Домой Социум Тарас Плахтій: «Організації мають навчитися приймати рішення у складі великих груп людей»

Тарас Плахтій: «Організації мають навчитися приймати рішення у складі великих груп людей»

268
Тарас Плахтій

Київ, 01 жовтня 2015 року (ГУРТ, Ярина ПОЧТАРЕНКО). Тарас Плахтій очолює громадську організацію «Центр розвитку української культури та самоорганізації», яка працює у двох напрямках. Один із них – дослідження і поширення традиційної і сучасної української культури, у тому числі різних етнічних груп. Другий напрямок – застосування технологій роботи великих груп людей для проведення зборів політичних, громадських організацій і органів державної влади.  Під час ІІ Форуму з організаційного розвитку він розповів ГУРТу про технології роботи великих груп людей, організації зі змінною мережею та динамічну структуру.

«Громадським організаціями треба чітко розуміти, що таке самоорганізація».

«Спочатку з’являється структуротворна ідея, наприклад, впорядкувати життя громади, або суспільства. Утворюється організація – збираються однодумці і взаємодіють у неформальній групі на рівних позиціях. Сили цієї структуротворної ідеї достатньо на їхню взаємодію. Але в подальшому, процес їхньої взаємодії запускає свою класичну групову динаміку. Результатом є поява неформальних лідерів, які за деякий час формалізують організацію. Тому, коли ми говоримо про самоорганізацію, треба розуміти що це дуже короткий процес, який дуже швидко переростає у організацію», – розповідає Тарас Плахтій.

«Можна порівняти природу цього процесу самоорганізації з тим, як личинка перетворюється в метелика, – продовжує фахівець. Змінюється її структура, спосіб харчування, існування… Тобто, коли самоорганізація формалізується, то стає організацією і перетворюється в іншу сутність».

«Необхідне створення суспільної організації зі змінною структурою».

На думку фахівця,  в Україні існує потреба у створенні нової суспільно-політичної організації європейського типу з врахуванням особливостей української ментальності. Ця організація має діяти за схемою змінної структури.

Громадські орг

«Є два способи управління організаціями: за цілями і за структурою. За цілями управляють ті, хто її ініціював: вони пишуть програму, завдання … А за структурою, у нас фактично ніхто не управляє –  структура складається у відповідності до діючої організаційної культури, а вона ієрархічна. Тобто, будь – яка група українців, яка об`єднується в організацію, обирає голову, раду. І  потім ця влада концентрується в одних руках. Це і є ключова проблема українського суспільства – у організаціях, які створюються, рішення приймаються малою групою. Це такий «закон олігархізації Міхельса», внаслідок чого влада концентрується у руках невеликої групи людей, і ця мала група здатна використовувати ресурси організації для задоволення  особистих інтересів», – розповідає Тарас Плахтій.

Власне, внаслідок дії «залізного закону олігархізації»   відбувається моральна та інтелектуальна деградація верхівки, лідери організації посилюють нагнітання нетерпимості та беруться формувати «образ ворога» з метою примусу членів організації  до колективної діяльності. Тому, на думку Тараса Плахтія, необхідно повернутись до зміни структури у організації.

Таким чином, рішення в організації рекомендується приймати  в складі великих груп людей. Зокрема, такою формою прийняття рішень є збори. Це і дає змогу залучати активних та компетентних активістів ззовні – потенційних нових членів організації.

«Організація зборів, які можуть діяти дієздатно, дасть додатковий бонус – механізм зростання чисельності організації. Наші організації, у більшості випадків, складаються з 5 – 20 людей, і далі  скорочуються, чи більше того – діляться. Тому пропонується певна методологія роботи. Крім того, основною стратегією чисельного зростання суспільно-політичної організації зі змінною структурою – динамічною мережею є своєрідна «абсорбція» найкращих активістів внаслідок створення можливостей творчої самореалізації для кожного з них в умовах безконфліктних та дружніх взаємостосунків між усіма учасниками і підрозділами організації в цілому», – вважає Тарас Плахтій.

Організації зі змінною структурою – це ті, у яких  приймають рішення і вироблять їх в горизонтальній структурі, коли всі учасники позиції рівні, а виконують рішення в проектних групах згідно основ сучасного проектного менеджменту. Тобто для прийняття рішень вони структуруються в горизонталь, для виконання – у вертикаль.

Динамічна мережа

Порядок розгортання суспільно-політичної організації зі змінною структурою

«Порядок розгортання суспільно-політичної організації зі змінною структурою – динамічною мережею включає ініціювання створення організації,  які формулюють її мету, цінності та місію, а також усвідомлено обирають структуру організації, концепцію її самоуправління. Потім відбувається розширення ініціативної групи та формування власної організаційної культури. На цьому кроці відбувається поступове розширення ініціативної групи. Важливим кроком є підготовка та проведення установчих зборів, легалізація організації, розробка і прийняття програмних документів організації», – розповідає Тарас Плахтій.

Потім відбувається  перехід діяльності організації в робочий режим: члени організації за алгоритмом роботи динамічної мережі  здійснюють моніторинг та аналіз зовнішнього середовища, виробляють та виконують власні рішення.

«При досягненні чисельності членів обласних осередків чи Всеукраїнського координаційного центру суспільно-політичної організації понад 70 осіб, – додає Тарас Плахтій, –  створюється нова або посилюється існуюча методологічна процесна група, яка приводить алгоритми і методологію роботи організації та її підрозділів у відповідність до нових умов».

Принцип

 «Самоорганізація має вагоме значення для розвитку і становлення громадянського суспільства»

Те, що самоорганізація важлива для розбудови громадянського суспільства, у Тараса Плахтія не викликає жодних сумнівів: “Самоорганізація впливає  на якість громадських та політичних організацій, на їхню діяльність. А отже, має значний вплив і на розбудову громадянського суспільства в країні загалом”.

«Мені би дуже хотілось, щоб наші організації навчились зростати, змогли виробляти, приймати і виконувати рішення в складі великих груп людей. У нас зараз ідуть процеси дроблення, звуження чисельності, пасивність активістів і хотілось би запустити зворотній процес, коли організації здатні  діяти у великому складі  – 100, 200, 300 тисяч чоловік. Такі організації можуть реально діяти і впливати», – підсумував Тарас Плахтій.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Пожалуйста, введите ваш комментарий!
пожалуйста, введите ваше имя здесь