додому Соціум 12 ПОДІЙ У СПРАВАХ МАЙДАНУ

12 ПОДІЙ У СПРАВАХ МАЙДАНУ

35

Друзі, протягом минулого року ми регулярно інформували Вас про те, що відбувається у Справах Майдану, повідомляли про зради й перемоги, просили допомоги й ділилися здобутками.

Так минулого року потерпілі у справах Майдану і суспільство загалом спільними зусиллями змогли досягти важливого рішення від парламенту про заочне засудження, яке розблокувало частину справ Майдану. Завдяки суспільній увазі, впертості потерпілих і позиції їх представників у судах, ми отримали кілька ключових вироків для беркутівців та тітушок. А Європейський суд з прав людини ухвалив принципове рішення, у якому дав оцінку всьому, що відбувалося на Майдані.

Та разом з тим у справах Майдану було й чимало невдач. Це виправдання суддів Майдану, які позбавляли водійських прав за участь у поїздці до Межигір’я. Це закриття окремих справ за строками давності, відсутність прогресу або тривале затягування розгляду захистом та обвинуваченими.

Аби підбити підсумки минулого року, ми зібрали для Вас 12 важливих подій, якими запам’ятався 2021 рік для справ Майдану.

1️⃣ Надважливе рішення #ЄСПЛ

21 січня 2021 року Європейський Суд ухвалив рішення та фактично надав юридичну оцінку подіям Революції Гідності. ЄСПЛ, зокрема, визнав, що учасники Майдану мали право на мирні зібрання, а держава, в особі працівників міліції та найманих тітушок переслідувала цих учасників протестів, чим порушила їх права.

-ads-

Так, Європейський суд не може визначати винних та призначати покарання — це обов’язок українських судів. Однак, ЄСПЛ може констатувати порушення Конвенційних прав заявників. Що він і зробив у цьому рішенні. Зокрема, визнав порушення таких прав: право на мирні зібрання; право на життя; право на свободу; заборону катувань; право на повагу до приватного і сімейного життя.

Рішення ЄСПЛ стосується епізоду 30 листопада 2013 року (розгін Майдану), 1 грудня 2013 року (заручники Банкової), 11 грудня 2013 року (штурм Майдану), 23 січня 2014 року (затримання людей на Грушевського), 18 лютого 2014 року (затримання людей біля Жовтневого палацу).

Детальніше про кожен епізод у рішенні ЄСПЛ ви можете почитати ТУТ (https://cutt.ly/VUXMkAt)

Людською мовою це рішення роз’яснює адвокат АДГ Oxana Mihalevich ТУТ (https://cutt.ly/MUCr0Fz)

А повний текст рішення (англійською) знайдете за цим посиланням (https://cutt.ly/jjHwSJc)

2️⃣ Виправдання суддів Майдану в апеляційному суді

Ще у лютому 2021 року Київський апеляційний суд заклав фундамент для виправдання судді Оксани Царевич. Її обвинувачували в тому, що вона неправомірно позбавила прав 9-х автомайданівців за поїздку до Межигірʼя 29 грудня 2013 року. Шевченківський суд в особі Євгена Мартинова її виправдав, а в апеляційній інстанції спочатку відмовились (https://cutt.ly/qkPFocw) допитувати свідків, які могли б підтвердити втручання в автоматизований розподіл справ, а потім і ухвалили рішення (https://cutt.ly/BUCtRmO), яким залишили виправдальний вирок Царевич без змін.

А провадження щодо іншого судді Майдану, Віктора Кицюка, якого також виправдав Шевченківський суд, в апеляційному суді взагалі не стали розглядати. Суд під головуванням Олега Маліновського навіть не зачитав апеляційні скарги потерпілих та прокурора, і не з’ясував, чи вони їх підтримують. Провадження закрили, аргументуючи тим, що Конституційний суд визнав статтю 375, за якою обвинувачували Кицюка, неконституційною.

Віктор Кицюк — один із перших суддів, якому ще у 2014 році повідомили про підозру у винесенні завідомо неправосудних рішень щодо учасників поїздки до маєтку Віктора Януковича в Межигір’ї.

Одним із тих, кого Віктор Кицюк позбавив водійських прав, був автомайданівець Михайло Черкасенко. Звинувачення проти нього базувалося на тому, що він, нібито, не зупинився на вимогу працівників ДАІ. У суді він надав неспростовні докази, що в цей час перебував зовсім в іншому місці. Проте ані свідків, ані решту доказів суддя Кицюк слухати не захотів

Детальніше про справу Кицюка читайте за посиланням (https://cutt.ly/ZUCtHBV)

3️⃣ Вирок Олександру Волкову

16 квітня 2021 року Бориспільський суд оголосив вирок (https://cutt.ly/9bGMJvI) Олександру Волкову у справі вбивства Юрія Вербицького, викрадення Юрія Вербицького та Ігоря Луценка з Олександрівської лікарні Києва 21 січня 2014 року під час подій на Майдані. Відео (https://cutt.ly/qUCtB9B)

Суд визнав Олександра Волкова винним в організації викрадення та катування Юрія Вербицького та Ігоря Луценка за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки, та присудив йому 9 років ув’язнення. Прокурор Юлія Малашич просила для Волкова 13 років тюрми.
Суд перекваліфікував обвинувачення в організації умисного вбивства Юрія Вербицького, визнавши Волкова винним у залишенні Вербицького у небезпеці, що спричинило його смерть.
Крім того, суд виправдав Волкова по обвинуваченню у створенні злочинної організації. При цьому визнав його винним у перешкоджанні мирним зібранням, але звільнив від відбування покарання у зв’язку із спливом строку давності.

Прокурор, адвокати та представник потерпілих оскаржують цей вирок.
Детальний аналіз вироку читайте (https://cutt.ly/RbwRGs0) у матеріалі Марії Лебедєвої для Лівий Берег – LB.UA
Наразі триває апеляційний розгляд в даній справі. Апеляції подали всі — і прокурор і потерпілі і сторона захисту.

4️⃣ Закон про заочне засудження

Тривалий час з 2019 року після зміни запобіжного заходу і звільнення з-під варти обвинувачених у справі про #РозстрілНаІнститутській і їхнього обміну, коли в головній справі Майдану Суд втратив підсудних і навіть заявив через це про втручання, потерпілі та Адвокатська дорадча група боролися за розблокування справ Майдану в заочному порядку. Адже справи, де підсудні яких переховуються в Росії, чи на окупованій території — були зупинені (https://cutt.ly/lUCywuv). Про відсутність необхідного законодавства попри обіцянки влади як головну невирішену проблему 2020 року зазначила (https://cutt.ly/OUCyypH) в підсумках минулого року голова колегії АДГ Євгенія Закревська

Так у лютому 2021 р. потерпілі з адвокатами АДГ прийшли (https://cutt.ly/PUCyjxK) до парламенту і вимагали від депутатів проголосувати за закон про заочне засудження.

У квітні 2021 року депутати таки ухвалили (https://cutt.ly/WUCycue) багатостраждальний і потрібний закон.

11 травня 2021 року президент його підписав (https://cutt.ly/bbGCZ3i), а 14 травня 2021 року Закон набрав чинності. Він вніс низку змін до процедури спеціального досудового розслідування і спеціального судового розгляду, більш відомого як «заочка».
Закон дав можливість розблокувати заочні судові процеси щодо обвинувачених у справах Майдану, які втекли від правосуддя, а також у справах, пов’язаних зі збройним конфліктом в Україні з Російською Федерацією.

У матеріалі (https://cutt.ly/pbVNtmj) Watchers.Media Stas Kozljuk пояснює, як цей Закон може змінити долю Справ Майдану, та справ про воєнні злочини.

5️⃣ Відновлення найважливішої справи Майдану про розстріл 20-го лютого

Користь від ухваленого закону не змусила себе довго чекати і вже 2 червня Святошинський суд поновив зупинену справу проти трьох обміняних беркутівців Павла Аброськіна, Сергія Зінченка та Олега Янішевського і дав дозвіл (https://cutt.ly/hUCoEk6) на здійснення спеціального судового провадження у цій справі, об’єднавши її зі справою, яка продовжувала слухати, щодо двох обвинувачених, які повернулись.

Нагадаємо, після того, як під час обміну полоненими 2019 році Україна відпустила на окуповану Росією територію обвинувачених у розстрілах на Інститутській беркутівців, справа загальмувала. Двоє з них, Олександр Маринченко та Сергій Тамтура, повернулися і продовжили ходити на засідання суду. А ось троє інших переховуються від суду й досі. Тоді суд ухвалив рішення виділити їх в окреме провадження, аби мати змогу розглядати основну справу. Те провадження зупинили і оголосили обвинувачених в розшук, а в основній справі продовжили вивчати докази та допитувати свідків.

Після того, як суд завдяки закону отримав можливість заочно судити беркутівців, які втекли, і зробив це, справи знову об’єднали в одну. І хоч суду довелося заново допитати кількох свідків та повторно дослідити докази, процес знову зрушився з місця.

Про втрачений час і повернення справи до повноцінного розгляду читайте в матеріалі (https://cutt.ly/zUCpICc) Артур Пріхно для LB.ua.

До кінця року в суді провели кілька цікавих допитів, та навіть встановили деякі нові дані. Зокрема свідок Тимур Бедернічек, який висвітлював події Майдану, розповів (https://cutt.ly/FRDblTn), що правоохоронці 20-го лютого стріляли до самого вечора. Ввечері вони обстріляли групу журналістів, які знімали з готелю Україна і підсвічували місцевість прожектором. В стінах готелю лишились кулі.

Інший свідок, Максим Андрєєв, розповідав у суді про те, як став очевидцем смертельного поранення Ігоря Пехенька. Саме Андрєєв евакуював його до головпоштампту. А свідок Олеся Жуковська — медик Майдану, розповідала про те, як отримала поранення в шию 20 лютого 2014 року.

Також у суді спростували стрільбу по мітингувальниках з готелю “Україна”. Олександр Ревазішвілі, якого захист “беркутівців” називає “грузинським снайпером,” а представники потерпілих — актором, під час свого так званого допиту в Білорусі просував фейкову версію “грузинських снайперів”. Координатором цих снайперів він називав Мамуку Мамулашвілі.

У грудні суд допитав свідка Мамулашвілі. Він повністю заперечив, як знайомство з так званими “грузинськими снайперами”, так і факт перебування в Україні під час подій Майдану. Mamuka Mamulashvili доволі іронічно висловився про “свідка” Ревазішвілі і інших акторів фільму:

«Люди, які беруть участь у фільмі — це не грамотно підібрані актори. По-перше, на військових вони не схожі. А по-друге, грузинською вони говорять з таким важким акцентом, що відразу чути, що вони жили в Росії», — зазначив свідок.

Мамука розповів, що під час Майдану взагалі не був в Україні. Приїхав в Україну лише в кінці квітня 2014 року — навчати українських військових, які брали участь у захисті української території від російської агресії. До цього Мамука Мамулашвілі в Україні був лише раз у червні 2013 року, коли приїжджав на чемпіонат Європи зі змішаних єдиноборств як голова грузинської федерації. Це підтверджується відмітками в його паспорті і записами в фейсбуці, які продемонстрували в суді.

Фільм про «снайперів» Мамука Мамулашвілі назвав суцільним фейком. І переконливо довів це в суді. Звернув увагу на численні “проколи” авторів фільму. Починаючи від непрофесійного підбору акторів на роль “снайперів”:

«Це кілька товстячків, які представляються моїми снайперами. Це доволі смішно. Я вам можу показати снайперів, які представляють грузинський легіон. Вони можуть за день пройти до 60-ти кілометрів».

І завершуючи посвідченнями, які так звані «снайпери» демонструють на камеру. Вони виявились не просто фейкові, з граматичними помилками, але і взагалі видані неіснуючою в Грузії структурою.

Свідчення Мамулашвілі настільки переконливо забили останній цвях в труну легенди про “грузинських снайперів”, що наприкінці допиту захист беркутівців почав ставити під сумнів вже той факт, що “свідок” Ревазішвілі мав на увазі саме цього Мамуку, можливо є інший Мамука Мамулашвілі, який дійсно робив всі ті речі, про які повідомив Ревазішвілі білоруську прокуратуру? Але ж в фейковому фільмі, яким саме захист вперше обґрунтовував необхідність допиту “грузинських снайперів” є зображення Мамуки Мамулашвілі. І це саме той свідок, якого допитували в суді.

Таким чином, руйнування вигідного для “беркутівців” та їх захисту міфу Майдану можна вважати головним підсумком минулого року в цій справі. Вже в січні нинішнього, 2022 року, суд має допитати обвинувачених.

6️⃣ Вирок беркутівцям за розгін студентського Майдану

14 червня 2021 року Шевченківський суд в особі Володимира Бугіля оголосив перший вирок з реальним терміном покарання для беркутівців у справі розгону протестувальників 30 листопада 2013 року.

Відео (https://cutt.ly/AUCaslP) з оголошенням вироку.

Суд визнав винними беркутівців Віктора Ейсмонта та Володимира Мохоня у перевищенні влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу, вчинене групою осіб, що супроводжувалось насильством або погрозою застосування насильства. Беркутівцям призначили покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з забороною обіймати посади в правоохоронних органах на 3 роки.

Сюжет (https://cutt.ly/3UCavh0) ТСН про вирок.

Також суд визнав їх винними у перешкоджанні мирним зібранням та службовому підробленні, але звільнив від відбування покарання через закінченням строку давності.

Представниця потерпілого Юлія Науменко розповіла (https://cutt.ly/mUCaYX6) журналістам Телеканал Київ, чому цей вирок важливий для справ Майдану

Крім того, суд повністю задовольнив цивільний позов Максима Федяя про відшкодування моральної шкоди до Ейсмонта, Мохоня, Головного управління Нацполіції в Києві та МВС у розмірі 400 тисяч гривень.

Нині захист оскаржує вирок в апеляційному суді.

7️⃣ Повернення Володимира Серби після тривалого розшуку

1 липня 2021 року в Жовтневому суді Запоріжжя несподівано з’явився (https://cutt.ly/dUCaJqz) обвинувачений у розгоні запорізького Майдану колишній начальник обласної міліції Володимир Серба, який з 2015 року був у розшуку.

Шоком була не стільки його поява в судовому засіданні, на яку потерпілі та суд очікували кілька років, а те, що Серба, перебуваючи в розшуку, абсолютно безперешкодно в’їхав у країну та прийшов до суду. А перед засіданням поліція повідомила, що Серба не перебуває у розшуку.

Згодом це спростували (https://cutt.ly/xUCaMbD) в прокуратурі, куди журналісти спрямували відповідний запит. Там зазначили, що Володимир Серба станом на 1 липня перебував у розшуку. Чому його не арештували в аеропорту при проходженні митного контролю, досі залишається питанням.

Однак, суд обрав для Серби особисте зобов’язання замість арешту, про який просила прокуратура.

Детальніше про ситуацію з Сербою читайте в матеріалі (https://cutt.ly/gQGwUwz) Артура Пріхно для Лівий Берег — LB.UA

12 липня 2021 року прокурор оголосив короткий виклад обвинувального акту, а суд допитав самого обвинуваченого. Володимир Серба визнав, що надав наказ на витіснення протестувальників, оскільки вони “порушували закон”. Але зробив це правомірно. І його наказ правоохоронці виконали без перевищення повноважень. А також посилався на службове розслідування, проведене МВС після подій, за результатами якого — всі дії міліції в той день були визнані законними і обґрунтованими.

Також, за словами Серби, правоохоронці, згідно з планом, мали заблокувати внутрішній двір, центральні та бокові входи до приміщення облдержадміністрації, щоб не допустити всередину сторонніх осіб. Але в будівлі ОДА таки з’явились тітушки (сторонні особи) і прокуратура обвинувачує Сербу в тому числі в їхній організації. Пояснити, чому цих тітушок допустили всередину, Серба не зміг. Зазначив, що не знав цих осіб.

Детальніше про допит читайте в матеріалі (https://cutt.ly/bQGeLB9) Лівий Берег — LB.UA

Нині у суді триває допит потерпілих та свідків.

8️⃣ Вирок керівнику луганського “Беркута”

23 червня 2021 року командир луганського “Беркута” Валерій Костенко отримав вирок — 4 роки позбавлення волі. Заочно. Костенко перебуває у розшуку.

Вирок (https://cutt.ly/EUCsrDt) виніс суддя Соснівського районного суду міста Черкаси Сергій Бащенко. Справа про побиття протестувальників і журналістів перед Черкаською ОДА 23—27 січня 2014 року.

Валерія Костенка суд визнав винним у перешкоджанні законній професійній діяльності журналістів) та перевищенні влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу.

Від початку війни на Донбасі луганський «Беркут» у повному складі, разом із командиром, перейшов на бік російських найманців. Костенко станом на 2019 рік очолював підрозділ спецпризначення так званої народної “міліції” “ЛНР”.

5 червня 2015 року Костенка оголосили у розшук, оскільки він переховується на окупованій території в Луганську. У 2016—му році Черкаський суд надав дозвіл (https://cutt.ly/OUCsimX) на проведення спеціального досудового розслідування щодо ексміліціонера.

Журналіст Станіслав Кухарчук, який нині спецкором в зоні ООС, вважає, що цей вирок та інкриміновані статті не відповідають діям беркутівців у ту ніч:

“Я задоволений тим, що хоч якийсь вирок є, тому що ця тягомотина триває вже майже 8 років. Але треба було бачити, що там відбувалось. Це було пекло, коли пачками завозили людей у міську лікарню з розбитими головами. Як над ними (затриманими) знущалися. Це, навіть, не перевищення службових обов’язків, тим самим командиром луганського беркута, це просто садизм. Навіть на моєму прикладі, коли били і добивали людей, які вже лежали. Я не чинив спротиву. Казав співробітнику “Беркуту”, що я журналіст і я не чиню спротиву. Я готовий лягти на землю. Показував посвідчення. Але коли ліг на землю, мені просто почали завдавати удари в голову. Вважаю, що 4 роки — це мало”, — зазначив Станіслав Кухарчук.

З ним погодилася і представник потерпілих Євгенія Закревська:

“На початку процесу ми наполягали на додатковій кваліфікації — катування і протидія мирним зібранням. Але змінювати обвинувальний акт не стали”.

Прокуратура та представник потерпілих подали апеляцію на вирок Костенку. Кілька засідань апеляційного суду зірвав захист Костенка. А згодом суд викликав представників Нацполіції Луганської області та МВС.

9️⃣ Виправдання Андрія Хандрикіна у справі про катування протестувальників

28 липня 2021 року Апеляційний суд залишив у силі (https://cutt.ly/9UCsfCs) виправдальний вирок Андрію Хандрикіну у справі про катування протестувальників на колонаді центрального входу до стадіону «Динамо».

Дніпровський суд Києва виправдав Хандрикіна ще 30 серпня 2019 року. Суддя Оксана Бірса визнала недоведеним факт вчинення злочину Хандрикіним. У цій справі також фігурували ще двоє міліціонерів — Владислав Мастега та Артем Войлоков, які втекли в Росію.
Суд першої інстанції не визнав допустимим доказом протоколи допиту Хандрикіна, Войлокова та Мастеги у кримінальному провадженні за підозрою Михайла Нискогуза та Владислава Цілицького в масових заворушеннях, які були потерпілими у справі Хандрикіна.

Саме у протоколах допиту у січні 2014 року Хандрикін підтверджує факт затримання ним Михайла Нискогуза та Владислава Цілицького на даху колонади. В судовому процесі ексберкутівець змінив свої свідчення.

У травні 2021 року колишня слідча, яка допитувала беркутівця Андрія Хандрикіна, дала свідчення (https://cutt.ly/qUCsxIZ) в Київському апеляційному суді. Вона підтвердила факти, викладені в протоколах допиту Хандрикіна, Войлокова та Мастеги про затримання саме ними потерпілих Михайла Нискогуза та Владислава Цілицького (які на момент допиту були підозрюваними). Це говорить про те, що саме під контролем Хандрикіна і його колег перебували потерпілі, коли їх катували. І в купі зі свідченнями потерпілих і іншими доказами доводить і факт вчинення катування саме обвинуваченим і його “колегами”.

Однак, це не переконало колегію апеляційного суду і Хандрикіну підтвердили виправдальний вирок.
Відео побиття протестувальників на колонаді стадіону «Динамо» ім. В. Лобановського ввечері 20 січня 2014 року можна переглянути за посиланням (https://cutt.ly/SUCsmny)

🔟 Втеча Віктора Шаповалова

У серпні 2021 командиру роти харківського “Беркуту” Віктору Шаповалову оголосили (https://cutt.ly/gUCsRjD) про нову підозру в організації терористичного акту та вбивств мітингувальників 18 лютого 2014 року. При цьому Шаповалов уже був обвинуваченим в іншій справі, яка слухалася в Подільському суді.

4 серпня в цій справі відбулося засідання, на якому обвинувачений був присутній. Там оголошували цивільні позови. Відразу після цього засідання Віктор Шаповалов зник.

Цього ж дня, 4 серпня, Шаповалов не з’явився до Печерського суду, який мав обирати йому запобіжний захід. Наступного дня, 5 серпня, суд дав дозвіл на затримання (https://cutt.ly/5UCsUYd) Шаповалова.

9 серпня обвинувачений не з’явився і до Подільського суду. Суддя Казмиренко дала дозвіл на затримання Шаповалова. А 16 серпня оголосила його у розшук.

Досі Віктор Шаповалов переховується від суду та слідства.

1️⃣1️⃣ Вирок Юрію Крисіну

23 вересня 2021 року суддя Дарницького суду Києва Ольга Просалова оголосила вирок (https://cutt.ly/1RDvZuN) тітушці Юрію Крисіну. Він визнаний винним у спричиненні тортур та засуджений на 8 років позбавлення волі. (Сім років — за катування і один рік додався з попереднього вироку). Також суд частково задовольнив цивільний позов потерпілого та стягнув з Крисіна 500 тисяч гривень.

Раніше, у липні, суд звільнив Юрія Крисіна від кримінальної відповідальності за трьома статтями обвинувачення за спливом строків давності. Мова про статті 296 (хуліганство вчинене групою осіб), 340 (незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів, демонстрацій) та 146 (незаконне позбавлення волі, викрадення людини вчинене з корисливих мотивів щодо двох чи більше осіб). Залишилось лише обвинувачення за ч. 2 ст. 127 КК — катування групою осіб. Саме за цією статтею суддя Дарницького суду Ольга Просалова і винесла обвинувальний вирок.

Хто такий Крисін і за що його засудили, дивіться (https://cutt.ly/wRDvCk7) в блозі Стаса Козлюка.

1️⃣2️⃣ Остаточне рішення про держзраду Януковича

У грудні стався фінал епопеї щодо державної зради Януковича, засудженого до 13 років позбавлення волі. Верховний Суд залишив без задоволення касаційні скарги захисту Януковича. Це третя і остання інстанція в Україні, яка підтвердила вину Януковича.

Його захисники намагалися зірвати розгляд власних касаційних скарг. Вони не прийшли до суду, попросивши визнати причину їхньої неявки поважною та організувати їм зустріч з Януковичем у Росії. А сам Янукович відмовився від власних захисників та просив суд дати йому час для пошуку адвоката.

Однак, колегія суддів на чолі з Андрієм Чистиком спочатку відмовила Януковичу та захисникам у їх клопотаннях, а потім оголосила рішення залишити вирок Оболонського суду та ухвалу Київського апеляційного суду без змін.

Більше про рішення Верховного суду читайте за посиланням (https://cutt.ly/UYLpdZE)

Джерело: Facebook

попередня статтяГлобальный страх и Инфодемия
наступна статтяБедность не ждёт подачек от Макрона

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я