Київ, 26 жовтня 2015 року (BBC Україна). Консервативна партія «Право і справедливість» виграла парламентські вибори, які пройшли у Польщі в неділю.
Згідно з даними екзит-полу, проведеного фірмою IPSOS, ця сила здобуде 242 мандати депутатів Сейму з 460 і вперше з часів відновлення демократії у Польщі в 1989 році зможе сформувати уряд самотужки, без коаліціантів.
Чинна глава уряду Ева Копач з центристської «Громадянської платформи» визнала поразку своєї партії.
Протягом виборчої кампанії «Право і справедливість» називало кандидатом на пост майбутнього прем’єра 52-річну Беату Шидло.
Перше місце
«Право і справедливість» лідирувала у передвиборчих соцопитуваннях, однак до останнього моменту інтригою залишалася точна кількість мандатів, які здобуде партія.
Найімовірнішим варіантом спостерігачі називали формування нею коаліції з котроюсь з менших партій, які пройдуть до Сейму. Не виключали і варіант формування коаліції «всіх проти «Права і справедливості».
Однак 39% голосів, які прогнозує «Праву і справедливості» екзит-пол, означають, що ця партія зможе сформувати уряд самотужки.
Висуванець цієї сили Анджей ДУДА несподівано переміг на травневих президентських виборах.
Невдовзі «Право і справедливість» фактично сконцентрує в руках владу в Польщі.
Лідер цієї партії Ярослав КАЧИНСЬКИЙ присвятив перемогу своєму братові, екс-президентові Польщі Лехові Качинському, який у 2010 році загинув в авіакатастрофі поблизу російського Смоленська.
У післявиборчій промові він заочно відповів на закиди опонентів, які передрікали, що ймовірна перемога «Права і справедливості» призведе до політичного реваншу та переслідування опонентів.
«Бити тих, хто впали, ніхто не буде. Навіть якщо вони впали з власної вини, і правильно», – заявив пан Качинський у виборчому штабі.
Шидло і Качинський
«Право і справедливість» у своїй риториці протягом кампанії зверталася передусім до мешканців сіл та малих містечок, а також тих поляків, які не відчули на своєму добробуті наслідків економічного зросту, який протягом останніх років фіксує статистика.
Кандидатом у прем’єри ця партія висунула 52-річну партійну функціонерку Беату ШИДЛО.
Таким чином, кажуть спостерігачі, «Право і справедливість» відводила на другий план Ярослава Качинського , відомого своєю надміру радикальною риторикою.
Утім, спостерігачі кажуть, що визначальний вплив на політику наступного уряду справлятиме саме пан Качинський, а кілька впливових польських тижневиків у понеділок розмістили на обкладинках саме його зображення.
«Право і справедливість» проводили кампанію з гаслами збільшення соціальної підтримки найбіднішим, обіцянками масштабного будівництва соціального житла та пом’якшення податкового тиску на найбідніших громадян Польщі, а також збільшення витрат на армію.
Опоненти та незалежні економічні експерти сумнівалися в тому, що польський бюджет має достатньо ресурсів для реалізації цих програм.
Крім того, від нової влади очікують жорсткішої позиції у питанні щодо прийому Польщею мігрантів з Близького Сходу: нещодавно Ярослав Качинський заявив, що частина з них можуть принести до країни небезпечні хвороби.
Нова опозиція
Найбільшою опозиційною партією після восьми років перебування при владі стане центристська «Громадянська платформа», яка здобула на виборах 23,4% голосів.
«Ми не втратили ці вісім років. Польща сьогодні виглядає значно краще, ніж вісім років тому… У такому стані ми залишаємо Польщу тим, хто сьогодні виграв вибори», – заявила вона у виборчому штабі «Громадянської платформи».
Під час урядування цієї партії Польща впоралася з наслідками економічної кризи краще за абсолютну більшість країн ЄС, однак, кажуть спостерігачі, виборцям могла «набриднути» нинішня політична еліта, а «Платформа» не змогла гідно відповісти на суспільний запит щодо оновлення влади.
Негативно вплинула на рейтинг цієї партії і низка скандалів, пов’язаних з її діячами. Зокрема, внаслідок систематичного прослуховування розмов польських політиків в одному в варшавських ресторанів, з активної політики відійшли одразу кілька фігур першої величини, зокрема, екс-міністр закордонних справ Радослав СІКОРСЬКИЙ.
Хто ще?
Крім двох «великих» партій до Сейму проходять партія рок-музиканта Павла Кукіза «Кукіз-15» (9%), та новостворена партія «Сучасна» (7,1%).
На межі 5-відсоткового бар’єру проходження до Сейму перебувають Польська народна партія (5,2%) та радикальна партія КОРВіН (4,9%).
Шанси потрапити до Сейму зберігає «Об’єднана лівиця». Дані екзит-полу прогнозують їй 6,6% голосів, однак бар’єр для блоків становить у Польщі 8%.
Явка на польських виборах становила 51,6%.
Очікується, що остаточні результати Державна виборча комісія оприлюднить у вівторок.