додому ПОЛІТИКА «ЯК ЖИТИ ДАЛІ»? РОЗДУМИ

«ЯК ЖИТИ ДАЛІ»? РОЗДУМИ

168

Протягом кількох днів я консультував тих моїх друзів, які звернулися до мене як астропсихолога.

Майже у всіх, хто до мені написав у розпачі (а це виключно жінки) – одне запитання в пріоритеті: Що робити далі? Як жити, коли все, чим я жила досі, знищено?

Я відповів майже усім відповідно до аналізу натальних карт кожного.

А сьогодні вранці це ж саме запитання задав це ж питання собі…

-ads-

Як жити далі мені самому?

Я – людина стратегічна.

Не можу «просто жити»…

Потрібний усвідомлений сенс та розуміння перспективи.

Найкращий спосіб міркувати для мене – писати. Тому я написав цей пост, власне, для самого себе як намагання побачити горизонт та сформувати собі оптимістичну парадигму буття.

Це – мої цілком суб»єктивні роздуми.

Прошу не сприймати їх як претензію на експертність, рекомендацію знавця з питань війни. Немає у мене такої компетенції…

Але, можливо, мій погляд буде комусь «інформацією для роздумів».

Нижче – 5 ключових висновків.

  1. Перший крок до будь-якого стратегування – розуміння, що, насправді, відбувається.

Ось моє бачення ситуації.

Путін почав цю війну, бо хоче увійти в історії росії як «збирач земель російських», той, хто відродив сучасний варіант російської імперської держави. У нього цілком месіанські наміри «увійти в історію».

Я не вважаю путіна ідіотом.

У нього є цілком очевидна база підтримки у «глибинного народу» росії (а це – 80% населення).

Сила путіна – у слабості росії.

Ця маніакально низька та тупа за своєю моральною якістю маса людей (згадайте Тургєньєвського Муму) має унікальний психотип німого раба, який готовий вмерти за свого пана або піти за наказом пана на будь-які злодіївання (втопити навіть свого друга).

Путін знає, що злидні, обмеження у способі життя, «порожній холодильник», навіть голод в контексті зомбування росТВ тільки зміцнює російський шовінізм та любов «глибинного народу росії» до свого вождя.

У цьому сила путіна.

«Умом росію не понять …».

Ми, українці, та й увесь світ не розуміють цієї російськї ціннісної цивілізаційної парадигми. Ми, бачу по дописам в ФБ, надіємося, що порожній холодильник примусить цих російських муму стати у опозиції до путіна…

У мене особисто немає такої надії.

Я багато подорожував росією, був довго на Забайкаллі, у Москві… Знаю росіян різних

Росіяни – справді – дивний цивілізаційний витвір, у своїй масі – якесь цивілізаційне збочення з точки зору загальноцивілізаційних моральних підвалин.

Але росіяни – нормальні відповідно до російської цивілізаційної парадигми.

В основі російської ментальності три складових: страх, холопство, жорстокість.

Російська глибинка – це темна сила.

Для нас, українців, «глибинний народ росії» завжди буде – «інакші», не-люди, з якими ніколи не буде порозуміння. Можливий погляд на не-людей тільки через приціл автомата…

Там є звичайно, розумні росіяни.

Але їх можна перерахувати на пальцях однієї руки.

Вони, як-то кажуть, не роблять жодної погоди в росії.

Тому чекати на якийсь переворот чи вбивство путіна – марна справа поки путін не втратить тут, в Україні все.

З огляду на якість цього «глибинного народу» путін зможе протягом наступних місяців за допомогою своєї пропаганди підняти шквал підтримки війні.

В Україну скоро поїдуть нові ешелони свіжого гарматного м»яса з усіх куточків лапотної росії.

Якість цього гарматного м»яса не висока, але кількість, обсяг – «тьми і тьми».

Путін не відступить, попереду у нас довга позиційна війна, розруха міст, тисячі та тисячі смертей невинних людей.

У мене передчуття, що путін вже внутрішньо готовий підняти ставки у війні, ракетним ударом почати війну з НАТО.

Він, очевидно, невдовзі бомбардуватиме колони з військовою допомогою від країн НАТО на дорогах України. А Столтенберг, очільник НАТО, вже сказав, що бомбардування росією колон з озброєнням від НАТО буде альянсом розцінене як удар путіна по самому НАТО…

Тому територія України скоро може стати полем 3 Світової війни…

А це – новий жахливий виток агресії. Нові смерті. Нові руйнування…

Висновок: війна надовго (за моїми прогнозами – якнайменше на 2.5-3 роки).

Треба думати не про те, щоб пересидіти, перечекати, а шукати себе в новій реальності.

  1. Другий крок до ресурсного самовідчуття – прийняття нової реальності як нової нормальності.

Жахливої, дикої, але нової цівілізаційної нормальності.

Потрібно сказати собі, що світ змінився, нічого не повернеться, потрібно жити новими реаліями як рамками для побудови особистих життєвих стратигем.

Що це дасть?

Таким чином потрібно вийти з «катастрофічної» парадигми сприйняття реальності, нейтралізувати страх.

Потрібно «включити мозок» для бачення можливостей, які побачать неодмінно всі, хто буде здатний дивитися на світ навколо не через призму «все пропало», а через призму сприйняття того, що з кожним відбувається як пригода, драйв, подорож.

Розумію, що звучить це жахливо…

Це сприймається тими, хто зараз на чужині, у розпачі як аморальність та дикість …

Але іншого шляху до входження у ресурсний психологічний стан попросту немає. Всі (або краще скажу – всі розумні люди) прийдуть до такого бачення рано чи пізно.

Краще прийти до такого бачення вже зараз…

  1. Світ так влаштований, якщо ми щось втрачаємо, то одразу отримуємо шанс на новий спосіб самореалізації.

Можливості є в будь-якій кризі…

Моє переконання: зараз потрібно себе сфокусуватися на пошуку відповіді на питання, яке я вже озвучив: яку можливість для саморозвитку дає мені ця криза?

Звичайно, у стані афекту здається, що все пропало і хочеться кричати та волати до неба. Але крик та розпач не допоможе.

Моя порада собі: потрібно сформулювати запитання, чим займатися далі, і … не чекати швидкої рятівної відповіді.

Відповідь прийде тоді, коли я буду внутрішньо готовий.
Але обов»язково прийде від Всесвіту. У мене особисто так завжди було.

Так інформаційно та енергетично Всесвіт влаштований.

Я такий власний запит Всесвіту послав. І вже відчуваю, що він посилає мені перші сигнали😊

Порада всім.

Не бійтеся бути оптимістами. Надішліть Всесвіту й свій запит. Навіть якщо ви зараз – у стані, коли думати про майбутнє психологічно важно.

  1. Сила творення у стані катастрофи – у єднанні, у взаємопомочі. Кожен, хто зараз волонтерить, допомагає якимсь чином Армії, щось разом з українцями робить важливе для перемоги, вже робить місток у майбутнє і собі, і Україні також.

Тому важливо, щоб посилання Всесвіту – «що мені робити далі» – було таким, щоб резонував загальноукраїнський екгрегор.

Таким чином відповідь від Всесвіту надійде швидше.

  1. Минуле – в минулому.

Світ прийшов у рух.

Майбутнє невідоме.

Гадати на кавовій гущині, що буде через 3 роки, – дурна справа.

Світ змінює парадигму. Ми – на порозі карколомних цивілізаційних кульбітів. І потрібно просто бути у потоці цих змін.

Так, ми зараз у контексті трагедії. Але не забуваймо. Що у всіх трагедіях є катарсис та одужання.

Трагедія – це завжди стан внутрішнього очищення.

У мене особисто є відчуття, що я проживаю історичну мить. Війна Росії проти України – не лише катастрофа, а одночасно – щось дуже цивілізаційно значиме.

Я невимовно радий, що доля мені дала можливість так пишатися українськи народом, Україною. Це справді Божий подарунок – відчути таку гордість та причетність до української нації.

Переконаний, що таке відчуття – у мільйонів українців.

Отже, висновок.

Дякуємо Богу, та ті випробування, що він нам дав.

Для чого ці випробування Бог послав нам – ключове питання!

І похідне питання: ким ми українці (і я особисто) повинені стати в результаті проходження через це горнило долі?

Якщо кожен з нас відповість для себе «для чого», відповідь, як саме реалізувати себе зараз – це питання нам підкаже Всесвіт.

Ось так.

Вдячний всім, хто прочитав цей пост. Це для мене особисто дуже важливо.

Дякую!

Бережи вас Бог!

Автор: Андрей Ротовский

Джерело: Facebook

попередня статтяСТРУКТУРІОНАРІЇ
наступна статтяНе має влади над нами і навіть над собою

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я