Тижневий огляд головних політичних подій.
(13-16/04/2009)
Олександр Жуган
Як і минулого тижня, головні політичні «баталії» та «напів-бойові» політичні дійства розгорнулися навколо теми виборів, як президентських, так і до Верховної Ради. Тільки от що характерно, так звана політична еліта перестала нехтувати напів-брудними засобами – перейшовши на платформу взаємного звинувачення, бойкоту та особистісних образ. Проте, лідери політичних сил почали біль чіткіше висловлювати своє ставлення до дострокових виборів (президентських та парламентських).
Так, Президент В. Ющенко 15 квітня в інтерв’ю російському “Комерсанту” і “Комерсант-Україна” заявив, що має намір брати участь і в президентських, і в парламентських виборах у випадку, якщо вони будуть призначені на один час. За словами В. Ющенка, він готовий пожертвувати кількома місяцями перебування на президентській посаді, заради якісних перетворень у Верховній Раді, шляхом зміни загального принципу обрання депутатів. Проте питання дати проведення виборів залишається відкритим, як і питання стосовно подальших дій представників основних політичних сил.
Однак, відомо одне, зараз у Верховній Раді йде боротьба двох парламентських мегапартій. Як висловився Президент, – одна партія кістьми ляже, щоб не допустити фінансування виборів, тому що її влаштовує навіть та система, яка зараз є в парламенті – відсутність більшості; водночас інша політична сила розуміє, що в неї є три-чотири тижні, щоб легітимно отримати владу шляхом дострокових виборів.
На сьогоднішній день вітчизняний політичний бомонд зайнятий лиш процесом «набивання очків» (боротьбою за електорат, шляхом солодких обіцянок) та очікуванням «відмашки» до старту дострокових парламентських перегонів. От і виходить, що навіть Президент визнає, що на даний момент у нього немає підстав для розпуску Верховної Ради, але вважає, що тлумачення Конституційного Суду з питання парламентської більшості дасть такий привід.
Тож залишається почекати лише два тижні, доки не буде винесено рішення Конституційного Суду щодо подання Президента про легітимність нинішньої коаліції у ВР. А от вже від рішення КС буде залежати дата проведення можливих парламентських виборів. За правилами, після оприлюднення рішення КС потрібно буде чекати ще 30 днів, і тільки після цього з’явиться право розпуску Верховної Ради. Проте, можливий і інший варіант, який значно наблизить цю дату, порадувавши особливо представників Партії регіонів: якщо у висновку Суду буде чітко сказано, що з моменту створення коаліції її діяльність не відповідала нормам Конституції, то 30-денний термін потрібно буде відраховувати з дня її створення.
Однак, якщо перефразувати відомий вислів, можна сказати, що «очікування виборів гірше самих виборів», а тому лідери провідних політичних сил все ж таки намагаються розглядати альтернативні варіанти достроковим виборчим перегонам. Так, видання «Сегодня» з посиланням на джерела в керівництві Партії регіонів і БЮТ. Повідомило про те, що між фракціями БЮТ і Партії регіонів знову активізувалися переговори про коаліцію. За словами анонімних джерел в партіях, сторони хочуть внести зміни до Конституції і остаточно вирішити питання, хто стане президентом, а кому дістанеться посада прем’єра, і як між ними будуть розподілені повноваження. Факт активізації консультацій визнали і супротивники створення коаліції «ПР + БЮТ» у Партії Регіонів з так званої групи Льовочкіна. Видання навіть називає можливу дату створення нової коаліції – це 28 квітня. Проте, враховуючи настільки великий ступінь взаємної недовіри між Януковичем і Тимошенко, скоріш за все, переговори нічим не завершаться.
Тож, залишається лише гадати про те, хто кого переграє: нова коаліція «ПР+БЮТ», яка, можливо, буде створена, як прогнозує видання «Сегодня» – 28 квітня, чи Президент – підставою для активних дій якого (розпуск ВР) може послугувати відповідне рішення Конституційного Суду.
Спікеру ж Верховної Ради В. Литвину, на цьому тижні залишились лиш одна вільна роль – «викривача змов», який з подвійною заповзятливістю заявляв, що політичними силами активно розробляється сценарій внесення змін до Конституції для обрання президента у парламенті.