Проблема сучасного раціонального мислення в тому, що воно в соціальних практиках не розрізняє магію від містики.
Раціо дуже ретельно дослідило магічне мислення, справедливо виявило там цілу систему забобонів, “приворотів-відтворотів-заворотів” і оголосило перемогу наукового підходу над дикунським минулим.
Однак, зводячи містичне мислення (яке раціо не може осягнути своїми інструментами) до своїх уявлень про магічне мислення, знецінюючи і примітивізуючи систему мислення з іншою системою мірностей до своїх раціопрактик, раціональне мислення потрапляє в пастку агресивного дауншифтерства.
Диктатура раціонального мислення призвела до вичерпання його потенціалу щодо вирішення більшості нинішніх цивілізаційних проблем Людства і утворила в суспільстві величезний зворотній “революційний потенціал” задля руйнування абсолютної влади раціо. Це якраз ті самі “темні віки”, яких так бояться нинішні інтелектуали і які ними ж і створені, шляхом витіснення в тінь всього незрозумілого.
На мові спіральної динаміки, яку так люблять середньостатистичні раціональномислячі: рівень магічного мислення фіолетовий, рівень раціонального мислення помаранчевий, рівень містичного мислення починається з бірюзового (не плутати з зеленим).
При цьому для здорової людини потрібні всі типи і рівні мислення. І немислення також.
текст – Олександр ДУДКА-БУЛИГА
