Домой Стратегия Богу Богове, бюджету – бюджетове. Ціною освіти.

Богу Богове, бюджету – бюджетове. Ціною освіти.

217

Петро Охотін

Еліти, байдуже які: олігархічні, аристократичні чи інші мають потяг до консервації своєї касти та викорінення соціальних ліфтів для людей з іншого стану. Мовляв, діти наших начальників будуть начальниками наших дітей.

Незважаючи на темні плями своєї історії, Радянський Союз свого часу давав здібним студентам отримати освіту, що для звичайних мешканців Російської імперії було недозволеною розкішшю. Підняття культури в 1920-х роках, доби Хвильового та мрій про світову революцію були би порожньою кулькою,якби не мали за собою «заградзагону» із чисельних робітничих факультетів і гуртків з лікнепу. На початку 1990-х років на допуск мас до освіти полилася критика: мовляв, «дорвалося бидло», зник елітний підхід.

Очевидно, нова українська буржуазія, яка виросла в родинах із радянським минулим, хоче зробити освіту знову «селективною». Певно, діти мільйонерів виховуються на кшталт молодого Будди і навіть не підозрюють про те, що не всі можуть дозволити собі вивчати історію Давнього Єгипту з вікон готелів у Фівах.

Якщо нове розпорядження Кабінету Міністрів ще не можна назвати новим законом про «кухарчиних дітей», то приховати його тенденції неможливо.

Розпорядження («Про особливості формування державного замовлення на підготовку фахівців та науково-педагогічних кадрів у 2009 році» (№ 416-р від 14 квітня) передбачає зменшення кількості бюджетних місць у ВНЗ України. Для деяких спеціальностей державне замовлення взагалі скасовують.

До таких належать: ступінь молодшого спеціаліста — за спеціальностями діловодство, організація туристичного обслуговування, перукарське мистецтво та декоративна косметика, декоративно-прикладне мистецтво, художнє фотографування, організація обслуговування в готелях, організація обслуговування в закладах ресторанного господарства та торгівлі, виробництво та експлуатація відео-, аудіотехніки та кіноустановок; бакалаврів — за напрямами підготовки документознавство та інформаційна діяльність, туризм, декоративно-прикладне мистецтво, фотомистецтво, готельно-ресторанна справа, реклама та зв`язки з громадськістю (за видами діяльності).

Також Міністерство освіти і науки оголосило про намір відмовитися від державного замовлення на підготовку кадрів за спеціальностями, які не є профільними для вищих навчальних закладів у 2009 році.

Тим же числом датується і Постанова №369, яка збільшує шанси знущатися з гаманців студентів. Хоча, із такими темпами подорожчання освіти, образ голодного студента вже буде неактуальним через 5-7 років. Згадувана Постанова доповнює перелік платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами у сферах освітньої, наукової та наково-технічної діяльності, виховання, відпочинку та оздоровлення.

Тепер цілком легально навчальні заклади можуть брати зі студентів плату за відпрацювання практичних, лабораторних і семінарських занять із дисциплін, які було пропущено без поважних причин, а також за проведення незапланованих планом додаткових консультацій і занять.

Також до переліку платних послуг потрапило забезпечення формою, організація незапланованих планом семінарів і конференцій, забезпечення доступу до локальних і корпоративних комп‘ютерних мереж і автоматизованих баз даних і пошукових систем, використання літератури понад встановлений термін, користування корпоративною поштою. Туди ж додане виготовлення студентських квитків, заліковок оформлення атестатів доцента й інших документів про наукові звання.

В альбомі «Скрябіна» «Вафлі» є пісенька зі словами: «Хочу ровер – збираю гроші, хочу плеєр – збираю гроші, хочу гроші – збираю … гроші». Для того, щоб «збирати» їх потрібно десь брати. Утім, бюджетом зростання стипендій не передбачено, а меценатів і грантів для неплатоспроможних верств, традиційних для країн Заходу, в Україні особливо не спостерігається. Можливо, батькам дітей, які не дозволяють собі іномарку в день народження, уже зараз варто йти на панель або писати в рубрику «Шукаю роботу, пов‘язану з ризиком?»

Для світу практика зменшення кількості осіб із вищою освітою або і взагалі письменних – нормальна. Зрозуміло, ніякого примусового «промивання мізків» не існує. Мова іде швидше про рівні можливості, до яких закликав ще Роллс. А «рівні можливості» завжди співпадали з матеріальною базою особи. Події XX століття, втім трохи нахилили освіту в бік ширшого доступу для народу. Скажімо, у США видавалися кредити для ветеранів, які вони могли пустити в навчання чи ведення власної справи. Сплеск у Європі пов‘язаний із проектом «держави загального добробуту», який багато чим був інспірований радянською загрозою (за Валерстайном, балансом системи). У Радянському Союзі – це була мережа гуртків, НДІ, ПТУ тощо. Багато що значило і питання престижу, культу, який творився – чи то «селфмейд мена», чи «ударника праці», «матері-героїні», адже суто матеріальне стимулювання не дає гарантії розвитку.

За даними неурядової організації ProLiteracy, у сучасних США є близько 32 мільйонів цілком неписьменних людей, які мають через це проблеми з пошуком роботи. Про схожу проблему колись говорив і президент італійського університету Кастель Сант Анджело дель Унла. Саверіо Авведута називав цифру в шість мільйонів неписьменних італійців і відзначив, що 37 відсотків населення має лише початкову освіту. За повідомленнями Івано-Франківського обласного управління статистики, у 2007 році кожен сьомий прикарпатець мав лише три класи освіти та 5% — узагалі без такої.

Зниження рівня освіті в населення – це поразка для влади, яка мріє про вплив у світі, але мрія для тих, хто «стриже електорат». Європейські країни можуть дозволити собі набирати середні ланки в бізнесі за рахунок студентів із держав із менш оплачуваною працею. Україна ж не має для того власних економічних умов.

Цій державі, схоже, варто буде попрощатися з тим, що із неї відбувається «відтік мізків». Відносини між центром і периферією, як раніше між метрополією та колонією, не знають сентиментів до слабшого. Ресурси не безмежні, як говорилося Мальтусом. Втім, варто зазначити, що подібні рішення Кабміну ухвалюються з установкою, що все пройде як завжди. Спокійно і тихо. Максимум – перформенс під стінами Кабміну із загрозливими написами та чорними пасамантанками. Мінімум – петиція на www.petition.org.ua. Політична культура Європи має на своїх початках імена Кромвеля та Робесп‘єра. Та і описана де Бопланом козацька освіта мала трохи інші методу впливу на владу, ніж зараз.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Пожалуйста, введите ваш комментарий!
пожалуйста, введите ваше имя здесь