Київ. 24 березня 2015 року (ПолітКом). Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк лобіює ідею винесення на всеукраїнський референдум питань щодо зміни Конституції. Про це стало відомо сьогодні у ході селекторної наради з питань виконання місцевих бюджетів.
Прем’єр запевнив, що представники законодавчої і виконавчої влади разом з Президентом України та створеною ним Конституційну комісію разом напишуть нову європейську Конституцію України. Змінений Основний Закон передбачить для територіально-адміністративних одиниць України і нові повноваження, і додаткову відповідальність. Окрім того, на думку пана Яценюка, оновлення Конституції допоможе збалансувати владу, врегулювати та зробити прозорою судову гілку влади та органи прокуратури, а також утворить дієві органи боротьби з корупцією. «Країні потрібна нова Конституція. Вважаю, що основні положення української Конституції мають бути затверджені на всеукраїнському референдумі», – зауважив він.
Однак, політична еліта неоднозначно сприйняла такі заяви ТОП-менеджера держави. «ПолітКом» традиційно зібрав думки експертів з цього приводу.
Вадим ДЕНИСЕНКО,
нардеп від «Блоку Петра Порошенка»:
Вважає, що немає сенсу проводити референдум, оскільки базові речі й так очевидні: більшість українців хоче унітарності й втупити у НАТО.
«Я впевнений, що ніякого референдуму цього року не буде. І розмови про референдум по Конституції – це популізм чистої води… В суспільстві є абсолютний консенсус щодо всіх особливих питань. Включно із питанням про єдину державну мову. Тому виникає глобальне питання: що ми будемо виносити на референдум?» – коментує він. – «Для чого Яценюк робить такі заяви? Це абсолютна політтехнологія, яка розрахована на те, щоб підготувати електорат «Народного фронту» напевно не стільки до місцевих, скільки до позачергових парламентських виборів».
Окрім того, пан Денисенко пояснює, що алгоритм роботи новоствореної Конституційної комісії передбачає поетапну роботу над головними блоками Основного закону, тобто спочатку децентралізація і судова реформа, а потім все інше. «Якщо взяти за основу популістичний підхід «все і зразу», то ми не отримуємо на виході нічого. А провести референдум – це наступити на граблі Януковича, який останні два роки просував цю ж саму ідею», – висловлює думку нардеп.
Тарас БЕРЕЗОВЕЦЬ,
директор компанії «Berta Communications»:
Впевнений, що шансів на федералізацію України немає, тож немає й небезпеки у проведенні референдуму.
«Референдум щодо Конституції логічний і може пройти 25 жовтня разом з місцевими виборами. Зміна Основного Закону занадто серйозна річ, щоб довіряти її політикам. Їм у своїй пісочниці дуже хочеться у внутрішню війнушку погратися. Тому буде правильно, якщо своє слово скаже народ. Тим більше у світлі децентралізації», – говорить експерт з персонального та стратегічного консалтингу.
Віталій КУЛИК,
директор Центру дослідження проблем громадянського суспільства:
Переконаний, що українське суспільство потребує перезавантаження державності на нових принципах та з розширенням прав і свобод людини. Однак, заяви Арсенія Яценюка вважає маніпулятивними.
«Є статті Конституції, які регулюють внесення змін до Конституції. Будь-які інші способи є неконституційними. Тому щоб не допустити неконституційного зміни Основного Закону, потрібно дотримуватися процедури. Ідея з заявленим референдумом, яку озвучив прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, маніпулятивні за своїм змістом. Глава Кабміну пішов від предметної розмови навколо цієї теми, зазначивши тільки, що референдум може дати високу легітимність нової редакції Основного Закону», – зазначає політичний експерт.
Пан Кулик аналізує й етапи конституційного конструювання: «Наша країна пройшла декілька етапів конституційного конструювання. Від адаптації радянської нормативно-правової бази до вимог незалежної держави; від формування специфічної неопатрімоніалістской моделі з елементами олігархічного капіталізму і авторитаризму в політиці – до режиму «недолугого плюралізму», в якому опинилася країна після політреформи 2004 року. Потім за допомогою нелегітимного рішення Конституційного Суду політреформу 2004 року скасували й повернули Конституцію в редакції 1996 року. І ми отримали президентську республіку. А через деякий час і диктатуру Януковича».
Експерт відзначає й те, що під час відомих подій на Майдані також не зовсім в правовий спосіб парламентарії повернули стару редакцію Основного Закону. «Ми знову парламентсько-президентська республіка. Але всі останні зміни Конституції України виходили за рамки конституційного простору, вони приймалися на догоду політичній кон’юнктурі. Кількість правових помилок, дискредитація інституту Конституційного суду, а також інструментальне ставлення до Основного Закону з боку влади – все це настільки підірвало конституційний лад, що сьогодні дійсно є необхідність говорити про установчу конституційних зборах як способі перезапустити українську державність на нових принципах і з розширенням прав і свобод людини», – висловлює думку засновник ЦДПГС (Центру дослідження проблем громадянського суспільства).
