додому ПОЛІТИКА ВІЙНА В УКРАЇНІ. ОГЛЯД ТОМА КУПЕРА, 6-7 КВІТНЯ, 2022 РІК 

ВІЙНА В УКРАЇНІ. ОГЛЯД ТОМА КУПЕРА, 6-7 КВІТНЯ, 2022 РІК 

709

“Доброго ранку всім! [Опубліковано 8.04 об 11:49 за Києвом]. 

.

СТРАТЕГІЯ 

Загалом, усі українські землі від Поліського (130 км на північний захід від Києва) до Великої Писарівки (50 км на південний схід від Сум) звільнено від російських окупантів — але битва за південно-східні землі України продовжує розгоратися. Не дивно, що 5 квітня український уряд запропонував усім мешканцям Луганської та Донецької областей «негайно» евакуюватися. 

-ads-

Відучора НАТО обговорює «можливе постачання» Україні важкого озброєння. Я не дозволю собі вдаватися в деталі (та й не все, що я чув і бачив у цій справі, «певне на 1000%»), але вважаю всі ці балачки безтолковими, адже фактично НАТО постачає Україні важке озброєння ще з початку березня. Отже, я утримаюся від подальших коментарів щодо цього питання. 

.

ПОВІТРЯ 

ВКС росії, які за минулий тиждень евакуювали більшість своїх літаків та щонайменше 20 зі 150 гвинтокрилів із повітряних баз у білорусі до авіабаз на південному сході України [автор написав про південно-східну росію, припускаю, це помилка — перекл.], від 4 квітня здійснюють близько 320-350 бойових вильотів на день, переважно зосереджуючись на цілях довкола Харкова, Ізюма, Луганська та Донецька. Їхні пріоритетні цілі — командні пункти, склади паливно-мастильних матеріалів та логістичні вузли, однак очільник «вишестоящих органів» у москві (Конашенко), як заведений, заявляє про два десятки ударів по «укріпленнях» та «місцях зосередження Збройних Сил України» — і так мало не щодня.

Вчора ВКС також бомбардували залізничний вузол Лозової (буцімто цілилися по «закордонному обладнанню та зброї») та залізничне сполучення між Ізюмом та Славянськом — обидві гілки використовують для евакуації цивільних (а також забезпечують українське підкріплення та постачання). 

Після такої собі «перерви» в цих операціях на день чи два, 6 квітня «вишестоящі органи» в москві заявили про удари «високоточними ракетами повітряного та наземного базування» — тобто: запущеними з повітря крилатими та наземними балістичними ракетами — по складах паливно-мастильних матеріалів у Радехові, Козятині, Просяній, Миколаєві та Новомосковську, а також по розташуванню одного з українських зенітно-ракетних комплексів «Оса», пʼятьох логістичних складах і навіть кількох укріплених позиціях.

Вчора «вишестоящі органи» заявили про «знищення зосередження військового обладнання» на залізничній станції Новоград-Волинського, що в Житомирській області: нібито таким чином «знищено резерви, які мали відправити угрупуванню українських сил на Донбасі». [Маємо інформацію, що жодних серйозних ресурсів там не знищено – ред.].

До того ж, виплили знімки (перше додане фото) допотопної бомби ФАБ-3000М-46, яку завантажували на один із російських бомбардувальників Ту-22М3 (можливо, на авіабазі дяґілєво) [біля рязані — перекл.]. Це потребує певної уваги та пояснень. 

Ту-22М3 (за класифікацією НАТО «Backfire») — добре знаний середній бомбардувальник із 1970-80-х років. У ті часи флот США вважав його головною загрозою для своїх авіаносних ударних груп на півночі Атлантичного та Тихого океанів (озираючись, можна сказати, що загрозу дуже перебільшували). Нещодавно, у 2015-2016 роках, Ту22М3 застосовували (на боці Ірану та Іраку) для ударів по… що ж, по всьому, що росіяни вважали «цілями» на північному сході Сирії. Звичайно, щоразу «тупими» [некерованими — перекл.] бомбами. Ще на початку березня були чутки про російський Ту-22М3, який завдавав ударів по Маріуполю, але тільки вчора з’явилося візуальне підтвердження. 

Та цього разу «особлива» також використана бомба: ФАБ-3000М-46 не просто допотопна. Як бачимо із суфікса в назві моделі, її розробили одразу після завершення Другої світової війни для запуску з тогочасних дозвукових літаків із поршневими двигунами. Хоч вона й величезна (важить 3 тони), у ній «лише» близько 1.400 кг застарілої вибухівки. Найголовніше: вона має порівняно тонку оболонку, яка не годиться для запуску зі швидких літаків — тим більше із Ту-22М3, який також може літати на надзвуковій швидкості (понад 1 Мах). Справді, я дуже здивований, раз росіяни вважають, що: 

а) ФАБ-3000М-46 безпечно «повертати на службу» після понад 70 років зберігання; 

б) бомбу з тонкою оболонкою можна скидати з надзвукового бомбардувальника… 

Тим не менш, неофіційні російські джерела стверджують, що цим озброєнням було завдано удару по (руїнах) заводу «Азовсталь» у Маріуполі… для тих, хто «в танку»: скидати ФАБ-3000М-46 із Ту-22 — це наче росіяни викотили з якогось музею древню самохідно-артилерійську установку ІСУ-152 і використали її для прямої вогневої підтримки своїх підрозділів в Україні… 

[Підпис на фото: “Ту22М3 готується скинути бомбу FAB3000 на “АзовСталь” у Маріуполі. Використовувати стратегічну авіацію, щоб кидати некеровані бомби, доволі тупо”].

(До речі, усі заяви, що востаннє росіяни використовували такі важкі некеровані бомби в Афганістані у 1980-х — нісенітниця: востаннє вони використали її над північно-східною Сирією на початку 2016 року. Єдина відмінність полягає в тому, що тоді вони застосовували новіші ФАБ-3000М-54, які мають посилену оболонку, котра більше підходить для застосування з літака на зразок Ту-22М3. Так само нісенітниця — розповіді про те, що скидати ФАБ-3000М-46 на такі цілі, як завод «Азовсталь» у Маріуполі, «погана ідея»: насправді це озброєння створено саме для таких завдань.) 

Іще одне «нове» озброєння ВКС, про застосування якого в Україні повідомляють останнім часом, трохи сучасніше: керована авіабомба КАБ-1500, яка важить 1.525 кг (включно з 1.010 кг вибухівки). Розроблена російською «корпорацією тактичного ракетного озброєння» (КТРВ) на початку 2000-х, КАБ-1500 — планеруюча бомба з електро-оптичним самонаведенням, трохи схожа на американську (більш як сорокарічну) GBU-15 [Guided Bomb Unit 15 (керована бомба 15) — перекл.]. Коли КТРВ вперше продемонструвала прототип (десь у 2005 році), ішлося про можливості запуску з літаків Су-34 і Ту-22М3, але я не певен, чи «Туполєв» зрештою модифікували для таких завдань. 

.

ПІВНІЧНИЙ СХІД

Росіяни відремонтували залізницю, що з’єднує Курськ і Воронеж із Куп’янськом, тож тепер вони її використовують для доставки підкріплень та спорядження в район Ізюму. Не певен, чи я про то вже згадував, але раптом ні: саме таким чином вони доставили сюди БТГр зі складу 38-ї ОМСБр – аж із самісінького Далекого Сходу.

За вчора Харків зазнав 48 артобстрілів та авіаударів, однак українці повідомляють про звільнення смт. Малинівка на південь від Чугуєва – якщо їхати трасами Е40 чи Р07, то воно лежить за 5 кілометрів від міста [Малинівка розташована за р. Сіверський Донець, тому це може свідчити про важливий прорив оборони – перекл.]. Попри цей безсумнівний успіх українських військ, на мою думку, цього замало, щоб здивувати російських командувачів, які розташували війська далі на схід…

Поки чисельні західні оглядачі продовжують анонсувати на наступний тиждень «супер-великий» російський наступ на північному сході та сході України, ця операція уже триває повним ходом. 1-ша гвардійська танкова та 20-та загальновійськова армії продовжили наступ на південь від Ізюма: 5 квітня вони захопили Бражівку, а наступного дня 13-й танковий полк повторно атакував Сулигівку в той же час, як 237-й танковий полк повторно атакував Довгеньке. Бої за обидва села тривають, а це означає, що українці надіслали туди підкріплення. 95-та десантно-штурмова бригада надалі захищає Святогірськ та сусіднє Тихоцьке (однак, його наполовину утримують росіяни).

.

СХІД

На сході – тобто вздовж лінії розмежування – росіяни зараз, схоже, здебільшого використовують своє «гарматне м’ясо»: саме так «вишестоящіє органи» називають 1-шу та 2-гу армії (так-званих «ДНР» і «ЛНР», відповідно).

Ці два угрупування можуть похвалитися загалом тридцятьма БТГр, хоча на ранніх етапах війни було точно ідентифіковано лише вісім: зважаючи на застосування усіх місцевих резервів, схоже, що 1-ша і 2-га армії зараз працюють «на повну силу».

У боях їх застосовують переважно для наступу у районі Сєвєродонецька. Там, 6 квітня дві чи три БТГр – за підтримки артилерії зі складу таких підрозділів ЗС РФ як 4-та ОМСБр – за їхніми ж твердженнями, прорвали оборону української 57-ї ОМПБр та дійшли до околиць с. Замулівка [4 км на північний схід від Сєвєродонецька – перекл.]. Ба більше, вони стверджують, що прорвали оборону української 24-ї ОМБр та дійшли до смт. Новотошківське [27 км на південний схід від Сєвєродонецька – перекл.]. Нарешті, немає сумніву відносно того, що підтримувані рф сепаратисти зайшли до Попасної. Іншими словами: 8-ма ЗВА наступає тут уздовж двох зубців (дороги Р66 та Т0504), на відрізку завширшки близько 30 км. [важливо зауважити, що автор жодного слова не сказав про контратаку українців в районі Кремінної, про яку вчора багато повідомляли українські ЗМІ – перкл.].

У районі Горлівки Українці вдалися до контратаки та відновили контроль над частиною Пантелеймонівки, але тепер «вишестоящіє органи» стверджують, що 1-ша армія захопила Новобахмутівку, кількома кілометрами південніше.

.

МАРІУПОЛЬ

Український гарнізон відмовився від чергової – здається, вже четвертої – пропозиції росіян скласти зброю. У російських соцмедіа це пояснюють тим, що «азовська орда сподівається на евакуацію гелікоптерами» (типу щоб уникнути «розтерзання»). Насправді ж Повітряні сили ЗСУ надалі підтримують повітряний міст із Маріуполем: працюючи на високих швидкостях та вкрай низьких висотах (буквально «між» деревами та будівлями), гелікоптери Мі-8 організовують постачання (боєкомплектів, їжі, води, а ще NLAW) та евакуюють поранених. 4-го квітня московські «вишестоящіє органи» стверджували, що вони знищили ще два Мі-8, які «намагалися евакуювати ватажків батальйону Азов» – обидва за допомогою «переносних зенітно ракетних комплексів». Наразі вони не продемонстрували жодних доказів.

Усередині міста 8-ма ЗВА, схоже, замінила «погромлену» 150-ту мотострілецьку дивізію ополченцями зі складу 1-ї армії (тобто, черговим гарматним м’ясом з «ДНР») та чеченцями, а також надає їм під час прямих зіткнень вогневу підтримку з важкої самохідної артилерії – на кшталт 152-мм гаубиць 2С3 «Акація». За останні два дні сепаратисти, імовірно, захопили будівлю обласної СБУ (біля Драмтеатру) та, можливо, встановили вогневий контроль над проспектом Металургів, таким чином «з’єднавши» цей район із Кальміуською райадміністрацією, розташованою північніше. Якщо це дійсно так, то український гарнізон зараз розділений надвоє (36-та ОБрМП утримує північну частину міста, а Азов, 56-та ОМПБр та 12-та бригада оперативного призначення НГУ утримують решту міста).

.

ПІВДЕНЬ

5-го та 6-го квітня українці звільнили села Добрянка, Нововознесенське, Трудолюбівка та Осокорівка (усі вони розташовані на 70-80 км південніше від Кривого Рогу), і таким чином, імовірно, оточили (або вже майже оточили) дві БТГр – по одній зі складу 11-ї ОДШБр та 126-ї ОБрБО – на північ від смт. Козацьке. Схоже, 49-та російська армія організовує контратаки з півдня за допомогою частин 205-ї ОМСБ, але жодна зі сторін за останні 36 годин не доповідала про стан бойових дій у цьому районі, що вказує на те, що бої тривають (відповідно, жодна зі сторін не задоволена результатом).

В районі Херсону: схоже, останні дві доби українці укріплювали позиції, яких вони досягли у боях 4-го та 5-го квітня. Видається, що вони закріпили контроль над Олександрівкою (їх [у цьому районі бойових дій – перекл.] дві, тут ідеться про ту, що західніше Херсона) та Широкою Балкою, але мусили відступити від Томиної Балки та Софіївки”.

.

.

Автор: Rostyslav SEMKIV

Джерело: Facebook

Оригінал тут: https://medium.com/@x_TomCooper_x/ukraine-war-6-7-april-2022-6940e1a0a7cd

За переклад дякую Микола Ковальчук та Anton Shygimaga.

попередня статтяВІЙСЬКОВА АНАЛІТИКА від Віктора ЧУМАКА (7.04.2022) 
наступна статтяЯК ПЕРЕМОГТИ РОСІЮ? ЛИШЕ З ПОЗИЦІЇ ЛЮДСТВА 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я