Домой Культура “Якби” та німці

“Якби” та німці

25

Олександр НИКИФОРЧАК

Немає такого в історії, не знає вона такого. “Якби” не існує, все сталось так, як сталось. Що би було “якби було”, ми не дізнаємось, альтернативна історія — то не історія, але оті “поворотні пункти” та “вузли”, моменти, коли б історія могла б піти іншим шляхом, ми знайти можемо.

Якби німці 1890 року не мали потреби вирішувати що викарбувати на своїй монеті, чи можна на ній зобразити портрет кайзера, якби взагалі не мали потреби в карбуванні цієї монети, може б і Перша світова війна не розпочалась, а за нею і в Другій передумов би не виявилось. Хто знає в якому б світі ми б зараз жили? Може й кращому, може й ні?

Не можна сказати, що саме ця дрібна мідна монета спричинила такі грандіозні наслідки. Так, красива, так, незвична, але масштаби не ті. Втім, хто знає, з якої дрібниці розпочинаються епохальні події, що є їх справжньою першопричиною. Страшна велетенська лавина завжди розпочинається з жалюгідного малесенького камінчика. Та й причин може бути багато, найчастіше вони неочевидні.

А монета дійсно неповторна. Вони всі, по суті, неповторні — кожна має свою родзинку. Тому наша розповідь про роздрібну монету Німецької Східної Африки. Наша героїня — 1 песа 1890 для німецької колонії в Африці.

До розподілу “колоніального пирога” Німеччина з ряду причин не встигла, головне через те, що і єдиною державою вона стала порівняно недавно, а на часи другої половини XIX століття всі більш-менш “ласі шматки” були вже давно розподілені між європейськими імперіями. Але Німеччина взялась до справи зі всією притаманною їй педантичністю та наполегливістю:відставання в економіці від провідних країн було ліквідовано, темпи росту пришвидшились, колонії таки було здобуто.

Однією з них стала Німецька Східна Африка. Я не буду продовжувати лекцію на геополітичні теми того періоду, нам цікава саме монета та чому — головне — вона була карбована. А потреба в цьому була величезна: згадана колонія під німецьким управлінням буквально розвивалась як на дріжджах (навіть зараз, через століття, ще доходить “відлуння” і помітні “німецькі сліди” там, це сучасні Танзанія, Бурунді та Руанда), а розвиток торгівлі потребував “крові” — грошової системи.

До 1885 року там в обігу були монети інших колоніальних держав, ті ж “найнай…” долари Африки, про які ми вже згадували: Бирр Менеліка ІІ та Талер Марії-Терезії. Але вся ця грошова “масовка” була різношерстною та незбалансованою. Потрібна була своя грошова одиниця.

І 1890 року міністерством фінансів уряду кайзера Німецькому Східно-Африканському товариству колонізації було надане право карбування монети, грошовою одиницею стала рупія Німецької Східної Африки, її розмінною монетою — песа, наша героїня. Назви брали звичні населенню, адже поряд була Британська Східна Африка з її монетами рупією та пайсою, що й тут “ходили”.

Цікавий казус трапився: на монеті цій за початковим варіантом дизайну мали карбувати портрет німецького імператора, але зрештою вирішили, що це “принижуватиме його гідність” — великий кайзер на дрібній песі.

Історія пішла своїм шляхом, без будь-яких “якби”: монета успішно виконувало свою функцію, колонія і далі розвивалась, зрештою саме через обділеність в колоніальному питанні (не лише) Німеччина почувалась ображеною, тоді та ж таки Перша світова війна… А якби це було не так? Якби Німеччині колоній не хотілось, якби песу не треба було б карбувати, якби…

Але “якби” не існує, все сталось так, як сталось. Що би було “якби було”, ми не дізнаємось, альтернативна історія — то не історія, але один з отих “поворотних пунктів” та “вузлів”, моментів, коли б історія могла б піти іншим шляхом, ми таки знайшли. Допомогла нам екзотична німецька монета песа.

А зараз без “якби”, а традиційно вже: щира моя подяка читачам колонки Дописи на ПолитКом за приділену увагу, сподіваюсь було цікаво (і буде — старатимусь) та запрошую на свою сторінку в фейсбуці Олександр Никифорчак Блогер — про монети і навколо них, а кому зручніше — на Телеграм-канал: Історії про монети, монети про історію.

Далі буде!

Не перемикайтесь!