Олександр НИКИФОРЧАК
Гинуть кораблі, гинуть вантажі. Море – норовливе та могутнє.
Я ж хочу розповісти, як така, м’яко кажучи, “неприємність” – корабельна аварія, може принести користь, навіть неабияке задоволення та втіху. Хай не всім, хай лише певній категорії людей. Я, наприклад, цій події вельми вдячний!
Великобританія мала під своєю владою величезні колоніальні володіння. По всьому світі. І для потреб грошового обігу колоній (а були вони досить різноманітні як в економічному, так і в суспільному розвитку) йшло постійне карбування монет.
Для потреб грошового обігу Президентства Мадрас Ocт-Індійської компанії, яка тоді “керувала” Індією, 1808-мого року монетним двором Сохо в Бірмінгемі було карбовано монету в 10 кеш. На ній було вказано номінал римськими цифрами – “X” та арабською в’яззю – “2 фалуси”, щo звичнiше місцевому насeленню. Герб, легенда – все як годиться.
Було два типи таких монет, що мали однаковий дизайн, діаметр, а вся різниця полягала лише у вазі, що пpoявлялось тільки в товщині монети. Перший тип, названий “важким”, мав вагу 6,47 грам. Він виконав свою “роботу”, прослужив як розмінна монета, через давність та перебування довгий час в обігу монети в ocнoвнoмy мають “побитий життям” стан та не мають колекційного стану, адже через масовий тираж досить часті.
А от з другим типом ситуація цікавіша. Через вагу 4,66 грама їх відносять до “легкого” типу. Ситуація з ними була б подібною до “життя” першим типом, якби не втрутився випадок.
Для доставки викарбуваних монет до Індії було споряджено фpeгaт “Адмірал Гарднер”. Але мандрівка закінчилась, по суті, навіть не розпочавшись: 24 січня 1809 року судно затонуло, втрапивши під час шторму на мілини поблизу берегів Англії, в “Пісках Гудвіна”. Це було завершення епопеї перевезення монет в 10 кеш “легкого” типу. Але не кінець нашої історії.
У 1985-86 роках шукачі скарбів – підводні археологи дістали з дна моря значну кількість монет. Завдяки якісному та герметичному пакуванню багато з них зберегли чудовий колекційний стан. І через ці перипетії монети в 10 кеш 1808 року для Президентства Мадрас Ост-Індійської компанії дістали власну романтичну назву: колекціонери їх стали звати “монетами корабельної аварії” – “Shipwreck coin”.
Одна з них представлена на фото, вона і є тим приводом для моєї радості від такої сумної події – корабельної катастрофи.
На цій “веселій ноті” хочу традиційно: щира моя подяка читачам колонки Дописи на ПолитКом за приділену увагу, сподіваюсь було цікаво (і буде — старатимусь) та запрошую на свою сторінку в фейсбуці Олександр Никифорчак Блогер — про монети і навколо них, а кому зручніше – на Телеграм-канал: Історії про монети, монети про історію.