Коротке пояснення, зрозумілою для людини з інформаційної епохи мовою, всієї езотеричної та конспірологічної картини світу. З гумором, але ви ж знаєте, що в кожному жарті лише доля жарту, все інша чиста правда).
Наш планетарний сервер протягом багатьох тисячоліть був розрахований на 200 мільйонів користувачів, тому він просто “ліг”, коли кількість користувачів досягла 8 мільярдів (насправді раніше, привіт початку індустріальної епохи), а якість їх запитів деградувала від “в чому сенс життя?” з інтенсивністю раз на рік, до щоденних дос-атак у вигляді безперервних з ранку до вечора “що блд в біса відбувається?”.
Тому перестали працювати базові програми цього світу, що відповідали за справедливість і розвиток, такі як закони карми, дхарми, ману, в купі з усіма конами, законами і юридичними системами.
Раніше сервер та його програмне забезпечення як працювало? Людина формувала запит і у відповідності до нього, прописані в польовому просторі планети програми створювали йому сприятливі ситуації для отримання відповідей через власне проживання і взаємодію з іншими. Забезпеченням синхронизації всіх цих персональних сюжетів в одну зв’язну історію і займався сервер, розрахований на обрахунок 200 мільйонів користувачів. Ну далі ви вже знаєте…
Очевидних виходів існує в кількості 2+
1) Відкотити систему до рівня 200 мільйонів користувачів (третя світова війна) і переінсталювати попередню систему просторової синхронізації ігрових сюжетів. Потребує невеличкого періоду “темних віків”.
2) Встановити принципово нове програмне забезпечення, яке принципово по інакшому синхронізуватиме наш взаємопов’язаний планетарний часопростір. Викликає бурхливі обговорення у зовнішніх гравців і впирається в питання “а нахуа?”
3) Знищити Людство (третя світова війна до переможного кінця). Зрозуміле бажання після бурхливих дискусій у пункті 2.
4) Людство виходить з-під опіки зовнішніх розвиваючих технологічних систем і народжує з себе нову часопросторову систему взаємоорганізації організмного типу. Етичний перехід, совість та інші непопулярні на зараз речі.
Невеличка ремарка на завершення: система польового обчислення і синхронізації 200 мільйонів персональних історій мала квантову природу і могла справлятися з таким насправді величезним об’ємом одночасних проживань. Тому не вийде її замінити лінійним “ламповим телевізором”, попередній планетарний комп’ютер був вже квантовим з квантовими людьми-кубітами в основі. Такий собі квантовий соляріс, в собі і для себе.
Так що вибратися з халепи через технологічний прорив не вийде, всі відповіді лежать в площині живих множинних відносин між людьми.
Автор – Олександр ДУДКА-БУЛИГА