Домой Экономика Наглядати і карати

Наглядати і карати

320
Менты
Менты

Петро Охотін
Кожна ситуація, де прогнози покладені на інтуїцію, а інтуїція – на забобони, породжує невпевненність. Страх як її зовнішній прояв має здатність охоплювати не лише звичайних громадян. Лише тоді емоція забарвлена інакше — народ хоче виплатити кредити та отримувати пайок, а чиновники не хочуть нічого втратити.
Наслідки кризи звалені на плечі «фізичних осіб», які стали головним джерелом податків до цьогорічного бюджету.Автор статті не має мети когось жаліти, він вірить у карму. У наступному втіленні ми ще будем вдячні країні помаранчевих лам за те, що вчать нас сприймати страждання як основу життя.

Здається, українська держава в обличчі МВС виробила свою стратегію щодо боротьби з кризою та її наслідками. Як показують заяви у пресі та просто об‘яви на дошках оголошень, ця стратегія втілюється екстенсивними методами – за рахунок збільшення штату працівників служби.
Офіційні заяви керівництва МВС щодо своїх планів можна назвати «наполеонівськими», а краще- «термідоріанськими»: втілює їх один із лідерів революції-2004.
Співпадіння з кризою строку президентських виборів-2009 року – не фатум. А добре запрограмована карма. Ставлення до кризи виробляється верхівкою згідно до її цілей: «Если звезды зажигают, значит это кому-то нужно». Зірки таки запалюють, але не на небі, а на погонах.
«Ходіння в народ — 2009» не матиме нічого спільного з просвітниками. Його здійснюватимуть міліціонери. У період з 20 січня по 30 квітня 2009 року співробітники Департаменту громадської безпеки МВС України обіцяють зробити візити в оселі громадян з метою інформування про стан правопорядку на території їх проживання, причини та умови здійснення злочинів і способи захисту від злочинців.

Декларовані цілі дуже благородні – інформування населення і дільничних інспекторів про дії органів внутрішніх справ, підсилення профілактичного впливу на проблеми в родинах, де є неповнолітні діти, схильні до правопорушень, зниження рівня криміналізації підліткового та молодіжного середовища, застереження від безпритульності дітей, розповсюдження пияцтва, наркоманії та інших негативних явищ на теренах держави. Спілкування такого типу покликане сприяти відновленню поваги населення до органів внутрішніх справ і налагодження міцного співробітництва для інформування органів внутрішніх справ про скоєння правопорушень і своєчасної на них реакції.
«Наша міліція нас береже: безплатно катає, безплатно стриже». Як показав вік і життєвий досвід, народна мудрість – річ авторитетна.

Що можна прочитати між рядками, які описують події з 20 січня по 30 квітня? По-перше, саме події кінця зими – весни 2009 року вважаються найбільш вибухонебезпечними в Україні, що пов‘язано із економічною ситуацією. Як показує новітня історія, в нас найсприятливішими для акцій протесту є весна та осінь: революція на граніті, Помаранчева революція, «Україна без Кучми».

«Візити», фактично, стають перевіркою, яку раніше проводили чекістські «трійки». На жаль, не маю інформації, чи матимуть «похідні групи» право на експрес-ордер на обшук, але тим, не менше, вони мають право на «огляд».

Як розуміти «співробітництво для інформування органів»? За фактом, маємо справу із вербуванням молоді, «схильної до правопорушень» із метою «стукати» на своє оточення. Існує думка, що це пов‘язано з роботою на перспективу: радянська система інформаторів виходить із експлуатації через похилий. вік завербованих. Розгалужена мережа інформаторів була і є засобом контролю над невдоволеними групами у суспільстві. На жаль, як свідчить історія (historie magistra vitae!), на місцевому рівні це нерідко виливається в провокації та доноси щодо конкурентів, «замовлених» і просто осіб, до яких перевіряльники мають матеріальні претензії. «Шохи» ж поступово зливаються геть. Ще одна цільова група – це «божі одуванчіки», милі бабусі, які живуть за принципом «коли б чого не сталося». Їх просто попросять бути більш прискіпливими.

Не лякайтеся, нічого ненормального не трапилося. Просто держава вкотре покаже поліцейську сутність того, що називається «міліція». Нагадаємо, за визначенням, «поліція» (з грецької «держава», «штат») — це система державної охорони та боротьби зі злочинами, a «міліція» — народне ополчення, яке не входить до систем офіційної безпеки. Не забувайте, хто в домі хазяїн – «народне ополчення» неважко вставити в рамки «незаконного війського формування». І тут розмова буде інша.

Трохи історії: п‘ять років тому, під гаслами «Свободу не спинити!» та «Разом нас багато» пропагувався шлях «третього сектору», громадянського суспільства, де неурядові організації мали би грати першу скрипку у зв‘язках між державою та народом. Одним із методів була організація ненасильницьких мирних заходів, які би мали виявляти згоду чи незгоду груп людей на ті чи інші дії влади.

Луценко нещодавно заявив: «У всьому світі для великих скупчень агресивно налаштованих людей застосовують сльозогінний газ, лише після того, розсіявши агресивний напад, їх арештовують відповідно до чинного законодавства. Саме ця тактика братиметься на озброєння і українською міліцією».

Міністр МВС – справжній євроінтегратор. Він будує політику за зразком грецьких і прибалтійських колег, які впоралися із мітингувальниками у 2008. Байдуже, що ще в 2001 році подібний крок з боку тогочасного режиму міг би змінити долю самого міністра. Мене цікавить ще одна річ: чи добилися зняття судимості члени УНСО, засуджені у справі 9 березня 2001 року? Чи у цьому році на старих товаришах будуть відпрацьовані нові методи?

Не варто забувати про ще один ризик, який несе з собою посилення міліцейського впливу, хоч і зачіпає не лише фактор МВС. Розбещені сваволею міліціонери часто дозволяють собі нехтувати правилами ввічливого тону та банально не виявляють бажання показувати посвідчення. Це виробляє у громадськості погану звичку «не випендрюватися» та довіряти зовнішнім атрибутам. Форму ж можна недорого купити або через знайомого комірника частини, або, дорожче, у військторгу, наприклад, у тому, що на станції метро «Політехнічний інститут». Чи не нестиме це в собі загрози «маскараду», коли кримінальні злочинці, одягнуті у міліцейську форму, зможуть, без спротиву з боку населення, проникати у квартири?

Є приклади зразкові. Вшановуючи річницю початку «Великої економічної депресії» 1929 року, хочу згадати одну подію. 80 років тому, 14 лютого, до гаража на Норт-Кларк-стріт під‘їхав кадилак із поліцейською сиреною нагорі. З нього вийшло двоє поліцейських. Згодом в будівлю зайшли ще три людини у цивільному. З вулиці усе нагадувало облаву. Через кілька хвилин поліцейські вивели трьох затриманих і поїхали. У гаражі залишилося конати ще троє осіб, які не чинили спротив органові влади. Таким був епізод війни між двома бандами у США. Переодягнутими поліцейськими були члени синдикату МакГорна, котрі хотіли вбити відомого гангстера Багсі. Йому поталанило, він тоді запізнився на місце зустрічі…Згаданий приклад гарно ілюструє, у що може перетворитися «європейська політика МВС», переграна кмітливими злочинцями. Страждатиме та ж «фізична особа».

Пожорсткішання відповідальності населення, яке наразі виявляється зі збільшенням відповідальності за самогоноваріння (в десять разів) і проституцію, надання банкам права відбирати оселі, навіть за умови, що кредит узято після 14 січня 2009 року, має сумнівні наслідки. На тлі переділу серед чиновників майна, узаконеного податкового тиску з боку КМДА, автозлочинів, скоєних «мажорами, політика «батога» скликана стримати вихід обурення або оберігати «випуск пару» в рамках закону. Не охороняти платника податків. А наглядати і карати.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Пожалуйста, введите ваш комментарий!
пожалуйста, введите ваше имя здесь