Світлана СИДОРЕНКО
Положенням про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2017 року № 187 (далі – Положення), задекларовано визначення обсягу та умов виконання спеціальних обов’язків, що покладаються на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, зокрема для забезпечення стабільності, належної якості та доступності природного газу, підтримання належного рівня безпеки його постачання споживачам, не створюючи загрози першочерговій цілі створення повноцінного ринку природного газу, заснованого на засадах вільної конкуренції з дотриманням принципів пропорційності, прозорості та недискримінації.
Частиною четвертою статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» (далі – Закон) встановлено виключний перелік умов, які може містити рішення Кабінету Міністрів України про покладання спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу, а саме:
воно має визначати:
1) загальносуспільний інтерес у процесі функціонування ринку природного газу, для забезпечення якого покладаються спеціальні обов’язки на суб’єктів ринку природного газу;
2) обсяг спеціальних обов’язків;
3) коло суб’єктів ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов’язки;
4) обсяг прав суб’єктів ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов’язки, необхідних для виконання таких обов’язків;
5) категорії споживачів, яких стосуються спеціальні обов’язки;
6) територію та строк виконання спеціальних обов’язків;
7) джерела фінансування та порядок визначення компенсації, що надається суб’єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов’язки, з урахуванням положення частини сьомої цієї статті.
Разом з тим, згідно з умовами Положення НАК “Нафтогаз України” придбаває з 1 квітня 2017 р. по 1 квітня 2018 р. природний газ відповідно до абзаців першого і другого пункту 6 цього Положення за ціною, визначеною на рівні 4849 гривень за 1000 куб. метрів (без урахування податку на додану вартість).
Отже Кабінет Міністрів України видав постанову від 22 березня 2017 року № 187, вийшовши за межі своєї компетенції, за межі Закону, чим порушив статтю 117 Конституції України, а відповідні службові особи перевищили межі своїх повноважень.
Згідно з частиною першою статті 11 Закону з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб’єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов’язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства.
Такі обов’язки мають бути чітко визначеними, прозорими, недискримінаційними та заздалегідь не передбачати неможливість їх виконання.
Такі обов’язки не повинні обмежувати постачальників, створених відповідно до законодавства інших держав – сторін Енергетичного Співтовариства, у праві на здійснення постачання природного газу споживачам України.
Умова, відповідно до якої НАК “Нафтогаз України” придбаває з 1 квітня 2017 р. по 1 квітня 2018 р. природний газ за ціною, визначеною на рівні 4849 гривень за 1000 куб. метрів (без урахування податку на додану вартість) є дискримінаційною і обмежує постачальників, створених відповідно до законодавства інших держав – сторін Енергетичного Співтовариства, у праві на здійснення постачання природного газу споживачам України.
У Верховній Раді України 07 червня 2017 року відбулась презентація проекту оновленої Енергетичної стратегії України до 2035 року (далі – проект Стратегії).
Разом з тим, народні депутати України висловили низку принципових зауважень до проекту Стратегії, але в зв’язку з тим, що дана презентація в парламенті України не мала правових наслідків, ці зауваження залишилися без розгляду і врахування.
Крім того, на зазначеній презентації було відзначено, що представлена на презентації редакція проекту Стратегії суттєво відрізнялася від тієї, де раніше було враховано зауваження і пропозиції зацікавлених сторін.
Проект Стратегії містить надважливі для України енергетичні та екологічні питання, які, однак, як показала презентація проекту Стратегії в органі законодавчої влади в Україні, фактично не враховують зауваження і пропозиції парламентаріїв.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються засади організації та експлуатації енергосистем. Законодавство України містить приклади ототожнення понять «стратегія» і «засади». Так, наприклад, визначено чинним Законом України «Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки».
З огляду на викладене та на підставі норм Конституції України, а також зважаючи на нові виклики в сучасній енергетиці України щодо енергетичної безпеки держави, проект Стратегії має затверджуватися Законом України, а не розпорядженням Кабінету Міністрів України, як було прийнято Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, в енергетичній сфері Уряд України систематично виходить за межі своєї компетенції.
