Експресивне завершення найновіших звітів Тома Купера зводиться до промовистого – дайте патронів! Мені доводилося підбирати синоніми, щоб описати способи нищення росіян, про що Купер говорить в останніх абзацах – хай би Купера почули й БК було вдосталь.
Невеликий апдейт по Бахмуту (так «знову»): судячи зі звітів, що з’явилися упродовж останніх 17-18 годин, росіяни буквально зараз провадять наступ на два оборонних рубежі українських захисників.
Ось які їхні цілі:
– на заході – селище Громове на дорозі 0506,
– а також район заправки WOG і школи №3 на південний захід, на дорозі 0504.
Наступ росіяни провадять у манері, котру я описував учора: невпинні, майже постійні просування штурмових груп ВДВ та «вагнера» через наявні посадки – знову й знову. Їх підтримують масовані обстріли артилерії та авіації: вночі бомблять Су-34, а вдень насипають-та-тікають Су-25…
ПС ЗСУ відповідають власними повітряними ударами, проте вчора було зафіксовано лише 11 вильотів. (Утім, не всі їх було здійснено в районі Бахмута: наприклад, один літак ПСУ – Су-24М було збито в районі Херсона, пілот не вижив).
Тим часом, росіяни зачищають північний та східний Бахмут: направду, видається, що ЗСУ завершили організований відступ з територій на схід від річки Бахмутки.
Іншими словами, бачимо, що у відповідь на рішення генерала Сирського посилити захисників Бахмута, ґєрасімов також прийняв якесь рішення.
До речі, як же смішно читати коментарі численних західних «воєнних аналітиків» типу «Сирський діє, як радянські генерали й лише напихає військами Бахмут» або «та їм вже час відступати».
- Дозвольте мені нагадати, що це українцям вирішувати – битися чи відступати.
- Ніхто з нас тут не має точної інформації, що відбувається там; і яку інформацію командування отримує про своїх противників, їхні можливості та наміри, і що думають робити конкретні командири. Ну, справді, станом на зараз ми не знаємо – наприклад – для чого Сирський послав підкріплення в Бахмут. Укріпити оборону? Убезпечити відступ? Організувати контратаку? Все це ми взнаємо за кілька тижнів, місяців, а то й років. (От вам добрий приклад: одразу ж після Битви за Мідвей [одна з найбільших битв на Тихому океані в 1942 році – перекл.] американська преса писала, що це важкі бомбардувальники В-17 знищили “Kido Butai” (тобто японський імперський флот) з усіма його авіаносцями та десантними кораблями, й лише за багато місяців потому стало зрозуміло, що японців потопили якраз моряки американського флоту).
- Дозвольте мені нагадати, що Сирський не мав би «накачувати» фронт військами, якби Захід передав ЗСУ досить артилерійських боєприпасів, безпілотників та важкого піхотного озброєння. Принаймні я певен, що йому б останнє рішення точно сподобалося. Ну й нарешті
- …оскільки оті українські «радянського штибу мислення» (стрьомні) генерали – то ті самі люди, що знищили 35-ту російську армію на північному заході від Києва, закатрупили 41-шу армію ВСрф на північ від Чернігова, сплюндрували 6-ту та 20-ту армії рф у Харківській області, розпанахали 1-шу гвардійську танкову, коли вона намагалася форсувати Сіверський Дінець, а тоді «пройшлися рейдом» по східній Харківщині… і все це з військами, що мали значно гірший вишкіл, ніж російські «контрактнікі», котрим вони протистояли…
…то тепер, на відміну від «тоді» їм просто бракує достатньо боєприпасу…
Переклад та редагування: Ростислав Семків
Джерело тут
