Домой Топ Новости НЕПОПУЛЯРНІ ДУМКИ ПРО ТАРИФИ, БУНТИ І ЩО РОБИТИ

НЕПОПУЛЯРНІ ДУМКИ ПРО ТАРИФИ, БУНТИ І ЩО РОБИТИ

332

Почну з того, що антитарифний рух позбувається партійної “опіки” з боку ОПЗЖ та інших бажаючих підзаробити політичні девіденди на темі. Більшість акцій, які сьогодні відбуваються по невеликим містечкам, селам, пікети та перекриття доріг — вже не мють жодної партійної символіки, а партійних ораторів звідти ганяють драними віниками. Всі історії про “єдиний центр” управління протестами (“соросята” розповідають про страшну змову “тарифної мобілізації”) не відповідає дійсності. Просто декому в Уряді хочеться все звести до конспірології. Так зручніше.

Під тиском людей 460 рад різних рівнів провели позачергові сесії та направили офіційні звернення до Уряду з вимогою знизити тарифи для населення. При цьому спостерігається консенсус різновекторних сил. В частині регіонів депутати від “Слуг” самі ставили питання тарифів на голосування. 

Це добре. Оскільки дозволяє оптимістично подивитися на перспективи соціальних рухів в Україні. За 30 років ми все ще вчимося боротися за гідну зарплатню, за справедливі ціни, за нормальні обгрунтовані тарифи, проти монополістів та клептократичної олігархії (все як по 25 сходинкам до Національної ідеї від Олеся Донія). Для того, щоб цього навчитися в Україні має виникнути незалежний соціальний рух та вільні профспілки. І тут я оптиміст.

Другий пункт, який би варто виокремити в рамках боротьби за зниження тарифів — це виведення цього питання з спекулятивних чи розмінних тем у відносинах між Україною і МВФ у площину практичного простого рішення. 

Ціни на газ, встановлені владою, є неадекватними і корупційними. Це визнають майже всі експерти. Замість того, щоб радикально вирішити проблему, влада знову обманула людей, розділивши платіжки на дві – власне за газ і за його транспортування. Влада говорила, що люди не заплатять за газ більше ніж 6,99 грн за куб. А вийшло більше 9 гривень в залежності від регіону.

Ризикую в котре бути звинуваченим у юлеботстві, але я підтримую законопроект Юлії Тимошенко №4680. Механізм передбачає дві складові: 

1. “Віддати на потреби людей весь дешевий газ внутрішнього видобутку, як це було до 2014 року. 

2. Відпустити людям імпортний газ, закачаний у сховища влітку задешево, за ціною закупки плюс витрати на зберігання”.

Олександр Кучеренко на пальцях розклав ситуацію. За останній рік видобуток газу  впав на 5 % – зараз він складає 14,2 млрд кубів газу. А скільки премій отримали  премій 3 (три!) члени керівництва Нафтогазу за останній рік —  77 млн гривень!

Може дійсно настав час ліквідувати Нафтогаз? Апарат НАКу на рік отримує 3,3 млрд грн на рік. Водночас, НАК Нафтогаз не транспортує газ, не видобуває газ та не зберігає газ. За що ми платимо? Бо гроші з нашої кишені!

На сьогодні у Тимошенко є кейс справді технічних рішень, які можна було б покласти в основу антикризової стратегії нового Уряду. Для цього потрібна політична воля. 

Ще раз хочу вказати. Зеленському доведеться переформатовувати коаліцію, або розпускати Верховну Раду і йти на вибори. Потрібні попутники, які допоможуть зламати спротив медведчуків та коломойських (може згодом і ахмєтових, все може бути). 

Якщо вже на Банковій справді вирішили дати бій деяким олігархічним схемам, то може настав час прижати хвіст “соросятам” та газовим махінаторам? Чи почекаємо нового бунту, того що знесе усіх зі сцени?

Віталій КУЛИК, проект «ЕнергетикаUA»

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Пожалуйста, введите ваш комментарий!
пожалуйста, введите ваше имя здесь