Олександр НИКИФОРЧАК
Просто та швидко – не завжди добре. Хочеться мати результат зараз і тут, але буває краще потерпіти, докласти зусиль та часу (це, думаю, допоможе: https://youtu.be/uhzsD648m_w) – результат коштуватиме їх.
Ситуація: потрапила якимись невідомими шляхами (не важливо як по суті) котромусь з нас (теж особистість ролі не грає) до рук давня монета. Якщо вона куплена в колекціонера чи в спеціалізованій крамниці і має той вигляд, до якого ми звикли на експозиціях музеїв – то одна справа. А якщо вона дісталась такою, як і доходить до нас через віки, знайдена десь скажемо, і вигляд її – то просто безформна грудка бруду та різних нашарувань. Що ми робитимемо в такій ситуації. Так, чистимемо, цікаво ж, яка вона під покровом отим. Але як?
Про чистку та реставрацію античних монет я дещо поверхово згадував вже час від часу, сьогодні ж хочу дещо глибше торкнутись цієї цікавої теми, поділитись досвідом так би мовити, може зацікавлю, подарую стимул та надам поштовх до колекціонування чи реставрації – дійсно чудового варіанту дозвілля, тому про друге – нове – народження посланця віків.
Взагалі тема реставрації дуже широка, золоті та срібні монети чіпати не будемо – вони завдяки карбуванню з благородних металів у дещо виграшному положенні – вони мало піддаються корозії, хоч і до них час не минув безслідно, є нюанси, про це – при нагоді. А от бронзові та мідні… З моменту їх карбування (я торкнусь лише давньоримських – щоб не обіймати неосяжне, по суті методи для монет різних епох подібні) пройшли віки.
Бронзові монети рідко були частиною скарбів, їх не губили в сухих та провітрюваних місцях, не готували до тривалого зберігання, тому сказати, що час був до них милосердним важкувато. Найчастіше вони доходять до нас у вигляді шматка кородованого бруду. На фото 1 зліва – то ще непоганий стан збереження монети, буває – як на фото 2 зліва.
Хіба личить величному імператору славетного Давнього Риму бути таким нечепурою? Монету потрібно почистити. Як? Переважна більшість (колекціонери початківці часто теж) довго над відповіддю не задумаються: обробити засобами для чистки, антикорозійними речовинами чи просто – наждачним папером (є й такі…). Все, монета, що пережила віки, помре від такого поводження. Погляд посланця з глибини віків (фото 2 доволі красномовне) погасне остаточно. Надія, що пробивалась з-під бруду і нашарувань, вмре – вже остаточно. Не жаль?
Скільки я буду розповідати про чистку монет, стільки я буду згадувати про патину – без перебільшення захисні обладунки монети. Їй буде присвячено окрему розповідь, а поки продовжимо.
Після такого поводження (хімічні засоби чистки) на монеті буде зруйновано патину – хімікати діють на сполуки з її складу, а бруд не дуже чутливий до хімікалій, хіба відмокне та відпаде яка дещиця.
Тому таки не швидко і не легко, найкращий помічник – час та терпіння.
Навіть просто потерти пальцями монету може бути згубно для патини: в шарі бруду можуть ховатись дрібні камінчики, які пошкрябають патину, проб’ють цей кокон її захисту. То що ж робити? Де вихід? В шарі бруду не личить, різні “Фейрі-Калгони” просто вб’ють монету…
Місія нездійсненна, частина надцята… Як би не так! Як я починав розповідь, так її сьогодні й закінчу: не все так просто, не все так швидко, але вихід є, результат порадує. Навіть фото-ілюстрації не дадуть збрехати. Але як досягти цього? Розповім – наступного разу.
А поки традиційне: хочу подякувати читачів колонки Дописи на ПолитКом за приділену увагу, сподіваюсь було цікаво (і буде — старатимусь) та запрошую на свою сторінку в фейсбуці Олександр Никифорчак Блогер — про монети і навколо них, а кому зручніше – на Телеграм-канал: Історії про монети, монети про історію.
Далі буде!
Не перемикайтесь!
