додому ПОЛІТИКА ТОМ КУПЕР. ВІЙНА В УКРАЇНІ 10 ЖОВТНЯ 2024: ВІДДАЄМО ТЕРИТОРІЮ ЗА ВОРОЖІ...

ТОМ КУПЕР. ВІЙНА В УКРАЇНІ 10 ЖОВТНЯ 2024: ВІДДАЄМО ТЕРИТОРІЮ ЗА ВОРОЖІ ВТРАТИ

343

Так, росіяни продовжують зазнавати колосальних втрат на фронті, а тепер уже й масштабних втрат у тилу через удари українських БПЛА (Том Купер зазначає, що за такого розвитку виробництва власних безпілотників, Україні скоро будуть не потрібні дозволи на далекобійні удари). Проте тривожні дзвіночки, найперше, через виснаження українських сил ППО та й далі незадовільну пропорцію постачання снарядами, в порівнянні з окупантом, не можна ігнорувати. Том Купер сподівається, що належні висновки будуть зроблені й українським керівництвом, і західними союзниками.

Привіт усім!

Оскільки всім відомо, що я зарозумілий і пихатий невіглас, до того ж абсолютно недолугий у «висвітленні» Арабо-ізраїльської війни, а зрозуміти Близький Схід, не живучи там упродовж чотирьох поколінь просто неможливо, то пропоную сьогодні оновлення щодо останніх подій в Україні… Можливо, це я зможу зробити краще… втім, хто зна…

Генерал-майор Фройдінг, щось на кшталт «офіційного коментатора українських справ» від Бундесверу, вчора був дуже втішений. Він заявив, що збільшення виробництва та постачання артилерійських снарядів Україні значно покращило ситуацію на передовій. А ще зазначив, що в даному аспекті на початку цього року перевага Росії складала 8:1, а зараз — 3:1.

Не впевнений, чи вояки ЗСУ на передовій радіють, що росіяни все ще мають втричі більше снарядів і кінця цьому не видно… (ні, навіть у 2025 році)… І не можу не запитувати себе, чи не стосується ця пропорція також інших секторів озброєнь… Відтак, не бачу причин радіти повній нездатності всієї Західної Європи збільшити виробництво артилерійських боєприпасів за 2,5 роки…

До речі, Фройдінг також сказав, що виробництво українських дронів б’є всі рекорди, і очікують, що буде випущено 1,5 мільйона FPV-дронів. Цікаво, що при цьому жодним чином не було згадано про обмеження Китаєм експорту пов’язаних запчастин в Україну…

Але, звісно, приємно, коли все так добре…

ПОВІТРЯНА ВІЙНА

ПС ЗСУ та сили ППО — продовжують перемагати, залишаючи за собою шлейф вогню… (зітхає) Приблизно 6 жовтня росіяни виявили й знищили одну із систем ППО PAC-2/3 (Patriot). Принаймні її радар MPG-65 і керуючий автомобіль MSQ-104. Байдуже, що це не тільки найцінніші, але й найскладніші для заміни частини системи. Аж такі, що за останні 6-7 місяців «Захід» зміг поставити лише два комплекти.

Байдуже, що ці два ключові елементи системи були знищені «іскандерами», і байдуже, що це сталося за межами Пашеної Балки, у Дніпровській області, приблизно за 90 кілометрів від лінії фронту. І хтось був аж такий добрий, що поставив їх поруч…

Здається, я вже говорив — десь із 90 разів чи близько того — що коли дієш згідно застарілої доктрини, відмовляєшся писати нову, не аналізуєш (і не розповсюджуєш для внутрішнього користування) досвід минулого, а потім призначаєш нещодавно доставлені PAC-2/3 в колишню частину С-300, яка останні два роки захищала Західну Україну і де не мають уявлення, чого очікувати неподалік лінії фронту… якщо ти не можеш об’єктивно розслідувати хоча б той випадок з трагедією власного F-16… ну, тоді «засвоєні уроки», «випадки» і «тренування на місцевості» можуть мати певне значення. Втім, напевне, я просто не маю зеленого поняття про такі неважливі питання і про війну загалом, тому краще замовкну.

…хоча…

…ну, ця скалочка в моєму маленькому пальці… ну, вона не дає мені закрити рота, бо хоча тут «нема про що балакати», як і про той недавній «інцидент», коли росіяни збили власний ударний безпілотник Су-70 «охотник», можна зробити кілька висновків.

А саме: росіяни збили той безпілотник ракетою «повітря-повітря», випущеною одним із їхніх винищувачів-перехоплювачів, який переслідував «тікаючий БПЛА» приблизно на 20 кілометрів вглиб/над територією, підконтрольною ЗСУ, на великій висоті, і це було чітко видно — не тільки для багатьох спостерігачів на землі, але й для всіх можливих радарів ПС ЗСУ.

Чому це так цікаво? Чому це має значення?

По-перше… ні, не тому, що всі торочать, що Су-70 був збитий Су-57, «винищувачем-невидимкою шостого покоління» росії. Наскільки я знаю, попри всі чутки, такі літаки _досі_ не перебувають на озброєнні ВКС. Причина — проблеми з програмним забезпеченням, яке має інтегрувати роботу різних датчиків. Ті, хто має хоч трохи уявлення про інші високотехнологічні російські системи озброєння та зв’язку, які розроблялися за останні 20 років, знають: проблеми з програмним забезпеченням у російському оборонному секторі не нові. Насправді, за винятком кількох випадків, програмні проблеми стали причиною невдачі близько 30-40 основних російських проєктів за цей період. 

Суть: доволі очікувано, що Су-57 досі «проходить випробування». Читайте: російські льотчики-випробувачі мають хіба здогадуватися, якими можуть стати характеристики літака, коли він отримає все своє «планове» обладнання. А _льотчики-випробувачі_ не люблять гадати. Очікувано, виникають великі проблеми з написанням інструкцій для польотів і тактики Су-57. А без інструкції ніхто в росії ніколи не відправить цей літак у бій…

…і також не тому, що — як добре пояснив Татарігамі два тижні тому (втім хіба хтось обов’язково має це помітити?) — виробництво Су-57 нікуди не просувається, бо росіяни не можуть імпортувати необхідну електроніку західного походження (і це також про «санкції, що не працюють»).

…і не тому, що Су-70 мав би бути «віддалено веденим» з Су-57, тобто безпілотником, яким керує пілот цього «літака-неведимки», й не через інші фантазії: така «інтеграція» двох систем ніколи не працювала з тієї самої причини, через яку росіяни не можуть виробляти Су-57 (і Су-70) серійно…

А тому, що збиття цього С-70 «показало» (або підтвердило), що насправді ВКС взагалі не потребують, щоб над Україною літали «літаки-невидимки». Бо вже кілька місяців успішно застосовують «звичайні» («не-невидимі») літаки над лінією фронту. Не дивно, що С-70 був збитий російським Су-30, або Су-35, а ПС ЗСУ не змогли його збити, хоча він «наважився» пролетіти 20+ кілометрів над контрольованою ЗСУ територією. До речі, як повідомляли в зв’язку з падінням Вугледара, є ділянки фронту, де ВКС «наважуються» завдавати прямих ударів по позиціях ЗСУ навіть бомбардувальниками Ту-22М-3.

(…. що, до речі, «цілком влаштовує» росіян ще й тому, що, судячи з фотографій уламків С-70, аеродинаміка цього БПЛА, можливо, і «стелс», але обробка поверхні — аж ніяк, зазори між поверхнями управління — теж ні, заклепки та інші шви — геть не «стелс», не кажучи вже про матеріали, з яких зроблені його обшивка та внутрішня конструкція…).

Кому взагалі треба всі ці «стелс»-примочки, коли у противника немає серйозних засобів ППО?

Застосовує ВКС «літаки-невидимки» (і БПЛА) чи ні, проте ці два випадки (збиття С-70, а потім враження ЗРК «Патріот») підтверджують мої слова, сказані ще влітку цього року: ППО ПС ЗСУ виснажені настільки, що не просто не здатні прикривати великі ділянки фронту (чи то через брак ракет, чи то через значну небезпеку для основних систем ППО), а виснажені до такого рівня, що росіянам навіть не потрібні ні літаки-невидимки/БПЛА, ні навіть планерні бомби УМПК, щоб бомбити українські наземні війська. Російські старі літаки, такі як Су-30 і Су-35, можуть «майже вільно» літати над лінією фронту, принаймні на більших висотах (за межами діапазону дії українських ПЗРК, наприклад).

Напрошується висновок, що після 2,5 років повномасштабної війни ВКС нарешті втілюють те, для чого вони були спроектовані і створені, а саме: встановлюють домінування (якщо не перевагу) в повітрі над полем бою.

Можливо, їхні повільніші літаки, які літають низько, такі як Су-24 і Су-25, іще не зовсім вільно можуть літати, про що свідчить той факт, що днів десять тому було збито Су-25. Схоже, що принаймні кілька бригад ЗСУ досі мають на озброєнні ПЗРК або інші типи ЗРК (зенітно-ракетних комплексів ближнього радіусу дії). Але коли росіяни можуть бомбити позиції ЗСУ повним набором засобів, таких як ФАБ-250М-54 і ФАБ-250М-62, ФАБ-500М-54 і ФАБ-500М-52м, ФАБ-1500М-54, ФАБ-3000М-54, ФАБ-5000М-54, ОФАБ-250 і ОФАБ-500, РБК-250 і РБК-500, або ОДАБ-500 і ОДАБ-1500 і т.д. … тоді, вибачте, наявність кількох ЗРК важить надто мало. В такому випадку навіть удари українських БПЛА по російських складах УМПК не мають сенсу.

…і не треба дивуватися, чому ЗСУ продовжують втрачати людей і територію. Нехай навіть «дуже повільними темпами»…

Тепер до інших новин повітряної війни…

Німеччина повідомила про передачу Україні двох додаткових ЗРК IRIS-T (один SLM і один SLS, обидва профінансовані у співпраці з Норвегією), а Франція повідомила, що модернізація її літаків Mirage 2000 для ПС ЗСУ триває й включатиме адаптацію для несення бомб AASM. Поставка «Міражів» очікується в першому кварталі 2025 року.

У неділю, 6 жовтня, росіяни спрямували в повітряний простір України 87 «шахедів», українці заявили, що 56 з них було збито, а 28 — нейтралізовано засобами РЕБ.

У понеділок, 7 жовтня, росіяни спрямували в повітряний простір України близько 75 «шахедів» (насправді точна кількість не відома), українці заявили про 32 збитих і 37 нейтралізованих РЕБами літальних апаратів.

У вівторок, 8 жовтня, росіяни спрямували в повітряний простір України 19 «шахедів», українці заявили, що 18 збито.

У середу, 9 жовтня, росіяни спрямували в повітряний простір України 22 безпілотники, українці заявили, що 21 було збито.

Крім того, росіяни випустили 7 «іскандерів», 2 Х-59 і (в понеділок) 3 «кинжали» за той же період. Один «іскандер», один Х-59 і два «кинжали» було збито за заявами ПС ЗСУ. Обидва «кинжали» на підльоті до Києва, а третій — над Старокостянтиновом. На жаль, оборона Одеси була менш успішною: в неділю і в понеділок по одному «іскандеру» влучили в південні доки місцевого порту, вразили торгові судна Paresa (зареєстроване в Сент-Кітс і Невіс) і Optima (зареєстроване в Палау, одна людина загинула).

«іскандер-М» завдав удару по одному з двох торгових суден під час завантаження в південній частині Одеського порту 6 і 7 жовтня

У цьому «сезоні» найбільше з усіх українських міст обстрілюють Херсон: щонайменше 19 осіб поранено, переважно російськими дронами, якими навмисно обстрілювали цивільне населення.

Тим часом 6 жовтня український БПЛА завдав удару по московському вищому загальновійськовому командному училищу в кузьмінках, що спричинило велику пожежу. У понеділок, 7 жовтня, снаряд з одного ЗРК і кілька українських БПЛА влучила в нафтобазу в Феодосії, спричинивши її загоряння. Точніше, ні, українці не влучили, бо росіяни збили всі БПЛА на підльоті, а потім уламки впали на землю і спричинили пожежу… а потім вибухи… і щоночі вибухають іще два-три резервуари, і так уже три дні, принаймні, за словами росіян… До речі, тієї ж ночі українські БПЛА атакували ще й аеродроми «Саки» та «Бельбек».

Учора [9 жовтня. – перекл.] 12 українських ударних БПЛА вразили 67-й арсенал ВСрф у районі брянська. Українці стверджують, що це був основний склад боєприпасів угруповання військ ВСрф «сєвєр» (відповідає за курщину), де зберігалися боєприпаси північнокорейського виробництва калібру 122 і 152 мм, а також авіаційні бомби (значна частина – під відкритим небом).

Попередньої ночі українські ударні дрони завітали на багато військових об’єктів на росії: на кубані, курщині, волгоградщині та ростовщині. Відомо також про ураження складу боєприпасів на авіабазі «ханська» у краснодарському краї (тут штаб-квартира 272-гої навчальної авіаційної бази), що спричинило пожежу. Те саме спіткало авівіабазу «лейськ». Інші БПЛА, як повідомляють, влучили у «склад «шахедів» в октябрському районі краснодарського краю. Були численні – і потужні – «вторинні детонації». Повідомляється, що «400 ударних БПЛА» були знищені одним махом. За останніми даними, знищено «153 «шахеди і 4,5 мільйона тонн авіаційного бензину…» [у джерелах ідеться про 4,5 тонни. – перекл.]. 

Одна із вторинних детонацій унаслідок удару українських БПЛА по «складу «шахедів» у октябрському.

Чесно кажучи, якби інших подій у цій війні було менше, а я не був би таким втомленим, то я б радів усім цим новинам. Бо нарешті, через стільки часу – та й без будь-якої супер-пупер-західної зброї – Україна завдає серйозних ударів у відповідь. З якою б радістю я сказав, куди може запхати Тріо Фантастикус у Білому домі [Байден-Блінкен-Салліван. – перекл.] усі свої ATACMS, а Шольц – усі свої Taurus… туди, де ніколи не світить сонце… Україні вони не потрібні. Тим більше, що, судячи з подій останніх кількох днів та ночей, Україна має так багато годних БПЛА, що майже щоночі завдає ударів углиб росії, б’є по основних складах боєприпасів, логістичних складах, авіабазах.

Проблема в тому, що результати цієї діяльності переважно залишаються незрозумілими. Мій досвід вивчення інших повітряних воєн свідчить, що «вогонь і дим» — це що завгодно, але не «чітке підтвердження успіху». Особливо такого, що міг би мати явний вплив на здатність супротивника продовжувати подібного роду війну. Тож на даному етапі я просто «обережний оптиміст». Принаймні кількість таких ударів і кількість дронів, які для цього використовуються, зростає. І це хороший знак.

Переходимо до наземної війни.

Курщина… Перш за все, російське угруповання військ «сєвєр» «укрупнилося» до приблизно 70 тисяч військовослужбовців, з яких близько 40 тисяч розгорнуто навколо контрольованого Україною виступу. «Збірна солянка» із різнорідних бригад, полків і батальйонів під командуванням фсб має на озброєнні близько 100 танків, 500 інших бойових броньованих машин, 200 артилерійських установок і до 100 реактивних систем залпового вогню. Вони знову намагаються витиснути ЗСУ з курської області: останніми днями з’ясувалося, що росіяни штурмували та зуміли увійти в Дар’їно і Миколаєво-Дар’їно. Імовірно, ЗСУ знову викинули їх, але міцний контроль ані над першим, ані над другим так і не встановили. У дію був введений батальйон, який спробував контратакувати з Толстого Лугу у напрямку Обухівки, але, схоже, був зупинений біля цього села. Інакше кажучи, українцям знову не вдалося толком зупинити росіян, і цього разу вони не змогли хоча б обійти з флангу і серйозно вдарити по них. Що має означати, що попереду ще більше російських атак.

Принаймні російська логістика працює за російською же логікою. Наприклад, 810-та бригада морської піхоти збирала кошти на закупівлю системи радіоелектронної боротьби, але коли обладнання прибуло у зону бойових дій, його віджали (https://t.me/ButusovPlus/14147) ахмат-кадирівці, та й по тому.

Північна Харківщина… у цьому районі росіяни теж посилили свої атаки. Від минулого тижня – за потужної підтримки з повітря Су-25 та ударних гелікоптерів воздушно-космічєскіх сил – їм вдалося повернути собі райони у центрі Вовчанська – очевидно, у тому числі Агрегатний завод.

Су-25 воздушно-космічєскіх сил, вид з українського БПЛА, кінець вересня.

БИТВА ЗА ДОНБАС

Куп’янськ-Сватове… росіяни повернулися до наступу безпосередньо на Куп’янськ з півночі, з району Синьківки. При цьому вони могли дійти до Петропавлівки: українці повідомляють, що відбили першу атаку на це село.

Сіверськ… заява росіян про «розвал українського фронту» в цьому районі та «захоплення Верхньокам’янського» – повна дурня. Насправді вони скинули з дронів свій прапор на будівлю у цьому селі, а потім створили відповідне відео. Лінія фронту залишається там, де й була. «Присутність» росіян у Григорівці обмежилася двома (цифрами: 2) солдатами.

Бахмут… російські штурмові групи регулярно перетинають канал Сіверський Донець-Донбас, хоча, схоже, вони все ще не можуть створити міцний плацдарм на західному боці, усередині Часового Яру.

Торецьк… росіяни «піднесли сюрприз» ЗСУ, атакувавши з центру Торецька на південний захід і південь і захопивши ділянку території на схід від двох териконів. Власне, вони розширили своє проникнення в центральну частину міста, здійснивши масовану атаку на його південні околиці. Як було сказано в моєму останньому оновленні: враховуючи, яким є склад гарнізону ЗСУ, що перебуває у цьому місті, не дивно, що багато українців очікують, що воно впаде до грудня…

Покровськ… схоже, це єдина ділянка, де цього тижня просування росіян «помітно» сповільнилося. Як мінімум «трохи». Причина начебто «очевидна»: колосальні втрати ВСрф. І справді, за «західними» мірками втрати росіян на Покровському напрямку не можна не назвати катастрофою. Ще й верифікованою катастрофою, бо щодня ці втрати підтверджуються сотнями відео.

Реально, росіяни втрачають більше бойової бронетехніки та артилерії, ніж можуть відновити з радянських сховищ, та в середньому близько 1000 убитими і важкопораненими на день (це повсюди, а не лише на Покровському напрямку). Але й українці не можуть компенсувати свої втрати в бойовій техніці та артилерії. Тому що внутрішнє виробництво мінімальне, а «Захід» просто не постачає ні нових танків, ні бронетранспортерів (назвати шведські PbV 302, поставки яких почалися минулого тижня, «бронетранспортерами» – хехе, смішно…). Але німецькі звіти, згідно з якими цього року мобілізація в Україні «суттєво покращилася», або французькі звіти, згідно з якими вони готують та оснащають своєю зброєю цілу бригаду ЗСУ, читати «достатньо приємно».

У першу чергу, очікувати, що втрати ВСрф можуть переконати росіян, що продовжувати безглуздо… ну, це мені нагадує сказане восени 2022 року «наступного літа ми скупаємося в Азовському морі». путін може відчувати посилення проблеми з мобілізацією, але він вирішує її найпростішим способом: пропонує ще більше грошей. Це означає, що більша частина його військ – це все ще добровольці, а не мобіки та/або призовники. А добровольці завжди воюють краще (або принаймні вони набагато більш витривалі)…

Крім того, ЗСУ все ще надто повільно реагують на російські «сюрпризи», тому росіяни розширюють своє проникнення в напрямку Лисівки та Вишневого – на північ і південь від Селидового відповідно. Який сенс вміло триматися, коли сусідні підрозділи просто не можуть втримати свої позиції… Ну, подивимося.

Курахове… цьому районові багато українських джерел теж дають «не більше місяця». Хіба що втрати, яких вони завдають ВСрф, «переконають росіян зупинитися»… хм… не впевнений. Та й це все справи майбутнього. Зараз ситуація така, що, незважаючи на численні поранення та значні втрати, завдані 46-тою окремою аеромобільною бригадою ЗСУ, росіяни увійшли в село Островське, що на схід від Курахового. Авіаційні удари КАБ та «іскандерів» зруйнували дамбу на річці Вовча, тому у водосховищі, яке «захищає» північну частину міста, залишилося дуже мало води.

Вугледар… Мене дивує повне ігнорування цієї зони усіма провідними українськими оглядачами та коментаторами. Ніби вони погоджуються з Генштабом України, мовляв, «та, це не має значення». Можливо, поки що не має? Або ж не має, бо ви не знаєте нікого з військових, які там служать?

Цього тижня росіяни продовжують просування на північ, у напрямку Богоявленки. Зайшли (і, мабуть, захопили?) у Золоту Ниву. На північ від цього району наступають на Антонвику та Єлизаветівку. Такими темпами до Великої Новосілки, Шахтарського та Успенівки вони дійдуть не «до кінця року», а вже до грудня…

Декілька днів тому, відповідаючи на коментар читача, я написав: це нагадує мені ситуацію, якою почалася остання фаза того, що я називаю сирійською агонією (2011-2017), початок 2016 року. Все було «добре» і «обіцяюче». Було «зрозуміло» і «очевидно», що роблять асадисти, Хезболла та КВІР, і вони так само зазнавали великих втрат. І – на відміну від України зараз – була достатня кількість військ і боєприпасів, щоб протистояти цьому… але все ж Сирія впала.

Спочатку тому, що від неї відмовилися США, потім тому, що ЄС почав діяти у стилі зомбі-ідіоів. Можна лише сподіватися, що Україна не повторить цей шлях. Так, зараз відбувається багато «обіцяючих подій», але ефект від них стане очевидним лише навесні 2025 року. А до того часу… ну, є речі в ЗСУ, які не змінюються, а Дніпром багато води стече…

Оригінал тут

Переклад: Ростислав Семків, Катерина Соболева, Антоніна Ящук

Редакція: Ростислав Семків

Джерело тут

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я