Максим НЕФЬОДОВ
Блокчейн був створений загадковим Сатоші Накамото в 2008 році. Десять років потому ми все ще обговорюємо його як “технологію, що змінить світ”. Що це, як не штучно створений “хайп”? Для порівняння. За перший рік існування PokemonGo гру завантажило 750 млн користувачів, і навіть після цього ми не кажемо, що доповнена реальність змінила світ. Кажуть, блокчейн – занадто масштабна технологія для швидкого масового впровадження. Але ж через десять років після того, як Тім Бернесс-Лі створив інтернет в сучасному вигляді, світ вже був оповитий оптоволокном, вирувала DotCom криза, а Google та Amazon вже крокували до світового лідерства.
Блокчейн і термоядерний синтез
Чому б нам просто не змиритися з думкою, що блокчейн (з усіма його об‘єктивно сильними і цікавими сторонами) просто не настільки важливий? Очікування щодо блокчейну переоцінені. Зокрема, і тому, що досі точно не зрозуміло, яку ж нагальну проблему вирішує ця технологія. Звісно, я припускаю, що купувати наркотики в DeepWeb за біткоіни зручніше і безпечніше, ніж за допомогою кредитки зареєстрованої на ваше ім’я. Але в цілому платіжні картки прекрасно працюють, і очевидного стимулу замінювати їх на щось нове немає.
Мало хто із євангелістів блокчейну йде шляхом: “проблема – як вирішити – о, блокчейн!”. Як правило, шлях зворотній: в нас є класна технологія, до чого ж її можна застосувати? Через це у мене блокчейн асоціюється не з інтернетом чи паровим двигуном, а з керованим термоядерним синтезом, який був покликаний вирішити всі енергетичні проблеми людства, але за 40 років свого існування не наблизився ні на день до вирішення цього завдання (і тому зараз інвестиції в відновлювальну енергетику на порядок перевищують навіть захмарні бюджети ITER).
Захищеність даних = надійна блокчейн-інфраструктура
Ще одне застереження щодо блокчейну: він не дає такої неперевершеної захищеності, як ми хотіли б думати. Кількість скандалів в блокчейн-індустрії суттєво перевищує традиційні “ненадійні індустрії” (і трагікомічна історія зі смарт-контрактом The DAO, і вимушені hard-fork NXT, і хакерські атаки на криптобіржі і гаманці). Цілком вірогідно, що це хвороби росту, і потрібно розбудовувати відповідну інфраструктуру, аби застосування блокчейну було більш надійним, зручним і швидким.
Але необхідність розбудови блокчейн-інфраструктури (у вигляді організацій, які забезпечують проведення операцій, верифікацію учасників, обмін криптовалют, виконання контрактів тощо) нівелює саме ту величну обіцянку, яку блокчейн-технологія, начебто, дає світу: що можна побудувати глобальні транзакції без використання традиційних інститутів (банків, нотаріусів, фондових бірж, державних регуляторів).
Якщо ви довіряєте блокчейн-інфраструктурі, то ви вірите не в блокчейн, а в адекватність інфраструктури. Так само, як зараз ви довіряєте Національному банку, який регулює платежі, так само в світі блокчейну ви довіряєте, наприклад, консорціуму Etherium, який є середовищем для реалізації таких же самих тільки криптоплатежів. Більш ніж ймовірно, що у вас немає ані часу, ані здібностей, щоб особисто перевірити, чи правильно працює конкретний блокчейн алгоритм, чи він є черговим The Dao, який втратив гроші через помилку в коді.
Врешті-решт ви просто довіряєте тому, хто написав конкретний алгоритм та підтверджує вам автентичність користувача чи транзакції. Тобто для пересічної людини віра в одні інститути просто замінюється вірою в інші – “крипто-інститути”. То в чому різниця? Це питання смаку, а не “системи”.
Блокчейн-велосипед
Блокчейн обіцяє нам “смарт-контракти”, які будуть виконуватись автоматично і які не будуть викликати суперечок? Але людство вже вигадало інструмент для “смарт-контрактів” – власне, людську писемність, яка і була потрібна для того, аби скласти угоди і написати закони. Стало точно краще, ніж усні домовленості. Але потім з’явились документи на тисячі сторінок, юристи, арбітраж, суди і держава як інструмент примусу до виконання контрактів.
Зараз у нас, начебто, будуть блокчейн-контракти. От тільки для них так само будуть необхідні тисячі і тисячі рядків коду, кваліфіковані програмісти, криптобіржі і механізми арбітражу. Адже примус до виконання контракту – це набагато більше, ніж “блокчейн-запис, який неможливо підробити”. Доведено чорними нотаріусами і фейковими реєстраторами в реальному світі.
То як блокчейн врятує, наприклад, від наявності двох угод на продаж об’єкту? І що ж тоді конкретно кардинально зміниться? Власне, чому анонімусам з інтернету, які, можливо, перевіряють алгоритми, можна довіряти більше ніж банківському нагляду чи уряду? Звісно, можна, придумати якісь процедури для перевірки алгоритму та самих перевіряльників, аби упевнитись, що серед них немає шпигунів ворожої розвідки. Але врешті-решт ми тоді просто відтворимо ті ж самі існуючі і зараз процедури та правила гри, які стануть таким собі квазі-урядом в інтернеті.
Довіра в суспільстві = скорочення транзакційних витрат
Нарешті реальні люди відрізняються від homo economicus, які мають цінувати цей теоретично більш ефективний світ без банкірів і урядовців. Реальні люди не читають код. Вони навіть не читають контракти, які підписують. А ще – не користуються шифруванням PGP із відкритим ключем, завантажують в інтернет свої фото та GPS-мітки, пишуть, що їдять на сніданок і сідають в машини до незнайомців (і називають це великим досягнення прогресу – Uber!). Це все ознаки довіри в суспільстві, яка є важливим інструментом скорочення транзакційних витрат, які дозволяють не перевіряти кожного контрагента.
Зрештою, я не є скептиком стосовно використання технологій, навіть, навпаки. Технології – як молоток. Якщо їм намагатися закрутити шуруп, результат буде невтішний. Але для забивання цвяхів нічого кращого ви не знайдете. Тому давайте будемо використовувати молоток за призначенням і перестанемо доводити, що він зобов’язаний змінити світ.
Мені б дуже хотілося, щоб дебати навколо застосування технології блокчейн переходили від закликів і гасел до пошуку конкретних шляхів застосування в тих сферах, де ми можемо її застосувати та отримати результат. Знайдіть незакриту проблему або неефективну людську поведінку – і якщо блокчейн рятує ситуацію, це супер!
Джерело: Ліга. Фінанси
