додому Економіка ВІЙНА ТА ПОСІВНА. ЧИ ВДАЄТЬСЯ УКРАЇНІ ПРОГОДУВАТИ СЕБЕ ТА СВІТ? 

ВІЙНА ТА ПОСІВНА. ЧИ ВДАЄТЬСЯ УКРАЇНІ ПРОГОДУВАТИ СЕБЕ ТА СВІТ? 

54

Кожна третя пляшка олії та кожний десятий шматок хліба у світі родом з України. Наразі війна блокує роботу українських аграріїв: посівна під загрозою, порушено важливі логістичні ланцюжки, експорт аграрної продукції через морські порти зупинено. Агресор бомбить сільськогосподарські об’єкти, мінує поля та краде українську техніку. Які корективи внесла війна у роботу аграріїв та чи стане вона початком голоду — читайте у матеріалі.

Екскурс в українське аграрне минуле

Україна завжди була аграрною країною. Все це завдяки сприятливому клімату, місцезнаходженню та родючим ґрунтам. Так, на початку XX століття українські території майже повністю перебували під гнітом російської імперії. Але вже тоді ми були першими на міжнародному ринку продовольства.

Опинившись у складі совєтського союзу, Україна продовжувала дивувати своїми врожаями. Для прикладу, УРСР займала всього 2,7% території СРСР, але виробляла близько 25% усієї с/г продукції Союзу. 62% цукрового буряка, 59% кукурудзи, 44% соняшнику, 26% картоплі, 24% пшениці були родом із України.

Попри прихід Незалежності, у 1990–1991 рр. Україна втратила ринки збуту. Стався неврожай, що призвело до різкого падіння валового збору. Такий спад задав тренд на кілька наступних років, однак відновитись сектору допомогли стабілізація економічної ситуації та сприятливі кліматичні й природні умови.

-ads-

Етап активного розвитку українського АПК (агропромислового комплексу) припав на 2000-2010 роки. Відбулася зміна моделі ведення бізнесу. Україна почала активно розширювати виробництво та з кожним роком дедалі більше працювати на експорт.

Сучасність

З 2010 року і по сьогодні український аграрний сектор перебуває на піку свого розвитку.  Аграрії навчилися інтегрувати сучасні технології та передові методи ведення бізнесу, залучають дрони, точне землеробство, системи фармменеджменту тощо.

За 30 років незалежності Україна стала могутньою аграрною державою, яка вирощує, переробляє та експортує.

Тільки у 2020 році Україна

  • виростила більше 30 млн т кукурудзи, 23 млн т з яких експортувала;
  • виростила більше 25 млн т пшениці,  16 млн т з яких пішли на експорт;
  • переробила насіння соняшника і отримала більше 5,9 млн т олії, з яких експортувала 5,2 млн т.
Джерело: https://agribusinessinukraine.com/the-infographics-report-ukrainian-agribusiness-2021/

Найбільше української продукції експортували до Китаю, Туреччини, Нідерландів, Ізраїлю, Іспанії, Італії і т.д. В цілому Україна забезпечує близько 12% світового експорту пшениці, зокрема і продовольчої, приблизно 16% світового експорту кукурудзи, майже 55% світової торгівлі соняшниковою олією.

Це означає, що кожна третя пляшка олії та кожний десятий шматок хліба у світі родом із України.

Війна змінює правила

Наразі для України гостро постало питання проведення та умов посівної-2022. Експерти пророкують, що саме ця кампанія стане найскладнішою за всю історію Незалежності.

Як пояснила Олена Нероба, менеджер з розвитку бізнесу Maxigrain, традиційно 90% української пшениці відведено під озиму групу.
Через активні бойові дії, частково окуповані або оточені території, можливе зменшення посівних площ.

Джерело: Міноборони Британії

Наразі майже всі ключові регіони України, які займаються  вирощуванням пшениці, вже засіяні. Але аграрії не всюди можуть проводити польові роботи — вносити добрива тощо.

Працювати заважають і міни, залишені на угіддях сільгосппідприємств. Заміновані поля є у Донецькій, Луганській, Запорізькій, Чернігівській, Київській, Харківській, Одеській, Сумській та Миколаївській областях.

Також окупанти постійно викрадають техніку. Один з таких випадків зафіксували у Чернігівській області. Там російські військові викрали трактори для евакуації підбитої техніки.

Під ракетні обстріли потрапляють стратегічно важливі об’єкти: елеваторипорти,залізниця.

В більш безпечних регіонах, де є можливість працювати, існують інші проблеми. Про них розповіла Олена Басанець, головна редакторка українського видання SuperAgronom.com. Працівники сільськогосподарської галузі жаліються на нестачу пального або неможливість закупити його у потрібних обсягах через брак коштів. Ще однією проблемою українських аграріїв є насіннєвий матеріал, а точніше — його дефіцит через складну логістику або ж брак коштів на насіння.

Гостро стоїть і питання добрив. Через україно-російську війну ціни на добрива у світі сягнули позначок 2008 року — про це пише видання CNBS. Справа у тому, що до 2022 р. росія була найбільшим світовим експортером азотних і другим за величиною постачальником калійних і фосфорних добрив. Наразі ланцюжки імпорту з країни-агресора перериваються. Ціна ж на газ призвела до згортання виробництва добрив в Європі. Це ще більше звужує і без того жорсткий ринок.

До слова, якщо у березні українським фермерам не вдасться внести добрива, то експерти прогнозують зниження врожайності озимої пшениці в середньому на 15%.

Що ж стосується кукурудзи, соняшника та ярих культур — 25 березня на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України повідомили, що до сівби ярих культур приступили 11 областей України, наразі їх посіяно 150 тис. га. Посівні площі засіваються кукурудзою, соєю, соняшником, просом, гречкою, вівсом та цукровим буряком.

Світова продовольча безпека: чого чекати

Війна фізично паралізує не тільки хід посівної. Під загрозою опинився ще й експорт сільгосптоварів, стверджує партнер і директор консалтингово-аналітичної компанії Barva Invest Юрій Гаврилюк. При цьому страждають не тільки місця, де ведуться бойові дії, а й мирні території. Стається це через:

  • руйнування інфраструктури, логістичних ланцюжків,
  • збої у постачанні пального та запчастин,
  • відсутність співробітників (водії, обслуговуючий персонал),
  • проблемність у дотриманні «мирної» бюрократії (наприклад, отримання дозвільних документів на експорт).

Ворог блокує море, яким, зазвичай, Україна вивозила до 90% всіх зернових та олійних вантажів. Як наслідок — зменшення валютних надходжень та надходжень до бюджету, брак оборотних коштів, простоювання портової інфраструктури, загроза міжнародної продовольчої безпеки. Стосовно останнього — від продовольства, імпортованого з Чорноморського регіону, залежать 35 африканських країн. Про це заявила голова Світової організації торгівлі (СОТ) Нгозі Оконджо-Івеала.

Україна надає пшеницю Всесвітній продовольчій програмі, агентству ООН, яке забезпечує екстрені постачання країнам, що перебувають у конфліктах або зазнають стихійних лих, таких як голод.

Своє занепокоєння виказав Міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан. Він стверджує, що війна в Україні може порушити глобальні ланцюжки постачання зернових і спровокувати масштабну продовольчу кризу.

Голова Всесвітньої продовольчої програми Девід Бізлі розповів, що кількість людей, які стикаються з потенційною голодною смертю в усьому світі вже зросла з 80 мільйонів до 276 мільйонів. Сталося це через коронавірус, кліматичні зміни, коронавірусну кризу і війну в Україні.

Девід Бізлі впевнений, що війна в Україні призведе до зростання світових цін на продукти харчування. Здорожчання продуктів матиме катастрофічні наслідки, насамперед для бідних верств населення.

Світові аналітики попереджають, що війна вплине на виробництво зернових та олійних і подвоїть світові ціни на пшеницю, продукти переробки, олію. Вже зараз в більшості європейських країн виник дефіцит олії. Придбати цей продукт можна з обмеженнями “в одні руки”.

Наразі поповнення запасів залежить виключно від налагодження логістичних сполучень. Та наслідків від скорочення посівних площ в Україні через війну у 2022 році може бути значно більше.

Чи голодуватимуть українці?

Головне українське видання про агробізнес Latifundist.com опублікувало аналітичні дані, згідно з якими на початку лютого на складах та виробництвах українських аграріїв було близько 26,6 млн т зернових та зернобобових культур. Залишків соняшника станом на 1 лютого в Україні було 6,1 млн т, а ще 1,5 млн т сої та ріпака.

За аналітичними підрахунками експертів, якщо українським аграріям вдасться провести посівну та вчасно засіяти 75% орних земель у регіонах, де ведуться активні бойові дії, частка посівних площ, втрачених в умовах війни, скоротиться на 12,5%, тобто під посіви відійде 24,8 млн га.

У разі менш оптимістичного сценарію, коли аграрії оброблять 50% від загальної кількості земель у регіонах, де ведуться активні бойові дії, під посівну відійде 21,7 млн га, що на 23,3% менше кількості посівних площ у 2021 році.

Скорочення кількості посівних площ на 34,1% відбудеться, якщо аграрії матимуть змогу засіяти лише чверть від загальної кількості орних земель в Україні — 18,7 млн га.

Більшість зібраного Україна експортувала, а це означає, що під загрозою голоду залишаються країни, в які здійснювався імпорт. Українці ж зможуть розраховувати на продовольчий достаток. Скільки при цьому коштуватимуть продукти — наразі прогнозувати складно. Звісно, війна вдарить по кишенях мешканців України. І найбільшу плату доведеться внести аграріям і військовим. Вони працюють у надскладних умовах і щодня ризикують своїм життям заради майбутнього України і не тільки.

Дар‘я ОЛІЙНИК

Джерело: Semantic Corpus

попередня статтяОБЗОР АМЕРИКАНСКОЙ ПОЛИТИКИ (24-25 мая 2022)
наступна статтяСПРОТИВ ЗАМІСТЬ ПЕРЕМОВИН 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я