Олександр НИКИФОРЧАК
Може б, хто послухав казки?
Ось послухайте, панове!
Тільки вибачте ласкаво,
Що не все в ній буде нове.
Та чого там, люди добрі,
За новинками впадати?
Може, часом не завадить
І давніше пригадати.
Дуже часто давні, та й не дуже, події, видаються нам такою собі казкою, хай не казкою, але таки трішки не реальними. До того ж, те, що відбулось давно, та й не дуже, але відбувається не тепер, здається нам далеким. Це хіба так насправді? А от я вважаю, що якщо не зважати на час, що минув, на відстань, що відділяє нас від місця подій, а якщо ще й імена персонажів змінити на сучасників, які живуть та діють в подібних обставинах, то казка стає і не казкою, давнє стає сучасним.
Я розповім те, що розповіла мені одна чудова монета про давні події, а от чи мають вони відгук в сучасності, судити вам.
Тож, коли хто з вас цікавий,
Сядь і слухай давню казку,
А мені коли не лаврів,
То хоч бубликів дай в’язку.
Десь, колись, в якійсь країні,
Де захочете, там буде,
адже не злічити скільки разів підневільні народи по всьому світі намагались здобути незалежність, а слабкістю (що поневолених, що поневолювачів) користувались сильніші – на свій зиск, звісно. Але я таки розповім про конкретну країну і конкретний час.
Для нас Сіам – це десь там далеко-екзотично. Але це не одна країна, на той час королівство, що включало не лише сучасний Таїланд, але й васальні (підвладні) Лаос, Камбоджу та інші королівства. Здобути для свого королівства незалежності було мрією нового короля Камбоджі Нородома І, який успадкував трон 1860. І якраз з цим успадкуванням і зав’язується вузол інтриг, про які розповідає монета-героїня блогу, в гру включається як не бажаючий відпускати Камбоджу Бангкок (столиця Сіаму), так і ніби далекий Париж.
Потрібно уточнити, що у Нородома І був зведений брат Сісоват, який теж мав права на престол, але Нородома І підтримав Сіам як більш покірного (на їх думку). Сісоват 1904 таки стане королем, до того ж він відомий і керівництвом антифранцузького повстання, яке, проте, зазнало поразки.
До чого тут Франція, ніби далека? Саме пряме відношення, це саме той випадок, коли сильний гравець використовує негаразди всередині іншої країни на свою користь: XIX століття – час колоніального розподілу світу європейцями, Франція використала міжусобиці в цьому регіоні Південно-Східної Азії та зрештою впокорила, перетворивши на свою колонію Індокитай і недавніх поневолювачів, і їх васалів. Хоча формально Сіам був незалежним, але до Франції прислухався, віддавши в ту колонію колишні васальні Лаос, Камбоджу.
Політика – дуже тонка та дуже неоднозначна справа, з одного боку, бажаючи добитись незалежності Камбоджі від Сіаму, Нородом І, з іншого вимушений визнати над своєю країною протекторат Франції. Вона ж далеко, може й сильно вмішуватись не буде в справи? Сподівався… Нічого не нагадує? Протекторат Богдана Хмельницького, ні?
У світлі цих подій король Нородом вирішує карбувати свою монету, камбоджійський франк. А тут ще одне хитросплетіння: це монета (офіційна, на відміну від токенів, про які ми вже не раз розповідали – неофіційних), карбована іменем короля, але офіційним платіжним засобом не була, достеменно не відомо, чи взагалі вона була в обігу. Ще є припущення, що і карбувалась вона не 1860, як викарбувано на монеті, а 1875 року. Ця монета, фактично, є таким собі унаочненням франко-камбоджійських домовленостей. І тільки.
Ще парадоксом є те, що в обігу там панувало мексиканське песо, ще один “долар” тих часів, родоначальник в певній мірі сучасного, проте це не сьогоднішня тема.
Ось така давня (а, може, й ні) казка (таки реальність), яка була десь-колись, в якійсь країні (чи таки близька нам?), судити вам. Казочці кінець, а хто слухав – тому традиційно: щира моя подяка читачам колонки Дописи на ПолитКом за приділену увагу, сподіваюсь було цікаво (і буде — старатимусь) та запрошую на свою сторінку в фейсбуці Олександр Никифорчак Блогер — про монети і навколо них, а кому зручніше – на Телеграм-канал: Історії про монети, монети про історію.
