Домой Топ Новости Закон «Про свободу мирних зібрань» стане цеглиною у фундаменті суспільного договору в...

Закон «Про свободу мирних зібрань» стане цеглиною у фундаменті суспільного договору в Україні – експерт

206

1Спеціальний законопроект про мирні зібрання, на невідкладному ухваленні якого в Україні наполягає Європейський суд з прав людини, містить низку важливих компромісів у практиці вітчизняного правового поля.

На цьому наголосив у коментарі УКРІНФОРМу експерт Центру дослідження проблем громадянського суспільства Анатолій Лазаренко. За прогнозом експерта, втілення закону призведе до комплексного удосконалення законодавства з питань прав і обов’язків громадян, передусім у врегулюванні сфери мирних зібрань.

Серед нововведень закону – внесення змін, зокрема, до Кодексу адміністративного судочинства України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ», до Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», до Закону України «Про судовий збір».

Як переконаний Анатолій Лазаренко, реалізація Закону України «Про свободу мирних зібрань» дозволить забезпечити належні правові умови для реалізації права на свободу мирних зібрань, встановленого статтею 39 Конституції України та гарантованого міжнародними договорами України. Важливим є також те, підкреслив експерт, що це одразу дасть змогу частково зняти соціальну напругу, яка посилюється протистоянням місцевих органів влади законним спробам громадян реалізувати право на свободу мирних зібрань.

За словами експерта, у разі прийняття законопроект дозволить подолати практику судових заборон мирних зібрань «без юридично визначених підстав», а також притягнення до адміністративної відповідальності організаторів та учасників мирних за своїм характером зібрань, які не вчиняли правопорушень.

Як відомо, починаючи з 2000 року, у кожному скликанні Верховної Ради України реєструються і розглядаються законодавчі ініціативи, спрямовані на врегулювання порядку реалізації права на мирні зібрання. Донині жодна з цих законодавчих ініціатив так і не стала законом. 14 вересня 2012 р. ряд впливових правозахисних та громадських організацій – члени Координаційної ради з питань розвитку громадянського суспільства – прийняли звернення до Верховної Ради та парламентських політичних сил з проханням якнайшвидше ухвалити Закон України “Про свободу мирних зібрань”. Заяву підписали УГСПЛ, УНЦПД, Центр політико-правових реформ, Міжнародний Фонд “Відродження”, Центр політичних студій та аналітики та інші.

У коментарі УКРІНФОРМу директор програми “Верховенство права” Міжнародного фонду “Відродження” Роман Романов підкреслив, що «українські суди зобов’язані керуватися рішенням ЄСПЛ, а також Конвенцією з прав людини. На жаль, у більшості випадків вітчизняні суди підтримують рішення органів влади. Нерідко місцеве управління МВС надсилає до суду довідку, в якій вказано, що вони не можуть забезпечити порядок під час мирного зібрання. Безпідставно перестраховуючись, суди забороняють заходи. Це зовсім не випадки, коли натовпи розлючених фанатів виходять на вулицю, що стає справді небезпечним і вимагає однозначного обмеження».

На переконання керівника проектів Українського незалежного центру політичних досліджень Максима Лациби, закон однозначно потрібно приймати, адже в Україні з кожним роком зростає негативна тенденція обмеження права на свободу мирних зібрань. Розроблений громадськими експертами та схвалений Координаційною радою з питань розвитку громадянського суспільства, законопроект є в усіх відношеннях компромісним документом, де враховані зауваження Венеціанської комісії та рішення ЄСПЛ. Окрім того, законопроект від громадськості містить такі новели, як „спонтанні зібрання”, можливість проведення контракцій тощо.

«Відсутність спеціального закону про мирні зібрання, – підбив підсумки юрист-правозахисник з профспілки „Захист праці” Олександр Палій, – постійно створює загрозу для активного громадянського суспільства, робітничого руху та профспілок». За інформацією Палія, суди та правоохоронні органи довільно трактують радянську постанову від 1988 року. Інцидент з учасниками Демальянсу в Межигір’ї (районний суд, керуючись ст. 185-1 КпАП, засудив Максима Панова до семи діб арешту за організацію мітингу біля президентської резиденції – Ред.) є показовим, як і затримання активістів в ході акції протесту проти вирубки дерев у Києві. Водночас, звернув увагу Палій, заяви окремих т.зв. правозахисників” щодо недоцільності законодавчого врегулювання свободи мирних зборів є справжньою „гапонівщиною”. Ці провокатори прикриваються „корочками помічників нардепів”, тим часом штовхаючи активістів до вчинення дій, які можуть підпадати під адмінпокарання.

https://www.ukrinform.ua/

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Пожалуйста, введите ваш комментарий!
пожалуйста, введите ваше имя здесь