандатів отримали кандидати-самовисуванці – 1124 мандати, «БПП» отримали 130 мандатів – 20%, тоді як «Батьківщина» – 17,8%, «Аграрна партія» – 11%, «Радикальна партія» – 8%, а «Наш край» – майже 5%.
Станом на 31 жовтня Комітет виборців України підтвердив, що на виборах голів президентська політсила дійсно перемагає, тоді як «Батьківщина» на другому місці. Водночас, за даними громадянської організації «Опора», найбільшу кількість місць серед депутатів отримали все ж таки кандидати – самовисуванці.
Чого чекати українцям від листопада? Швидше всього, опозиційні акції під проводом Саакашвілі та представників «Самопомочі» продовжаться. Деякі політологи прогнозують, що мітинги триватимуть максимум до новорічних свят, але не довше, бо навряд чи спонсори акції зацікавлені у тому, щоб ще й взимку фінансувати наметове містечко. І з цією думкою цілком можна погодитися. Можливо, у листопаді надійдуть висновки Конституційного суду щодо законів про зняття депутатської недоторканності, бо Президент заявив, що сподівається, що Рада якнайшвидше проголосує за зняття недоторканності з нардепів. Також зрозуміло, що дострокових парламентських виборів цього року, які прогнозували деякі експерти точно не відбудеться, і їх ймовірність наступного року теж низька. Тобто парламент швидше за все добуде до кінця каденції, як і Порошенко на посаді Президента. Цей місяць показав, що підготовка як до президентських, так і до парламентських виборів триває повним ходом, і далі буде ще цікавіше.
