Українські регіони, які було сформовані в різні історичні часи, у складі різних держав, мають значні відмінності між собою за етнічним складом населення, рівнем урбанізації. До цих об’єктивних складових відмінностей додаються відмінності соціоментального характеру, які в умовах геополітичної невизначеності української держави мають тенденцію до загострення.
В Україні на рівні державних замовлень в Інституті соціології НАНУ, а також замовлень незалежних соціологічних кампаній проводяться соціологічні дослідження , які відслідковують градус міжрегіональних відносин на рівні мешканців регіонів. При формуванні державної регіональної політики висновки за результатами таких досліджень мають враховуватись, адже взаємосприйняття один одного мешканцями різних регіонів є індикатором стабільності всього українського суспільства та держави в цілому.
1) Етнічна ідентичність
Малюнок 1. Національний склад населення регіонів України.
Така структура національного складу населення українських регіонів, накладаючись на рівень урбанізованості, а відтак економічної спроможності регіонів породжує додаткові проблеми у міжрегіональних відносинах, які стають часто жертвою політичних сил, особливо загострюючись перед кожними виборами.
2. Регіональна ідентичність
Мешканці різних українських регіонів по різному відносять себе до української та регіональної спільноти. Загалом намітилась тенденція до зростання загальноукраїнської ідентичності(майже 60%), проте у регіональному та етнічному вимірі тут є суттєві відмінності.
Малюнок 1. Розподіл ідентичностей в залежності від національної самоідентифікації особи[1]
В першу чергу ідентифікують себе громадянином України, власне українці, відтак ця ідентифікація є домінуючою в західних, північних та центральних регіонах України, натомість для росіян та осіб, які називають себе одночасно і українцями і росіянами (це східні та південні регіони) значною мірою основою ідентичності є локально-регіональна та ідентичність громадянина колишнього СРСР.
3. Мовна ідентичність
Ще однією ознакою міжрегіональних відмінностей є поширення української та російської мов у різних регіонах України. Сьогодні Україна поділяється на дві великі частини на одній з яких повністю домінує українська, а на іншій(переважно у містах) – російська мова.
Домінування тієї чи тієї мови створює умови для формування у регіонах власного освітнього та інформаційного простору, які між собою не пересікаються і формують в мешканців регіону стереотипи сприйняття співвітчизників з іншого регіону.
Малюнок 2. Поширення української та російської мов в регіонах України[2]
4. Стереотипи сприйняття мешканців іншого регіону
Перед аналізом стереотипів сприйняття мешканцями одних регіонів, мешканців інших регіонів варто зауважити, що в Україні протягом багатьох років відбувається формування стійкої недовіри особи до всіх оточуючих суб’єктів: від органів влади до сусідів.
| d6.2 Який рівень Вашої довіри співвітчизникам? | ||||||||||
| 1994 | 1996 | 1998 | 2000 | 2004 | 2005 | 2006 | 2008 | 2010 | 2012 | |
| 1. Зовсім не довіряю | 5.9 | 7.6 | 7.6 | 7.1 | 5.1 | 2.6 | 2.9 | 3.9 | 3.0 | 3.6 |
| 2. Переважно не довіряю | 12.8 | 10.7 | 12.3 | 13.3 | 12.9 | 9.5 | 8.3 | 9.6 | 10.7 | 12.2 |
| 3. Важко сказати, довіряю чи ні | 46.5 | 48.1 | 44.8 | 48.6 | 42.3 | 38.7 | 41.9 | 37.4 | 40.6 | 41.2 |
| 4. Переважно довіряю | 23.0 | 23.1 | 23.1 | 22.8 | 32.8 | 42.3 | 39.8 | 41.2 | 38.5 | 35.6 |
| 5. Цілком довіряю | 7.2 | 10.6 | 10.4 | 7.3 | 6.7 | 6.8 | 6.9 | 7.6 | 7.0 | 7.4 |
| Не відповіли | 4.5 | 0.0 | 1.8 | 0.9 | 0.2 | 0.2 | 0.2 | 0.2 | 0.3 | 0.2 |
| Середній бал | 3.1 | 3.2 | 3.2 | 3.1 | 3.2 | 3.4 | 3.4 | 3.4 | 3.4 | 3.3 |
Як видно із цієї таблиці за останні роки рівень довіри громадян до своїх співвітчизників також почав знижуватись.[3]
На цьому фоні ще одним важливим параметром для оцінки міжрегіональних відносин на рівні простих громадян є їх стереотипи у сприйнятті мешканців з інших регіонів, особливо з точки зору їх впливу на майбутній розвиток України.
На запитання про наявність в Україні регіону, політичні погляди мешканців якого найбільше відрізняються від опитуваного, 40,7% відповіли , що в Україні немає регіону приблизно стільки ж заявили, що такий регіон є. Загалом найбільше опитаних називають в якості «політично антагоністичного» Західний регіон (25,3%)[4].
Найбільш показовим тут є розподіл відповідей по групам регіонів.
В таблиці подано узагальнені результати відповіді на це запитання по групам регіонів.
| Західний | Центральний | Південний | Східний | ЗАГАЛОМ | |
| Так, Захід | 6,9 | 13,0 | 40,5 | 43,5 | 25,3 |
| Так, Південний-Схід | 30,0 | 7,1 | 0,7 | 1,7 | 9,6 |
| Так, Центр | 0,0 | 1,6 | 0,7 | 0,4 | 0,8 |
| Так, Київ | 1,6 | 0,6 | 2,1 | 0,4 | 1,2 |
| Так, Крим | 9,7 | 6,2 | 5,6 | 1,3 | 5,8 |
| Ні, такого регіону немає | 37,2 | 48,8 | 39,1 | 35,3 | 40,7 |
| НЕ ЗНАЮ/СКЛАДНО СКАЗАТИ | 14,6 | 22,7 | 11,3 | 17,4 | 16,6 |
Отже значна частина мешканців Південних та Східних регіонів України вважають Західні регіони України, такими, що суттєво відрізняються за політичними вподоба даннями, у Західних регіонах ця цифра дещо є нижчою, проте також значна.
Наявність певного, досить значного рівня напруженості між мешканцями різних регіонів свідчить аналіз відповідей на таке запитання: питання: «Наскільки напруженими, на Вашу думку, є зараз відносини між Заходом і Південним-Сходом України? Оцініть за 5-бальною шкалою, де 1 – будь-яка напруга відсутня, 5 – рівень напруги у відносинах межує з розколом?»).
Таблиця 2.8
| Західний | Центральний | Південний | Східний | ЗАГАЛОМ | |
| 1 – Напруга відсутня | 25,8 | 41,0 | 28,6 | 23,3 | 30,5 |
| 2 | 30,3 | 30,0 | 20,5 | 27,1 | 26,9 |
| 3 | 29,5 | 22,1 | 35,0 | 39,4 | 31,0 |
| 4 | 11,9 | 5,7 | 13,4 | 7,2 | 9,4 |
| 5 -Напруга у відносинах межує з розколом |
2,5 | 1,2 | 2,5 | 3,0 | 2,2 |
| Напруга відсутня | 56,1 | 71,0 | 49,1 | 50,4 | 57,4 |
| Напруга в тій чи іншій мірі є |
43,9 | 29,0 | 50,9 | 49,6 | 42,6 |
Фактично соціологія показує наявність стереотипів мешканців Західних регіонів до мешканців Південних та Східних регіонів України і навпаки щодо їх суттєвих відмінностей між собою у соціокультурному та політичному вимірі.
Соціологія також показує що мешканці різних регіонів не бачать державної регіональної політики. 41,3% опитаних змогли дати дати відповідь на питання «Як Ви вважаєте, якою є політика центральної влади по відношенню до Вашого регіону проживання?».
33,5% тих, хто дали відповідь на це питання погоджуються з тим, що центральна влада враховує інтереси їх регіону проживання (так вважає 20% опитаних на заході та 45% на сході та півдні), 25,2% опитаних вважає, що центральна влада не враховує інтереси їхнього регіону.
Проміжний висновок
Результати соціологічних досліджень, що оцінюють соціоментальні, політичні відмінності між мешканцями різних українських регіонів показують, що такі відмінності дійсно існують, вони суттєво пов’язані із власною ідентифікацією мешканців регіонів, їх етнічною належністю. Ці відмінності можуть мати негативний вплив на розвиток країни в цілому, особливо, коли покладаються в основу політичної боротьби. Найбільш яскраво такі суперечності виявляються між мешканцями Західного та Південного і Східного регіонів України, натомість центральні області України балансують ці суперечності і є найбільш важливим елементом їх пом’якшення.
Державна регіональна політика, у розумінні мешканців регіонів, як така є відсутньою, що підтверджує усунення державних інститутів від вирішення регіональних проблем і заповнення цієї ніші політичними партіями та зовнішніми впливами.
Анатолій Ткачук, 10.06.13
[1] Аналітичний звіт «Регіональна толерантність, ксенофобія та права людини в Україні у 2012 році» (цифри та таблиці)
[2] https://2001.ukrcensus.gov.ua/results/nationality_population/graphic
[3] За результатаи соціологічних досліджень Інституту соціології НАНУ
[4] Аналітичний звіт «Регіональна толерантність, ксенофобія та права людини в Україні у 2012 році» (таблиці).
