Київ, 15 жовтня 2015 року (Еспресо.TV, Віталій ПОРТНІКОВ). Столиця Косово Приштина охоплена протестами. Конфлікти в парламенті частково визнаної республіки, зіткнення на вулицях демонстрантів і поліції… Можна констатувати серйозну дестабілізацію, яка може перерости в справжній громадянський конфлікт.
Причиною зіткнень стали недавні домовленості між керівниками Сербії та Косово. Суть цих угод – у вирішенні проблеми косовських сербів. Жителі Косово сербського походження продовжують вважати його територією Сербії і фактично самоізолювалося у власних анклавах. На цих територіях діє законодавство Сербії, а не законодавство Косово. По суті, ні про який реальний суверенітет Республіки Косово над цими територіями не йдеться. Однак вони залишаються зоною постійного потенційного конфлікту.
Захід вже багато років докладав зусиль для того, щоб добитися ліквідації цього конфлікту. І зараз нібито досяг успіху – але ціною надання значної автономії сербським районам. Радикальні албанські політики Косово не можуть з цим змиритися. Для них серби – такі ж громадяни Косово, як і всі інші і повинні жити за законами Республіки без всяких привілеїв. І у цьому своєму підході радикальні албанські політики повторюють логіку радикальних сербських колег. Ті теж вважали, що албанці – такі ж громадяни Сербії, як і всі інші і не повинні вимагати ніяких привілеїв. Спираючись на цю логіку, Слободан Мілошевич скасував автономію Косово. Наслідки цієї політики добре відомі: Сербія Косово втратила.
У Приштині кажуть, що Захід “не поважає” косовських албанців і їхній суверенітет, працює на Белград. Але косовські албанці змогли повернутися в свої будинки тільки завдяки Заходу. І тільки завдяки підтримці НАТО, США та Європейського Союзу у них з’явилася своя республіка. Республіка, яку Сербія і багато інших країн світу досі вважають частиною сербської території.
Західна політика може бути не дуже зрозуміла на сході чи на півдні Європи саме тому, що Захід захищає не албанців або сербів. Він захищає людей. Головний висновок, який Захід зробив з уроків другої світової війни – це цінність людського життя і цінність прав особистості. Головний висновок, який зробили на сході і півдні Європи, в колишньому СРСР і колишній Югославії – виживає найсильніший.
Саме тому дестабілізація в Косово – це серйозний урок для нас. Україна може опинитися перед загрозою аналогічної дестабілізації, якщо врегулювання на Донбасі з заморожування конфлікту перетвориться на реальність і нам потрібно буде домовлятися вже не з Путіним і його маріонетками, а зі справжніми представниками населення цього регіону. Тут може бути дуже схожий набір аргументів – від нерозуміння чому “вони” не хочуть жити за тими ж принципами і з тими ж цінностями, за якими живемо ми – і до закидів на адресу Заходу щодо неповаги до української державності та суверенітету і роботі на Москву.
І тоді на вулицях Києва буде саме так гаряче, як зараз на вулицях Приштини.
