Олександр НИКИФОРЧАК
Цього не може бути! Категорично та безапеляційно. Так теж колись казали одному чоловікові, а він не повірив…
Що поєднує Перу, Французьку Полінезію та Норвегію? Нічого? Не віриться…
Взагалі то, є дійсно багато неможливого, але, на щастя, багато з незвичайного, буває досить таки ймовірним, як ми переконались в одному з попередніх блогів.
Спробуємо розібратись в одному випадку, де те, що вважалось досі неможливим, стало досить таки можливим, заразом і поєднаємо те, що ніби не єднається. Розповість нам екзотична монета про це, допоможе екзотична банкнота їй.
Екзотики ще додам: полінезійці такими є з лишком. Їх чудернацькі звичаї та вірування захоплюють (і захоплюватимуть) не одне покоління шанувальників “далекого вітру мандрів”, науковців, любителів загадок. І чи не найбільшою буде: а звідки взагалі вони взялись, де їх батьківщина, з якої вони заселили дійсно безкраї простори Тихого океану?
Теорій про це було багато, навіть інопланетян сюди приплутували. Особливо з огляду на велетенські статуї острова Рапа-Нуї (Пасхи), які виготовити і встановити при їх технічному розвитку мешканці не могли. Знову “неможливо”. До цього теж рук доклав наш чоловік, що не вірить в неможливість, але наразі не про те.
Найбільшою трудністю, яку потрібно було пояснити, були величезні відстані між островами Тихого океану, їх віддаленість від узбережжя материків. Як їх подолати з допомогою примітивних плавальних засобів, що мали “переселенці” в давнину в своєму розпорядженні. Перетнути на них океан? Неможливо – казали всі.
Можливо – вважав норвежець Тур Хейєрдал. Він 1947 року, побудувавши пліт інків з місцевої деревини (бальса, легка і не гниє у воді) по зразках, описаних в історичних джерелах (літописах індіанців, що збереглися, малюнках конкістадорів), відплив від берегів Перу. Він вірив, що інки чи їх попередники на таких могли добиратись до полінезійських островів. Назвав він пліт “Кон-Тікі” – так, як і героя полінезійців, який був ватажком “переселенців”.
Плавання було успішним, 7 серпня 1947 Тур Хейєрдал зі своїми супутниками благополучно дістався атолу Рароіа в Туамоту, Французька Полінезія, про це була написана книга, знято фільм, точніше не лише вони, гіпотеза про можливість заселення Полінезії з Південної Америки була підтверджена. Неможливе стало можливим, хто б що не говорив.
Була колись в часи СРСР телепередача “Клуб мандрівників”, яку я дуже любив, думаю, не лише я. Її ведучим був Юрій Сенкевич. Він був учасником іншої експедиції Тура Хейєрдала – плавання на човні з папірусу “Ра”, що слугувало підтвердженням іншої теорії норвежця, яка стверджувала можливість відвідин давніми африканцями Південної Америки. Вдала експедиція. Знову неможливе стало можливим.
А поєднує плавання “Ра” та Перу те, що матеріалом для човна слугував очерет з берегів озера Тітікака, який (очерет і озеро теж) зображено на банкноті Перу, фото №2.
Невгомовний чоловік цей Тур Хейєрдал, весь час перетворював неможливе в можливе, недосяжне ставало близьким.
Цього не може бути! Категорично та безапеляційно. Так теж колись йому казали, а він не повірив, поєднав Перу, Французьку Полінезію та Норвегію, багато ще що…
Мені ж традиційне залишається: щира моя подяка читачам колонки Дописи на ПолитКом за приділену увагу, сподіваюсь було цікаво (і буде — старатимусь) та запрошую на свою сторінку в фейсбуці Олександр Никифорчак Блогер — про монети і навколо них, а кому зручніше – на Телеграм-канал: Історії про монети, монети про історію.
Далі буде!
Не перемикайтесь!
