додому ПОЛІТИКА НАДІН БЖЕЗІНСКІ. НАСЛІДКИ ПОРАЗКИ росії

НАДІН БЖЕЗІНСКІ. НАСЛІДКИ ПОРАЗКИ росії

293
Вихованці дитячого садка в Курську у військовій формі

Сьогодні ми публікуємо допис Надін Бжезінскі – блогерки, історикині та репортерки. Ми вважаємо її дописи цікавими і яскравими. Тож з радістю ділимось перекладом допису, присвяченого поразці росії.

Поразка російської федерації матиме геополітичні наслідки. Вона вочевидь, стане певною мірою небезпечною для Заходу, але найбільше — для світового порядку. Пропоную дуже широкий погляд на цю майбутню картину, з висоти, так би мовити, 3000 метрів, неминуче узагальнений.

Поразка росії вже близько

Поразка росії на полі бою вже зовсім недалеко. Більшість націй точно не стали б воювати із ще більшим азартом, якби втратили понад 100 000 солдатів за 10 місяців. Але росія робить саме це, мабуть, тому, що владімір путін не готовий прийняти реальність поразки від рук країни, яку вважає нижчою — а то й узагалі вигаданою. Є ще один чинник: навіть попри страждання, більшість росіян підтримуватимуть війну. Втім, поволі наростає й опір, який проявляється переважно на рівні саботажу.

-ads-

У росії існує націоналістичний ультраправий рух, який вірить у місію своєї держави. Його представники вважають, що воюють із НАТО, а не з Україною. Вірять, що йдеться про виживання росії. Різні дугіністи, рашисти (неонацистське формування), російський імперський рух переконані, що варто змагатись за розширення територій росії та її впливу. Це одна з причин, чому Європі варто подбати про захист своїх кордонів.

Від 1991 року росія зазнала значних втрат у своїх сферах впливу. Тому багато росіян, і не тільки ультраправих, вважають, що розпад ссср був помилкою. У суспільстві існують сильні реваншистські настрої й бажання відродити імперію. Але їм піддаються не всі, й у той час, як наслідки війни стають усе більш явними, опір також зростає. 

Наслідки для росії

Перший і найбільш очевидний наслідок — прямий вплив на економіку. Із заводів та іншого виробництва ідуть люди. Навіть без санкцій це впливатиме на здатність виробляти товари та послуги. Ми знаємо, що серце російської економіки — видобувна промисловість, переважно нафта і корисні копалини. А Захід зараз обмежив ціни на нафту з росії.

Зараз росія перестала зберігати свої грошові резерви в твердій валюті, натомість перевела їх у юані та золото. А це привʼязує країну до Китаю більше, ніж їй того хотілося б. Економіка росії дрібна порівняно з китайською, а путін допасовує свою країну до Китаю, намагаючись побудувати багатополярний світ, де росія була б однією з наддержав. І до росіян досі не дійшло, що в союзі з Китаєм їхня держава втратить значну частину свого впливу.

Це буде світ, у якому росія не відіграватиме провідної ролі. Бо за вікном уже не 1950-ті, коли Пекін залежав від москви, а та надавала йому значну допомогу. І навіть попри потужну інформаційну кампанію, владі рф не вдасться довго переконувати своїх громадян у протилежному. Занепад уже починається — деякі росіяни одягають зелені антивоєнні стрічки та розвивають саміздат. Поки що більшість населення рф підтримує війну, але це не триватиме вічно.

росія — тоталітарна держава. А значить опитуванням, навіть від таких авторитетних організацій, як «Левада-Центр», не можна повністю довіряти. Проте загальна мобілізація — це порушення суспільного договору. Він був такий: я сиджу на дивані й не цікавлюся політикою, поки держава дає мені жити так, як я хочу. Але тепер усе інакше. І що більше росіян стикатимуться з реальністю страшної загибелі на фронті, то більше вони цікавитимуться політикою.

Я не кажу про ультраправих, які й не переставали нею цікавитися. Треба віддати їм належне: багато хто зразу пішов у армію. Мені йдеться про росіян середнього класу, а то й робітників, які жили комфортним життям і були повністю аполітичними — зараз вони змінюються. Бо коли дізнаються, що їхнього Артьома, який працював поруч на заводі, мобілізували, а потім він не повернувся, в них у головах почнуться певні процеси.

Досі росія акуратно мобілізовувала тих, у кого був військовий досвід. В рф усі чоловіки мусять відбути строкову службу, проте її можна уникнути, якщо дати хабар. Але такий стан справ теж не триватиме довго. Невдовзі їм буде вже не відкупитися від армії. Усі їхні георгіївські стрічки й виття про велику вітчизняну тепер мають перетворитися на реальну службу в армії, яка взагалі не дбає про своїх солдатів. 

Хоча, якщо чесно, вона ніколи про них не дбала. 

Найімовірніше, путін втратить владу

Далі — ще одна зміна. Коли війну буде програно, путін не переживе цього як очільник держави. росія знає багато історій царів, які втрачали трон після великих поразок. Просто зараз, за загадкових обставин, один за одним гинуть олігархи. Усе реально погано: я натрапила на анекдот в інтернеті: купувати адвент-календар у росії дуже цікаво. Щоразу, як відкриваєш віконечко, — випадає один олігарх. Похмурий жарт, але ті, хто наважуються критикувати, справді помирають за незʼясованих обставин.

путін добре знає, яка доля чекає на тих, хто зазнав поразки. 1905 року було запроваджено реформи. 1917 року цар і його родина загинули. нікіта хрущов втратив владу після протистояння з США під час кризи на Кубі. михаїл горбачов не загинув, але в росії його зневажали, хоча на Заході цінували. путін формувався за часів ссср. Там було закладено його свідомість. Тому він так хоче розширити вплив рф, щоб досягти колишньої величі в кордонах колишнього союзу.

Серед російської верхівки шириться невдоволення – особливо все це не подобається олігархам. Вони втратили мільярди доларів і доступ до вілл в Італії чи квартир у Лондоні. Та ще гірше, що якщо їхні діти відповідного віку досі перебувають у росії, то їм може й не вдатися уникнути похорону з усіма почестями. Ці люди також уже не аполітичні. Але вони й не дурні. Недавно у Washington Post було опубліковано статтю про типові наративи, які можна побачити в Телеграм-каналах. 

Внутрішній конфлікт

Тут я підходжу до боротьби за владу в рф. Зараз ми спостерігаємо за розвалом росії — уже втретє за 100 років. [Далі авторка розповідає відомі нам історії про перший розвал: революцію 1917-го, також про сталіна, Другу світову, в якій ссср не переміг би без американського ленд-лізу, і другий розвал 1991 року, підтриманий Заходом — перекл.]. 

А тепер – наступний пункт. 1991 року країни Балтії, Україна та деякі країни Центральної Азії проголосували за незалежність і вихід зі складу ссср.

Держави-наступниці 

За нинішньою конституцією рф вийти з її складу вже не так просто: недостатньо проголосувати на референдумі, як було за часів ссср. Та попри це, регіони все ж відколюватимуться. Уже починаються відповідні розмови в Дагестані й Татарстані. рамзан кадиров може вирішити, що час виступити проти росії. Його батько воював за незалежність у 1990-тих, але потім змінив тактику, й тепер кадировці стали потужними союзниками московського режиму. 

Є також чеченський батальйон, який воює за Ічкерію (Чечню) на боці України. Він цілком може перетворитися на ядро сили, яка воюватиме за незалежність. У такому випадку це вже буде третя чеченська війна за два покоління.

На мій погляд, контролювати Далекий Схід буде складніше, враховуючи втрати в бойових діях. Втім, цю війну було використано також для того, щоб прорідити потенційно проблемні народи, наприклад, бурятів, втрати серед яких були величезні. Детальніше про Далекий Схід я скажу ще наприкінці.

Я вважаю, що деякі регіони скористаються слабкістю центру і проголосять незалежність. Деякі з цих держав спробують створити демократичний устрій. Але деякі перетворяться на антиутопії, як це сталося в 1990-х.

Тут я переходжу до геополітики. Це, знову-таки, погляд з висоти 3000 метрів, наразі не дуже детальний. Радше схожий на поінформоване вгадування.

Та сама бомба

Це найбільший страх Заходу. Чи є в росії боєздатна ядерна бомба, чи ні, усім нам треба вірити, що є. Це був страх у 1990-тих і це страх сьогоднішнього дня.

Ситуація, що в лапах якось організації на зразок Аль-Каїди опиниться ядерна бомба, — є нічним жахіттям для Заходу. Або в руках котроїсь російської групи, яка буде мститися за руйнування імперії. Ще Захід боїться, що ядерку отримають країни-наступниці після розколу рф.

Саме тому свого часу було укладено Будапештський меморандум, який гарантував Україні безпеку в обмін на знищення ядерного арсеналу на її території. Та я не думаю, що після сьогоднішньої війни якась країна добровільно погодиться відмовитися від свого ядерного потенціалу. 

Геополітичні наслідки

Поразка росії відбудеться не тільки на території України. Вона потягне за собою наслідки по всьому світу. Але не забувайте, що мій огляд дуже поверховий. 

Близький Схід

росія наклала лапи на Близький Схід від часів Другої світової війни. Вона підтримала революцію Нассера в Єгипті, а ізраїльсько-арабські війни стали проксі-війнами з США.

Зараз вплив відчутно скоротився. Арабська весна, може, й не принесла бажаних плодів, але арабські держави всі повернулись обличчям до Заходу й усе більше тяжіють до того, щоб визнати право Ізраїльської держави на існування.

У росії досі є військово-морська база в сирійському порту Латакія. рф досі підтримує Башара Асада. Захід дозволив і росії, і Асаду використати хімічну зброю в гарячій фазі громадянської війни, бо не хотів протистояти росії. Чому? Ми всі думали, що в неї є потужне військо, але виявилося, що лише стратегічний арсенал.

Коли росія зазнає поразки, вона може вивести війська з Сирії. Я майже певна, що так і буде. І з порту Латакія теж. Особливо якщо регіони рф почнуть проголошувати незалежність. На росію чекає економічний колапс. Здається, ми вже не боїмося російського ведмедя, як боялися в 1990-х.

Це означає, що й Ізраїль, і Туреччина отримають більше впливу. Якщо революція, що триває в Ірані, завершиться успішно, багато ісламістських груп втратять підтримку. Поразка росії цьому сприятиме.

Латинська Америка

Мені найперше йдеться про Нікарагуа, Венесуелу й Кубу. Це союзники росії в цьому регіоні. Поразка рф може призвести до такої самої економічної кризи, як та, що її Куба пережила в 1990-х. Венесуела — це вбога країна, приблизно як і Нікарагуа. 

Без підтримки москви Куба може відійти від принципів революції. Деякі сили всередині країни вже штовхають її в цьому напрямку. Венесуела вже продає нафту Заходу. Ніколас Мадуро, мабуть, цьому сприяє. Компанія Chevron знову працює з венесуельським ринком. Економіка Венесуели — надзвичайно вбога, потік біженців доволі значний, переважно в Колумбію, але й у США також.

Країни мають тривалу історію напружених стосунків із США. Саме через це деякі режими від 1950-х років поверталися обличчям до ссср. Але другий розвал росії може сприяти тому, що напруга в стосунках із США послабиться.

Втім, також може статися, що глобалізації в її сучасній формі надійде кінець, і Латинська Америка зрештою сформує власний торговельний блок, щоб збільшити економічну потужність своїх країн. Зміни клімату також можуть вплинути на динаміку змін у комерційній сфері та структурі населення.

Африка

Як і Латинська Америка, Африка проявила прихильність до ссср у 1950-х роках. Союзу вдалося посилити свій вплив на континенті, оскільки багато африканських країн, наприклад, Ангола та Центральноафриканська республіка, не були безпосередніми колоніями росії. 

Нині так упевнено вже й не скажеш. Наприклад, ПВК «ваґнер» наглядає за видобутком цінних копалин. Особливо в Малі.

Після розвалу росії євґєнію прігожину доведеться повернути своїх бойовиків додому. Платити їм буде нічим. Також я думаю, що його браві солдати братимуть активну участь у ймовірній громадянській війні в рф. 

Китай

Ось ми й добралися до країни, яка реально виграє від поразки росії. Ідеться не про США, а про Китай. Спершу дозвольте пояснити очевидне: Китай претендує на Далекий Схід. Десятиліттями там тривають сутички на кордоні. На думку Китаю, місто Омськ має належати йому.

Ось уривок із нещодавньої статті, опублікованої у Forbes, втім, ця історія вже дуже давня:

Ми не знаємо і не можемо дізнатися, що там собі думає Сі [Цзіньпін], але якщо подивитися, як зазвичай діє Китай, то коли росія забере підрозділи, що охороняють кордони, на мʼясорубку в Україні, Китай може спробувати посунутися на північ уздовж довжелезного (понад 4000 кілометрів) кордону з росією, який погано охороняється.

З другого боку, і на кордоні з Індією, і в Південнокитайському морі Китай захоплював суверенні території доволі несподівано. В обох випадках експансія Китаю була опортуністичною — країна користалася з адміністративного чи військового «вакууму» й раптово «змінювала ситуацію на місці».

Китай хоче території на Далекому Сході не тільки тому, що контролював їх у ХІХ столітті – тоді відбулася Амурська анексія. На тих землях багато корисних копалин, тому Китаю вони потрібні, адже його економіка розвивається. Також для населення Китаю ці землі стали б свого роду «клапаном безпеки».

Але не Далеким Сходом єдиним. Китай розбудовує новий Великий шовковий шлях і впливає на діяльність у Африці та Латинській Америці. У всіх тих країнах, звідки росії — чи що там залишиться від неї навколо москви — доведеться піти. Тому в найбільшому виграші від розвалу росії буде саме Китай. Тим більше, що рф зараз зробила юань валютою, в якій зберігає національні резерви, через що її залежність від Пекіну збільшується.

путін хотів створити багатополярний світ і подолати свого головного суперника. В результаті багатополярний світ залишається, але в ньому основні ролі, найімовірніше, відіграватимуть США, Китай та Індія. У цій статті я не писала про Індію, проте вона також перетворюється на сильного гравця.

Та в клубі могутніх більше немає місця для росії. Зокрема через те, що вона переживає черговий крах. Думаю, Захід цього разу їй не дуже допомагатиме, як допомагав у 1990-х. А от літаки з гуманітарними вантажами з США для російських міст ми, мабуть, знову побачимо. Це, можливо, сповільнить соціальний колапс. Іншими словами, ми спробуємо залагодити російські проблеми.

Втім, зважаючи на те, як ультраправі в росії звинувачують у всіх проблемах нас, робити це буде небезпечно — не так, як колись у 1991. 

Оригінал тут

Переклад: Антоніна Ящук

Редакція: Ростислав Семків

Джерело тут

попередня статтяЭТЬЕН БАЛИБАР. ВОЙНА ЗА НЕЗАВИСИМОСТЬ УКРАИНЫ И ГРАНИЦЫ МИРА
наступна статтяТОМ КУПЕР. ВІЙНА В УКРАЇНІ 12 СІЧНЯ 2023

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я