Київ, 26 листопада 2015 року (ПолітКом, Дмитро ЛЕВУСЬ). Здивувало: скільки часу триває обговорення «енергетичної блокади Криму», з урахуванням усіх «за» та «проти», але чомусь не згадали той момент, що окупант намагається змінити структуру населення.
На півострів нагоняються люди з Московії: їдуть поліцаї та військові, студенти та держслужбовці… Їдуть за розподіленням та предписанням. І зустрічний потік – абітурієнти до усіляких Сизраней та Тамбовів, колишні українські військові, а нині професійні зрадники до Тюменей та Камчаток і т.д. і т.п. Мета зрозуміла – у Криму повинно бути якомога більше справжніх росіян, а не цих «марсіян», які, навіть лояльні до русского мира спохаблені «усілякими майданами». Тоді можна навіть справжніх безліч референдумів проводити з натуральними спостерігачами. Отже, в такому контексті Крим повинен стати незручним для життя. Навряд чи мамка із Пензи відпустить своє дитятко до Таврического університету, якщо знатиме, що світла там у гуртожитку регулярно немає. Й дружина заслуженого майора-десантника дірку в голові йому просвердлить аби він не погоджувався перед дембелем послужити у Криму, щоб залишитись на пенсіон на березі теплого моря, адже навіщо те море, якщо при свічах та з дефіцитом продуктів. Тільки так.
