додому ПОЛІТИКА НОВИЙ ЕТАП ВІЙНИ. ЯКИМ МАЄ БУТИ ПЛАН ДІЙ УКРАЇНИ

НОВИЙ ЕТАП ВІЙНИ. ЯКИМ МАЄ БУТИ ПЛАН ДІЙ УКРАЇНИ

222

Війна Росії проти України переходить в новий етап. У якому, можливо, нам доведеться ще більше покладатись на власні сили і власну зброю

Російський диктатор Путін учергове оголосив свої плани: це — вимога капітуляції України. Путіна не хвилюють ані його втрати, ані санкції, ані подальше здичавіння й зубожіння свого власного народу. Все це — лише інструментарій в руках російського керівництва. Московський план «Б» в умовах, коли бліцкриг уже провалено. І це навіть непогано, коли ворог не маскує свої справжні плани. Це повертає нас до реалій, а не занурює в стан ілюзій, у якому московські фейкометники намагаються переконати Захід у тому, що з «Путіним можна домовлятися». Ні про що з ним домовлятися не можна, це просто частина російської дезінформаційної війни. Сам Путін налаштований виключно на знищення держави Україна і всіх, хто її захищає і підтримує. Щоб зламати плани Росії та її лідера, треба, на мою думку, добре попрацювати у таких напрямах:

1. Мобілізація має поєднуватись із формуванням нового типу територіальної оборони. За прикладом швейцарської армії. Перший пункт цієї підготовки має відбуватись, так би мовити, без відриву від виробництва. Адже країна не може зупинити всі виробничі й логістичні процеси в тилу. Методика такої підготовки доволі детально описана в книзі «Тотальний опір» майора швейцарської армії Ганса фон Даха. Досвід швейцарського військового, який готував свою країну до опору й перемоги у війні з агресором — Радянським Союзом, має бути доповнений бойовим досвідом українських командирів з полів російсько-української війни. Активними учасниками нової системи тероборони мають стати громадяни України, які володіють вогнепальною зброєю.

2. Треба використати всі існуючі в країні громадські ініціативи й проєкти цивільної самоорганізації у вигляді різноманітних курсів виживання, тактичної медицини, управління дронами, екстремального водіння, тощо. За потреби, такі форми підготовки треба підтримати фінансово й посилити кадрово (наприклад, протимінну підготовку) військовослужбовцями, які мають бойовий досвід і нині перебувають у тилу. Виділення бюджетних грошей на такий різновид підготовки цивільного населення — це краще, аніж перекладання асфальту й бруківки з одного місця на інше.

3. Цивільне населення потрібно навчати основ партизанської війни. Формування автономних підрозділів, системи явок-паролів, організації зв’язку, складів зберігання всього необхідного для ведення партизанської війни. Відпрацювання основ підривної справи, перерізання ворожих комунікацій, нападів і диверсій малочисельними групами і прийняття логіки самозабезпечення шляхом захоплення ворожих трофеїв і ресурсів. Як пише сам Ганс фон Дах, готовність населення вести партизанську війну вже є стримуючим фактором до просування ворога на недружній йому території.

4. Законодавці мають внести зміни до регламенту використання «цивільних» бюджетів в тилових і прифронтових містах. Навіть в Києві ми з вами чуємо, що «міста мають жити своїм життям», а воєнні бюджети мають прийматись на рівні держави. Це не так. Гасло «все для фронту, все для перемоги» має пронизувати суспільство знизу догори. Більше — жодних непотрібних декоративних клумб, хай-тек овочерізок, розбудов і забудов, які не мають відношення до стратегічної інфраструктури. Жодних самодіяльних фантазій місцевої влади, яка також, ймовірно, не проти заробляти у складний час на тендерах, підрядах, схемах і відкатах. Використання «цивільних» бюджетів — лише на створення, ремонт або підтримку критично необхідної інфраструктури. Перелік такої інфраструктури й регламент використання грошей має бути затверджено урядовим рішенням.

5. Захист об’єктів енергетичної інфраструктури захисними спорудами, каркасами і металевими екранами (від дронів). Багато таких об’єктів страждають не від прямого влучання російських ракет і дронів, а від уламків вибухів неподалік таких об’єктів. Сили і засоби слід сконцентрувати на побудові об’єктів фізичного захисту, наприклад, трансформаторів й підстанцій.

6. Підготовка ліній оборони великих міст. Згідно з розвідданими, оприлюдненими виданням Bild, путінська Росія планує у наступному році захопити Харків, Дніпро і Запоріжжя. Все це — величезні промислові центри, які потрібні Росії для зміцнення власної економіки й нарощування виробництва військової техніки і боєприпасів. У випадку реалізації такого плану, подальша атака росіян на Київ і Львів буде лише питанням часу. Українську Одесу російський диктатор Путін особливо виокремлює, називаючи російським містом. Його плани передбачають захоплення півдня України й остаточне відрізання решти України від Чорного моря. Країні зараз потрібні лінії оборони на кшталт тих, які вибудували росіяни на захоплених українських територіях. На створення таких ліній має бути задіяно будівельний потенціал країн. Спеціалізовану техніку, бетон, арматуру, робочу силу. Такі лінії мають стримати ворога у випадку переходу збройних сил Росії у наступ. Якщо такі лінії оборони не знадобляться — хай лишатимуться в резерві — ніхто не знає, коли закінчиться війна Росії проти України. Але якщо їх не виявиться у тяжкий момент — це буде значно гірше. Й так чи інакше, таке будівництво однак важливіше у нинішньому періоді нашої історії за клумби, розв’язки і стадіони.

7. Масове виробництво й технології. Вже зараз, в старших класах української школи, в професійно-технічних училищах, технікумах, інститутах й університетах має бути розгорнуто програму виробництва і збирання дронів. Це означатиме, що на створені державою заводські лінії з виробництва БПЛА прийдуть уже готові робітники й інженери.

8. Прийняття закону про легалізацію добровольчих мілітарних структур. Рекомендую всім прочитати книгу американського воєнного експерта Шона Макфейта «Нові правила війни». У ній описано картину сучасної війни, у якій найманці є значною силою, поруч з регулярними військами держави. В українському вимірі добровольці продемонстрували свою ефективність як добровольчими батальйонами на початку війни, так й самоорганізованими мілітарними медичними організаціями на кшталт ПДМШ й Госпітальєри. Домінуючою ознакою класичних найманців, які мають суттєвий вплив на перебіг сучасної війни, є гроші. В Україні таким рушійним чинником є ідеологія й мораль — захист України і збереження української держави. Потрібно прийняти законодавство, яке легалізуватиме роботу українських патріотичних військових компаній.

Якщо вам говоритимуть, що це неможливо через існуючі принципи сучасної демократії – це не так. В США і Британії, наприклад, активно виконують місії недержавні військові організації – приватні військові компанії. А у Франції Іноземний легіон, який складається з добровольців з усього світу, є одним з найбоєздатніших підрозділів Збройних Сил.

Війна Росії проти України переходить в новий етап. У якому, можливо, нам доведеться ще більше покладатись на власні сили і власну зброю. Цей план не є ідеальним, а я не є експертом в усіх сферах. Але активно читаю літературу з організації оборони країн в різних джерелах й різних авторів, акумулюючи таким чином успішний досвід. І я знаю, що наше суспільство перенасичене носіями«критичного» розуму, які вміють майстерно рознести вщент будь-які ідеї. Не пропонуючи натомість жодного з варіантів перемоги у, погодьтеся, складній ситуації.

Прошу розглядати цей план як документ з «відкритим кодом», який можна доповнювати важливими положеннями й ідеями, придатними до реалізації.

Українське суспільство завжди було джерелом змін й громадянської активності, замовником політики уряду й президентові. Пропоную в такому ж режимі спрацювати і в цей складний і тривожний період нашої з вами історії. Створити план порятунку «знизу» й примусити владу взяти на озброєння ті пункти цього плану, щодо яких не існуватиме мотивованих заперечень. Адже на кону — саме існування української держави. Потенціал і можливості для перемоги у нас є. Навіть під час війни в Україні функціонують якісні виробничі й логістичні системи. Тож ми цілком здатні створити і задіяти системи тотального опору.

Враховуючи бойовий досвід українців, ця концепція тотального опору може бути навіть ефективнішою тих моделей, які розробили в інших країнах — у Британії, Швейцарії, Ізраїлі. Ворог України має знати: він матиме справу з опором такого рівня, який унеможливить будь-яку, в тому числі, гібридну (режим Януковича ми пам’ятаємо) форму окупації й утримання під контролем територій та населення України.

Автор: Дмитро ТУЗОВ, політичний оглядач

Джерело тут

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я