додому Поточні новини EFC й DAFNE занепокоєні урядовим законопроектом про благодійність в Україні

EFC й DAFNE занепокоєні урядовим законопроектом про благодійність в Україні

146

Подія. 2 жовтня 2013. (ПолітКом). Напередодні Європейського дня фондів Європейський центр фундацій та Європейська мережа донорських асоціацій оприлюднили спільну резолюцію щодо законопроекту №3100 Кабінету Міністрів про благодійність.

Текст резолюції:

“Європейський центр фундацій (EFC) та Європейська мережа донорських асоціацій (DAFNE) стурбовані спробами переглянути українське законодавство шляхом внесення суттєвих змін до нового закону “Про благодійництво та благодійні організації”. Ми переконані, що пропоновані зміни йдуть урозріз із загальними тенденціями європейської благодійності, і сподіваємося, що від них можна відмовитися.

EFC й DAFNE вважають, що законопроект №3100, який подав Кабінет Міністрів, внесе низку негативних змін до нового українського закону про благодійництво та благодійні організації, який Президент підписав тільки в лютому цього року. Під час нашого візиту до Києва в січні цього року нам було дуже приємно ознайомитися з досягненнями активного сектору благодійності в Україні, який невпинно зростає. Але звістка про нові законодавчі ініціативи, які можуть створити значні перешкоди для благодійної діяльності в Україні, викликає наше занепокоєння.

Оскільки Україна готується підписати Угоду про асоціацію з Європейським Союзом і прийняти європейські цінності, стандарти та практики, ми нагадуємо українській владі й політикам, що уряди відповідальні за створення сприятливих умов для суспільно корисних фондів і їх донорів і повинні повною мірою враховувати нинішню ситуацію в Європі та тенденції в регулюванні неприбуткового сектору.

Деякі з пропонованих змін до закону про благодійність істотно скоротять кількість пожертв від фізичних і юридичних осіб на підтримку людей, які опинилися у важкій життєвій ситуації, обмежать можливість робити благодійні внески через Інтернет і банки, зменшать міжнародні благодійні внески. Донори й фонди потребують сприятливого правового й податкового середовища, щоб мати змогу надавати допомогу в таких суспільно важливих сферах, як охорона здоров’я, підтримка нужденних, освіта, мистецтво, охорона довкілля тощо.

Ми хотіли б прокоментувати чотири запропоновані поправки в порівняльній перспективі:

1 . Однією з основних змін, які запропоновано в законопроекті, є те, що всі пожертви на суму понад 850 грн. (близько 85 євро) слід посвідчувати нотаріально.

Хоча в більшості європейських країн пожертвування нерухомості чи окремі специфічні види пожертв (наприклад, щорічні дарунки (ануїтети), які здійснюються впродовж кількох років у Нідерландах) можуть потребувати нотаріального посвідчення, ця вимога не стосується пожертв у натуральній формі чи грошових пожертв для благодійних організацій. Тому вимога нотаріально посвідчувати договори про всі благодійні фінансові внески суперечитиме міжнародним і європейським стандартам законодавства про благодійництво. Необхідність залучати нотаріуса є адміністративним та фінансовим навантаженням, яке, найімовірніше, знизить готовність окремих осіб і компаній робити пожертви на суспільно корисні справи. Ця зміна у законодавстві також блокуватиме благодійні пожертви в Україну від нерезидентів. Вона унеможливить використання Інтернету, банківських карток та інших сучасних і прозорих електронних засобів відправлення й отримання благодійних внесків, що призведе до зменшення внесків на суспільно корисні цілі.

2. Законопроект також передбачає, що фонди не створювати зможуть бути створені на основі заповіту/спадщини.

В усіх європейських країнах фонди можна створювати на основі спадщини/заповіту, і це є поширеною практикою. Заборона цього йде врозріз із європейськими стандартами благодійності. Огляд податкового законодавства країн, який підготував EFC (див. посилання нижче), показує, що в жодній із них не заборонено створювати фонд на основі заповіту/спадщини. Пропонований Європейський статут фондів (наднаціональний), який наразі перебуває на розгляді країн ЄС, також передбачає створення фонду на основі спадщини/заповіту (https://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=COM:2012:0035:FIN:EN:PDF, див. статтю 12).

3. У законопроекті також пропонується внести поправку до першої частини статті 8, а саме видалити слова, виділені жирним шрифтом: “Благодійники мають право встановлювати сервітути земельних ділянок або іншого нерухомого майна на користь благодійних організацій або інших бенефіціарів за умови їх використання для цілей благодійної діяльності”.

Відмова від вимоги використовувати благодійні пожертви нерухомості для суспільно корисних цілей прямо суперечить загальноєвропейським підходам. У Європі звільнені від оподаткування благодійні організації повинні використовувати свої активи виключно для суспільно корисних цілей, заради яких їх було створено. Також Європейський правовий формат фондів передбачає, що всі активи організації має бути використано винятково для суспільно корисних цілей (https://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=COM:2012:0035:FIN:EN:PDF, див. статтю 5).

4 . Законопроект забороняє фондам проводити благодійні лотереї.

У багатьох європейських країнах фонди можуть проводити благодійні лотереї. Навіть за чеським законодавством, що суттєво обмежує участь благодійних організацій в економічній діяльності, фондам дозволено проводити лотереї, розіграші, аукціони, культурні, соціальні, спортивні й освітні заходи.

Прибутки від благодійних лотерей, які влаштовують неприбуткові організації, ідуть на суспільно корисну діяльність і добрі справи. У Великій Британії, наприклад, лотереї дозволено за умови, що зібрані кошти йдуть неприбутковим і благодійним організаціям. За законом, такі організації мають отримати не менш ніж 20% вартості лотерейного квитка. Відомими прикладами неприбуткових організацій, які проводять лотереї чи отримують кошти від лотерей, є голландська Prins Bernhard Cultuurfonds, бельгійська King Baudouin Foundation, іспанська ONCE foundation чи Big Lottery Fund.

Ми переконані, що пропоновані зміни до закону справлять значний негативний вплив на благодійність в Україні, і закликаємо переглянути їх.

EFC ще 2003 року розробив “Засадничі принципи правового регулювання та оподаткування діяльності благодійних організацій”. Їх було трансформовано в “Рамковий закон для благодійних організацій у Європі”, метою якого є позитивний вплив на розвиток законодавства про благодійність, а також перегляд чинних законів на національних рівнях.

 Про European Foundation Center (EFC)

EFC, заснований 1989 року, – це об’єднання понад 200 неприбуткових фондів і соціально відповідальних корпорацій, що активно займаються благодійністю в Європі та за її межами. Наша мета полягає в поширенні принципу незалежного фінансування в європейській благодійності за допомогою чотирьох ключових підходів. Ми сприяємо становленню такого правового й податкового середовища, в якому фонди можуть розвиватися. Ми здійснюємо моніторинг і аналізуємо діяльність фондів. Ми зміцнюємо благодійний сектор через установлення стандартів і нарощування потенціалу. Ми також заохочуємо співпрацю між фондами та співпрацю фондів з іншими зацікавленими сторонами задля суспільного блага. Всі члени EFC дотримуються Принципів належної діяльності, які сприяють поширенню найкращих практик і прозорості. www.efc.be

Про DAFNE

DAFNE – це інституціоналізована мережа, що об’єднує 24 мережі донорських і благодійних організацій з усієї Європи. Кожна з цих мереж, у свою чергу, об’єднує благодійні та донорські організації на національних рівнях. DAFNE, до складу якої загалом входять понад 6000 фондів, підтримує окремі види діяльності своїх членів, зміцнює співпрацю між національними асоціаціями та створює платформи для обміну знаннями. Секретаріат DAFNE розміщується в EFC. www.dafne_online.eu

Про благодійні фонди в Європі

За оцінками експертів, у Європі налічується приблизно 110 000 благодійних організацій, які загалом витрачають від 83 до 150 млрд. євро на рік на різноманітні проекти та програми й забезпечують роботою до 1 млн. європейців. Фонди працюють у різних форматах: одні надають гранти, інші працюють над власними програмами. У селах, містах, регіонах і країнах Європи вони засновують лікарні й університети, захищають історичні пам’ятки, проводять культурні заходи, стимулюють економічний розвиток і зайнятість, підтримують наукові дослідження, захищають права людини та громадянські права, беруть участь в охороні довкілля тощо”.

Джерело: Український форум благодійників1

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я