Програмне
Цей допис буде українською, бо ці думки виникли українською. Думки були українською тому, що читав українською «Подолати минуле» Ярослава Грицака і весь процес мислення відбувається “мовою оригіналу”.
Пан Ярослав пише: на противагу фрунцузькому гаслу «Свобода. Рівність. Братерство.» російські «політтехнологи» минулого запровадили «Православ’я. Самодержавність. Народність.». Не потрібно бути експертом з політології чи з маркетингу, щоб визначити, до чого ближче гасло «Армія. Мова. Віра.» Виникає питання – чому в українському політичному просторі не звучить слово «свобода”? Представники партії Слуга народу тлумачать свободу як свавілля. У програмі партії «Свобода» йдеться виключно про “жорстку руку”. Отож, коли свободи немає у політичному дискурсі – ії немає і у нашому повсякденному житті.
Давайте спробуємо скласти нашу “французьску трийку”. Сьогодні, коли уся наша країна б’ється за свою свободу, коли Президент Зеленський кожне своє звернення до українців починає зі слів «Вільний народе вільної країни», напевно, настав той історичний момент, коли свобода має стати нашим національним гаслом. А точніше – першим словом в українській «французькій трійці».
В українській мові є аналог слова свобода, яке глибше за своїм змістом – це воля. Це слово має три рівні. Перший – це воля божа, прояв її через людину, призначення людини – самопізнання, усвідомлення своєї місії, для чого ми створені. Другий рівень волі – це самореалізація, здатність реалізовувати свій задум, досягати своєї мети, долати самого себе. Третій рівень волі – це зовнішня свобода, вільний простір, який ми повинні створити для нас самих. Такий простір, що максимально сприяє самореалізації людини як реалізації її планів, мрій, так і реалізації божественного задуму через людину. Тож перше слово це ВОЛЯ.
На друге місце я хотів поставити щось із розряду справедливості, але це слово дуже знецінено нашою державою, її держапаратом. За 30 років незалежності на цій території так і не виникло правосуддя. Законодавці від регіоналів і любіх друзів до БПП, НФ і Слуг народу наплодили таку кількість протиправного сміття, що нам потрібен інструмент для його утилізації, для його фільтрації. І цей інструмент називається правом. У його класичному значенні.
Право як формалізована процедура, як формалізована традиція вирішення спорів замість сучасного «рішалова». Формування правової свідомості замість життя «за поняттями». Ми маємо забезпечити невідворотність покарання, рівність усіх перед законом, захист прав кожної людини. Без цього світ нас не сприйматиме серйозно. Без цього всі наші жертви будуть марними. Тому друге слово це ПРАВО.
Свобода самореалізації, верховенство права неодмінно призведуть до добробуту. Національне багатство, яке вже 30 років роспихується по кишенях 3% населення має почати перерозподілятися на всіх мешканців нашої країни. Ми маємо забезпечити гідний рівень життя для кожного українця, кожного пенсіонера, кожної дитини. Ми маємо направити весь ресурс країни на подолання бідності, на зростання добробуту кожної людини. Тому третє слово це ДОБРОБУТ.
Фінальне гасло модерної політичної сили має бути ВОЛЯ-ПРАВО-ДОБРОБУТ
Прошу моїх друзів, моїх однодумців прокоментувати.
Автор: Pavel Sebastianovich
Джерело: Facebook
