Венеціанська комісія вважає, що Закон «Про всеукраїнський референдум» не повністю відповідає міжнародним стандартам.
Про це йдеться в оприлюдненій 18 червня на сайті Венеціанської комісії офіційній позиції щодо закону про референдум, ухваленого Верховною Радою у листопаді 2012 року.
«Можна сказати, що практично безмежний перелік питань, які можуть бути винесені на референдум, згідно із законом, є проблематичним з точки зору міжнародних стандартів, які чітко зазначають, що референдум не має використовуватися для підриву встановленого Конституцією розподілу влади», – наголошує комісія.
У документі зазначається, що закон про референдум не передбачає жодних запобіжників від можливості проведення референдуму за народною ініціативою з питань, які, за Конституцією, можуть ініціюватися лише Президентом чи парламентом, наприклад, призначення чи звільнення вищих посадовців.
“Більше того, проблема є більш очевидною у світлі статті 95 параграфу 1 закону, який встановлює, що результати національного референдуму з народної ініціативи є остаточними, вони не вимагають підтвердження жодними органами влади і є обов’язковими для українських громадян та органів влади”, – зазначається у позиції Венеціанської комісії.
Крім того, в документі звертається увага на складність тексту закону, який містить занадто багато технічних деталей, що може заплутати як членів виборчих комісій, так і виборців.
“Багато з цих технічних проблем можуть бути вирішені шляхом ухвалення єдиного Виборчого кодексу, який встановить чіткі правила виборів та референдумів, зокрема, технічні аспекти діяльності виборчих адміністрацій та реєстрації виборців”, – наголосили у комісії.
Так, зокрема, Комісія звернула увагу на нечіткість визначення того, як має формулюватися запитання, що виноситься на референдум.
“Стаття 19 закону передбачає, що формулювання запитань на референдум має бути “чітким і точним”. Водночас текст не встановлює більш специфічних запобіжників”, – сказано у позиції Комісії.
Венеціанська комісія нагадала, що, відповідно до її Кодексу гарної практики щодо референдумів, запитання, які виносяться на референдум, мають відповідати трьом критеріям: єдність форми, єдність змісту та єдність ієрархічного рівня.
Крім того, Комісія зазначила, що в законі про референдум серед національних спостерігачів, які можуть бути присутніми на виборчих дільницях під час проведення референдуму, називаються лише представники ініціативної групи з проведення референдуму.
“Відсутність конкретних положень, що дозволяють різним партіям та громадянам активніше брати участь у референдумі, може створити передумови для нерівного ставлення до прихильників та опонентів запропонованого референдуму”, – йдеться у документі.
У питаннях адміністрування референдуму Комісія звернула увагу на те, що запропонована процедура є занадто складною, а також може призвести до відсутності у складі виборчих комісій представників різних політичних сил та громадянського суспільства.
Крім того, Комісія зазначила, що закон не обмежує рівень внесків, які можуть робити політичні партії та неурядові громадські організації для фінансування кампанії з підготовки до референдуму, що, на думку експертів Комісії, може створити проблеми з прозорістю фінансування.
Венеціанська комісія відзначила також низку інших проблем, в тому числі у положеннях щодо формування списків виборців та проведення агітації в засобах масової інформації.
Венеціанська комісія оцінила закон про референдум на запит голови Моніторингового комітету Парламентської Асамблеї Ради Європи Андреса Геркеля.
Вона встановила, що дозвіл виносити на референдум питання внесення змін до Конституції чи нової Конституції може завдати шкоди конституційній стабільності та законності в Україні.
