Повна версія Інтерв’ю директора Центра досліджень проблем громадянського суспільства Віталія КУЛИКА німецькому виданню TAGESSPIEGEL.
На скільки на сьогоднішній день стабільна влада Зеленського та його кабінету?
Президенту Володимиру Зеленському вдається утримувати лідерство за рівнем підтримки серед громадян з-поміж усіх українських політиків. Йому довіряють і підримують більше половини українців. Всі соціологічні опитування свідчать, що Зеленський у другому турі виборів виграє у будь-кого з вирогідних опонентів.
Попри очевидні помилки з підготовкою до протидії вторгненню росії в Україну, Зеленський проявив себе в перші дні великої війни. Він не залишив Київ, як йому пропонували західні партнери, він залишався в центрі столиці в дні, коли росіяни штурмували місто і намагалися його фізично захопити. Він не капітулював у складних моментах в Стамбулі та демонстрував готовність боротися. Навіть шатаж масованим бомбардуванням та погрозою застосувати тактичну ядерну зброю не примусив Заленського до здачі позицій. Поведінка Зеленського перших тижнів великого вторгнення рашистів надихала людей на спротив.
Тому позиції Зеленського зараз мають запас міцності. Йому продовжують вірити.
Це не означає, що він збереже таку підтримку надалі. Поширення корупції, несправедливість, соціальні проблеми, відсутність відчутних перемог на фронтах, попереду складний опалювальний сезон та дефіцит газу і вугілля, загроза ядерного тероризму та використання рашистами ударів великої потужності по інфраструктурним об’єктам (тепло/електростанціям, мостам, залізницям), по житловим кварталам тощо, звичайно можуть послабити рейтинги Зеленського. Але інерції підтримки, яку він здобув в перші дні війни,вистачає президенту для того щоб без пошуку політичних союзників формувати власний уряд, переформатовувати його та забезпечувати держуправління, спираючись на свою політичну силу “Слуга народу”.
Поки Зеленський відповідає очікуванням українців, які не хочуть капітуляції і готові боротися за свою землю та власне виживання як нації, доти він матиме підтримку. Як тільки він відійде від цієї позиції – втратить владу.
Яку, на вашу думку має роль у команді президента Андрій Єрмак?
Голова офісу президента України Андрій Єрмак є ключевою фігурою в оточенні Зеленського. Він користується великою довірою та впливом на президента. Усі кадрові та управлінські рішення Зеленський ухвалює під впливом Єрмака.
Але варто вказати, що Зеленський цілком усвідомлює небезпеку такого посилення Єрмака. І тому в його оточенні зберігаються групи впливу, які мають доступ до Зеленського на пряму, поза главою Офісу президента. Наприклад, секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов. Раніше це був екс-голова Служби безпеки Ігор Баканов. Є ще Кирило Тимошенко, Сергій Шефір та інші.
На початку вторгнення Зеленський відсунув Єрмака від комунікацій із Заходом та участі в формуванні директив для переговорів з росіянами. Цим займалися міністр закордонних справ Кулєба та міністр оборони Резніков.
Якщо до 24 лютого Єрмак безпосередньо брав участь у визначенні зовнішньополітичних цілей та задань держави, вів комунікацію з Кремлем та Вашингтоном, то після початку великої війни, Єрмак був майже виключений з цього процесу. Не в останню черергу через те, що його контакти в росії не спрацювали для запобігання/попередження вторгненню. Також, Єрмак має негативну репутацію на Заході через участь в багатьох скандлах (“вагнергейт”, звинувачення в корупції, в надмірних зв’язках з росією тощо).
На сьогодні він повернувся в комунікації з Заходом. Більш-того, намагається бути чи не єдиним центром формування зовнішньої політики країни.
Роль глави офісу президента в архітектурі української влади історично є чітко невизначеною. Були часи коли глава адміністрації президента не мав можливості впливати на рішення Уряду, а були часи, коли глава офісу президента ставав фактично віце-президентом. Це залежить від якостей самого керівника Банкової та його впливу на главу держави.
Єрмак демонізована фігура українського політикуму. Як тільки рівень негативу навколо нього зросте настільки, що це почне загрожувати безпосередньо владі Зеленського – президент відставить Єрмака.
Наскільки стабільним є уряд України на даний момент? Наскільки стабільною є позиція прем’єр-міністра Дениса Шмигаля?
На сьогодні Уряд в Україні не є самостійним гравцем. Можна стверджувати, що окремі міністри довели свою ефективність і навряд чи підпадуть під переформатування. Проте Кабінет міністрів як владна інституція очевидно потребує оновлення та переформатування.
Скорочення міністерств, зміна пріоритетів. Наприклад – посилення ролі економічного блоку, з врахуванням потреби перебудови економіки на потреби фронту. Ми потребуємо військової економіки. Якщо раніше ми орієнтувалися на металургію, хімічну промисловість, аграріїв, будували експотрно спрямовану економіку та робили ставку на транспортні коридори морем, то тепер ситуація змінилася. Отже варто очікувати зміну міністра економіки.
Нам потрібно децентралізоване виробництво товарів подвійного призначення, створення ланцюгів виробництва, де основні потужності знаходилися не на території України, щоб зменшити ризик удару ракетами. Це питання про роль та місце міністра оборони, міністра стратегічної промисловості та керівнцтвоа укроборонпрому.
Нам потрібне альтернативне сільське господарство, орієнтоване на харчові товари, а не експортну сировину, яку ми не можемо поставляти на світові ринку, як до великої війни.
В опалювальний сезон ми входимо з дефіцитом газу та вугілля. Запорізька АЕС знаходиться під окупацією, 90% вітрової електроенергетики та до 45% сонячної під окупацією, якщо не знищені. З 34 державних вугільних шахт лишилася трохи більше половини. Очевидно, що роль енергетичного міністра має змінитися і він потребує посилення.
Але передовсім ми потребуємо командної гри в Уряді. Потужного прем’єра, який би міг інколи казати “ні” Банковій чи нашим західним партнерам. Нинішній прем’єр-міністр Шмигаль таким потужним гравцем не є. Тому я не виключаю його заміну восени.
На підставі яких заслуг кандидатура міністра інфраструктури Олександра Кубракова може розглядатися як претендент на пост Прем’єра?
Олександр Кубраков виявився досить ефективним менеджером в умовах кризи. Під час перших місяців великої війни логістика, за виключенням кількох позицій, працювала досить добре. Товари доставлялися, відпрацьовані альтернативні шляхи доставки важливих товарів та техніки до місць призначення, вирішено питання зміни транспортних шляхів, знято питання дефіциту вантажних вагонів.
Кубраков особисто імпонує Зеленському, бо він ініціативний, не шукає способів уникнути завдань та відповідальності, не є людиною олігархів.
У цілому, до мінінфраструктури навіть у критиків нинішньої влади запитань не багато. Звичайно там зустрічаються корупційні історії, але порівняно з іншими відомствами вони не настільки резонансні.
Проблема Кубракова в тому, що новий премєр-міністр має заходити не як персона, а як лідер команди. А нинішня архітектра влади в Україні не передбачає можливості главі Уряду сформувати свою власну команду. На ключові позиції в Кабінеті міністрів будуть призначені не його люди. Єдине що Кубраков зможе отримати, так це посади міністра кабінету міністрів, власний секретаріат і можливо два міністерства. Знову ж таки, це не команда.
Тому, майбутній Уряд, в разі зміни прем’єра, залишатиметься урядом Зеленського, а не Кубракова. Бо саме президент визначатиме економічний і політичний курс держави, на Банковій формуватимуться основні управлінські рішення, а Уряд буде їх втілювати.
Тому я не думаю, що Кубраков буде саме тим прем’єром, який зможе сказати “ні” Єрмаку чи комусь з оточення Зеленському. А отже суттєво роль уряду не зміниться. Нажаль.
Чи змінилося ставлення суспільства до Президента України від початку війни? Яким воно є зараз?
На мою думку, поведінка Зеленського у перші дні війни привернула до нього голоси тих скептиків, які не надто вірили і не підтримували президента до лютого 2022 року.
Це обумовлено як прагненням українців мобілізуватися на захист своєї країни, тому роль головнокомандуючого є центральною, підтримувати президента у час війни є вірним рішенням. З іншого боку, частина людей побачила в Зеленському гідного президента, який переносить з народом усі труднощі війни.
На сьогодні його підтримки євляє собою таку структуру: ядерний електорат Зеленського (від 25 до 27%) який не лише впевнився в своєму виборі в 2019, але й зріс за рахунок тих, які вагалися; друга група – ті хто побачив у поведінці Зеленського в перші дні війни точку опори для захисту країни, гідного президента (10%); лоялістів – ті які підтримують Зеленського тому що він президент і зараз війна (до 20%). Ця пропорція може змінюватися, але на сьогодні вона стабільна.
Джерело тут
