додому Культура Александр Македонський, Афіна та сова. Минуле у майбутньому

Александр Македонський, Афіна та сова. Минуле у майбутньому

71

Олександр НИКИФОРЧАК

Чомусь думаю, що сьогоднішній блог залишить більше запитань, ніж дасть відповідей… Але поміркуймо. Про “Скількись відтінків цінності” в сучасному (порівняно) вираженні. Про монети сучасні (порівняно), адже і їх колекціонують…

Такий акомпанемент https://youtu.be/4mB7UDR_YnI буде в тему.

Пропаганда, яку не оминали при карбуванні монет давні римляни, прославляючи величність Давнього Риму, могутність імператорів, не забували при карбуванні й сучасних монет. Постать Александра Македонського, розбіжність іпостасей якого була наріжним каменем нашого циклу про нюанси цінності монет (особливо якщо та цінність не грошова), теж сповна використана і в сучасних (порівняно) монетах Греції.

А тепер питання, яке я наразі хотів зачепити: чи потрібно будувати пропаганду держави, кріпити її міць історичними постатями, черпати велич не в сучасних досягненнях, а в героїчному минулому, хай славетному й величному, але давно-давно минулому?

Риторичні це запитання, звісно. Залишимо їх такими, самі ж перейдемо до монет, які й наштовхнули мене на такі роздуми. Згадаємо героїв циклу Скількись відтінків цінності та – родзинка! – порівняємо, як зображали одне і те ж дві з добрячим гаком тисяч років тому та в сучасності (порівняно). Отже, кілька монет Греції: дуже давня та дуже недавні.

Александр Великий, цар Македонії, як його оминути в питанні пропаганди та як джерела величі при карбуванні монет? Його портрет (як його бачать зараз) на 100 драхм 1992 можемо порівняти з портретами Александра Македонського на провінційних монетах Македонського Союзу часів давньоримського імператора Гордіана ІІІ, 240-вих років нашої ери.

Є ще один приклад, коли велич “черпається” у ще в давніших епохах: сова (птиця богині Афіни) та сама Афіна, зображені на монеті ще V-того століття до нашої ери – тетрадрахмі (4 драхми) міста Афін часів найвищого розквіту (вони – Афіна та сова з тетрадрахми – на фото 2 та 3 зліва), а спогад про ці (давно-давно минулі) часи задля пропаганди та “посилення” почуття величі використано на сучасних (порівняно) монетах (богиня зі своїм птахом-символом справа на фото 2 і 3). Але ж ця могутність, слава та велич – вони в минулому, не сучасному, вони лише спогад, купка руїн, кілька монет, які цікаві, по суті, лише колекціонерам?

Монети з фото 2 та 3 – монети Афін як столиці грецьких республік, демократій, хоч і розділених прірвою 2,5 тисяч років, зображення подібні, устрій подібний, але перенесення славетного зображення і велич давню теж перенесло? Чи “трішки не вдалось”?

І до цінності: представлені монети сучасні (порівняно) Греції, що в колекційному, що в грошовому вираженні аж такої цінності не мають. Вона, по суті, через масовість тиражу та недавність карбування мізерна. Так – красиві, але цікаві дрібці поціновувачів. Ні пропаганда, ні посилання до славетного минулого цінності не додали.

А я запитаю знову: то чи потрібно жити минулим, величчю давніх героїв звеличуватись? Чи будувати своє? Власними здобутками пишатись? Давні герої та царі своє здобували – от Александр Македонський світ хотів завоювати… Це трішки грандіозно, не сперечатимусь, але якщо кожен на своєму місці зробить хай і невеличке щось, але корисне та достойне, то й перед нащадками соромно не буде.

Предків та минуле потрібно шанувати й пам’ятати, але ж ми (сподіваюсь) теж нащадків матимемо, їм буде що про нас згадати?

І, по суті, я не лише про Грецію та її відношення до минулого: шанувати минуле чи жити ним, та й монети з їх зображенням тут, по суті, теж не головне. Головне те, як ми самі зі своїм минулим поведемось.

Таки більше питань, ніж відповідей, запрошую поміркувати.

Я ж буду традиційним: щира моя подяка читачам колонки Дописи на ПолитКом за приділену увагу, сподіваюсь було цікаво (і буде — старатимусь) та запрошую на свою сторінку в фейсбуці Олександр Никифорчак Блогер — про монети і навколо них, а кому зручніше – на Телеграм-канал: Історії про монети, монети про історію.

Далі буде!

Не перемикайтесь!