Чотири геополітичні дошки, на яких зараз одночасно відбуваються планетарні події і які породжують чотири структурно різних за правилами гри ігрових поля. Хоча “геополітичною” за змістом з них є тільки перша, інші ж так називаємо за інерцією.
1) Третя Світова Війна, або традиційна війна за виживання.
Є логічним продовженням Першої та Другої Світових Війн, по суті своїй є процесом силового перерозподілу ресурсів, територій та країн на зони впливу – світовий паханат, регіональні смотрящі, вассалітет для всіх інших. Післявоєнний ООН та багаточисельні міжнародні організації створені саме за цими лекалами.
На цій дошці грають московити, на цій дошці дуже хоче стати світовим гегемоном Китай. Вершиною ігрового поля на цій дошці є керована двополярність.
Проте зараз двополярна модель світу з ексклюзивними зонами впливу може бути тільки тимчасовим варіантом/заморозкою і скоріше буде нагадувати інформаційний симулякр, ніж реальний “двополярний суб’єкт”. США та Китай очевидні кандидати на таку двополярність, однак Штати активно проти, бо бачать себе активним суб’єктом гри на наступній дошці.
Третя Світова Війн – це рівень покинутих, голодних та переляканих дітей, що скотилися до тваринного стадного стану боротьби за виживання. Всього мало та на всіх не вистачає.
2) Перша Цивілізаційна Війна, або спроба етичного переходу.
Це те, що запропонувала Україна на початку війни, міжнародні відносини грунтуються не на вигоді, а на совісті (в більш лайтовому варіанті на цінностях). Світова війна між демократією та авторитаризмом, людяністю та варварством.
На цій дошці не дуже хоче грати Китай, але дуже хочуть США, які вже оголосили, що як найбільша сила і потуга на планеті готові очолити етичний перехід Людства в боротьбі зі звіриними інстинктами в світовій політиці, в цьому вони бачать свою місію і покликання, заради чого і створювалися колись. Однак глибинно опорою демократичного світу тут бачаться не США, а взаємодія Європи і Індії, їх культур і цивілізованостей – це становий хребет етичного переходу.
Тут може бути багато несподіваних процесів, наприклад перехід Європи на культуру вегетаріанства, як частина саме етичного переходу, а не елемент штучного зеленого переходу. Без відродження живих відносин з Природою, етичний перехід матиме всі шанси застрягнути у війні на виснаження з автократіями.
Перша Цивілізаційна Війна – це рівень появи серед переляканих малих дітей “старших братів”, що намагаються подорослішати і знайти “втрачений рай” через людяність, але конфлікт з “молодшими братами” дуже заважає. Постає дилема – знищити не можна, перевиховати не вдається.
3. Онтологічна Війна, або війна за істину.
Вирішення дилеми з попереднього рівня відбувається через народження нової планетарної цивілізаційної суб’єктності – люблячого батьківського поля, що створює принципово нове ігрове поле. Елементами такої суб’єктності можуть бути як державні так і недержавні утворення – прояви організованостей різних народів.
Найбільш природнім союзом на цьому рівні наразі виглядає можлива взаємодія між Британією, Японією та Україною. Ці три народи з різних причин виглядають найбільш дозрівшими для експерименту початку проявів батьківського поля у вигляді планетарних протоструктур.
Онтолгічна війна це внутрішня війна за справжність в собі та інших, тому без люблячого батьківського поля вона дуже швидко вироджується у релігійні війни. В граничному варіанті відбувається між буттям та нежиттю, її окремі прояви ми можемо бачити вже сьогодні на полях російсько-українських битв.
Онтологічна Війна – це рівень ясного доусвідомлення власної сутності – Людством, різними Народами, окремими Людьми.
4. Квантова Цивілізація, або середовище для онтологічних ігр.
Про цей рівень поки що писати немає сенсу, але зазначимо, що тут відбуваються свідомі контакти з позалюдськими формами та цивілізаціями, звідси прилітають Чорні Лебеді та Дива, що неможливо осягнути звичним людським розумом.
Тут відбувається вирішення деяких онтологічних протирічь, що виникають на третьому рівні, наприклад взаємодія з онтологіями Антисвітів. Війни закінчуються, всього багато і всім вистачає.
Квантова Цивілізація – це рівень множинних ідентичностей, що походять з квантової суперпозиції за принципом всіх з усіма.
Підсумовуючи:
Всі чотири геополітичні дошки існують одночасно, кожна наступна дошка має більше ігрових мірностей і відповідно ігрових можливостей – від війни за виживання всіх з усіма до відкритого взаємоіснування всіх з усіма в квантовому світі. Концентрація тільки на одній дошці не означає, що вплив всіх інших зникає, всі дошки існують ще й одна крізь одну і подієве поле є результатом їх взаємодій.
Автор: Олександр ДУДКА-БУЛИГА
Джерело тут
