додому Блоги СТРАТЕГІЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ

СТРАТЕГІЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ

299

Війна в Українських землях тільки починає набирати оберти. Усе, що з нами відбувається в контексті набуття Україною нового статусу, тільки-тільки почало проявлятись у вигляді ситуації. Але реакції на цю ситуацію поки що мляві та непевні.

Для людей, які не мають часу на стратегії, завжди будуть існувати виключно дії. Чужі дії, на які потрібно реагувати у режимі пожежі. І реакції на ці дії-події завжди будуть вимушеними та залежними.

Отже – програшними.

Стратегія завжди випереджає тактику. Стратегія завжди нав’язує тактику. Стратегія, завжди перемагає в питаннях ведення конфліктів. Не реагування на вже існуючі ситуації, а саме – ведення (як по нотах).

В 2019 році мій близький друг отримав запрошення приєднатись до «зе-шобли». Він не повівся на розмови та умовляння, що зе-владі потрібні будуть фахівці. Мій друг вимовив тоді пророчу фразу – із вашими здібностями до стратегування, ви отримаєте не тільки війну, а ще й не одну техногенну катастрофу.

Україну, як державну формацію очікує повна та остаточна зміна суті. Не форми, а саме сутності того, для чого воно існує на мапі світу. І це навіть не стратегія. Це вимога сил непереборного характеру. Це набір обставин.

Саме обставини будуть причинами виникнення ситуацій, які у свою чергу формуватимуть поле подій. І реагуючи на події, дуже важко буде зрозуміти ситуації. При цьому, обставини, взагалі не складатимуться в голові у таких персон, що претендують на роль фігур (осіб, що впливають на події).

Отже, нічого не складається в головах у сучасних лідорів штучно завищеного абчєствєнного мнєнія. Вони пливуть від одного вимушеного кроку до іншого вимушеного кроку. І всі їх кроки передбачувані та зрозумілі для тих, хто оперує ситуаціями. Вони, буквально приречені на певні дії. На дії, що «запрограмовані» ситуаціями. Пливуть, допоки їх не злиють.

Зе-режим поводить себе прогнозовано та невідворотно несеться до своєї політичної прірви. Ніхто ще так не знущався над українськими людьми та ніхто, так ще не уповав на людську колективну дурість та примітивність.

Зе-політики та зе-чиновники сконцентрували в собі усі можливі пороки та вади. Натягнули на себе усі можливі інструменти знелюднення та людоненависництва. Скоїли безліч посадових злочинів саме проти людяності та здорового глузду.

Перетворились на впертих послідовників найвідвертійших практик людожерства, знищення колективної моралі та етики.

Вони, цей режим, це збіговисько політичних чудовиськ, зараз тримаються виключно на маніпуляціях та відвертій брехні.

Тримаються на впевненості в тому, що українці дурні та неосвічені істоти. Тримаються на тому, що впевнені у перевагах свого походження, своєї освіти, свого досвіду маніпуляцій і брехні. Тримаються на впевненості, що вони належать до радянсько-імперської традиції вибудовувати стосунки. Вони із диким презирством ставляться до самої української ідентичності, яку взагалі раніше (до війни) вважали фікцією.

Але … події в Українських землях визначають обставини. Обставини, не дії. І навіть не ситуації. Тут саме існування зе-невігласів, це наслідок процесу руйнування моделей стосунків на підставі стереотипів радянсько-імперського штибу. Суспільству потрібні яскраві приклади.

Зе-політиканство вже програло. Як це не дивно звучить. Обставини не передбачають тут існування цієї політичної пошесті в наступному цивілізаційно-культурному періоді. Ба більше, ці ж самі обставини не передбачають головної ролі для росіянської моделі.

Обставини, які складаються навколо усього Балто-Чорноморського макро-регіону формують поле ситуацій, в яких радянсько-росіянська модель стосунків між людьми не зможе відігравати домінуючої ролі. Не зможе задовольняти цілий ряд умов виживання та налагодження мирного життя.

До перемоги ще далеко, проте всі обставини вже наявні та впливають на поле ситуацій. А ситуації, вже вимагають дій. Негайних. Дій невідкладних та адекватних ситуаціям.

В умовах, коли ситуація вимагає певної дії, абсолютно не має значення хто саме цю дію зробить. Якщо цю дію не зробить формалізований персонаж, від якого всі очікують дії, то його місце легко отримає той, хто зробить правильну дію.

Так було, наприклад, в лютому 2022. Так буде й найближчим часом. Перспектива вимушеної стрімкої заміни зе-лідорів та інших шутів-імітаторів на притомних і адекватних політичних акторів (дійових персон) перейшла з стратегічної вимоги у тактичну. Час грає проти зе-шобли …

Перспектива складна, проте неминуча.

Автор: Олександр Новохатський

Джерело тут

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я