додому Блоги 32 дні між молитвами і прокляттями

32 дні між молитвами і прокляттями

50

З новим днем, мої любі.
32 дні між молитвами і прокляттями

Кожного дня я чую, як молиться моя мама. За Україну, за людей, за тварин.
Всі 8 років, пока в нас триває війна, вона згадує у своїх молитвах тих, хто в полоні.
Кожного разу, коли ми піднімали бокали з якоїсь нагоди, мама згадувала хлопчиків і дівчаток, хто воює, за всіх, хто в полоні.
Вона плаче, чому знадобилося стільки смертей, щоб священники російського патріархату стали виходити з рашистської церкви.
Але вони виходять. Бо ми є.
Де ми були всі 8 років?
Ми молимося.

Мама завжди обіймала мене і я обіймала свою маму, це частина нашого спілкування. А зараз, коли вона плаче, вона не хоче, щоб я її обіймала, одразу витирає сльози. Так вона намагається триматися і не обтяжувати мене своїм болем. А це не обтяжує. Біль, який ви розділяєте з близькими, не тане зовсім, але стає не таким гострим.

Розділений біль вже не має над нами влади. Він стає частиною сімейної історії. Історії друзів. Історії країни. Як і розділена перемога!

Зараз на Нетфліксі в топ-10 переглядів документальний фільм про Майдан “Зима у вогні”. Майдан став нашої перемогою, відкрив нам нашу Гідність і став розділеним всією країною болем. Тому ще не всі можуть дивитися цей фільм. Бо біль хвилею затоплює. З тих ночей ми розбудили себе, розбудили забуту гідність, розгорнули Світло Любові на всю країну. А тепер і на весь світ.

З тих ночей на Майдані я не можу просто слухати наш гімн. Я повинна підспівувати. І завжди плачу.
Кожен майдан в кожному місті країни з’єднав нас тоді. І 24 лютого ми вже знали, що робити. Ми знали, що поруч з нами встануть наші друзі і зовсім незнайомі люди. Що волонтери нагодують, а воїни захистять. Ми не питали у країни, що ти зробиш для нас. Ми для неї кожного дня тримаємо небо.

Такий потужний вітер дме вже добу.
І земля, і повітря, і вода – вся сутність України стоїть поруч з героїчними #ЗСУ у боях, з дітками у підвалах, з матерями у молитвах. За Маріуполь, за Київ, за Херсон, за Миколаїв, за Харків, за Бучу, за Ірпінь, за Гостомель, за Чернігів, за Охтирку, за Тростянець. За моє село. За кожне місто, містечко і село. За кожне серце.

Ми могутні, бо ми єдина нація. Бо з нами вся сутність України, крізь нас до всього світу лине Любов. Світло Всесвіту з нами проти темряви зла.

Арт Олег Шупляк, Реінкарнація.

Обіймаю вас, мої любі!❤️
Все буде Україна!
💙💛

Вікторія БЕККЕР, бізнес-тренер

Джерело: Facebook

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я