додому Блоги НАВІЩО РЯТУВАТИ ДЕМОГРАФІЮ ПІСЛЯ ПЕРЕМОГИ, ЩОБИ ЩО?

НАВІЩО РЯТУВАТИ ДЕМОГРАФІЮ ПІСЛЯ ПЕРЕМОГИ, ЩОБИ ЩО?

421

Коли бізнесмени та політики кажуть про нестачу робочих рук і давайте завеземо 4 млн індусів, у мене відчуття, що ми живемо стандартами 19 століття. Насправді, нам потрібна модернізація, а не населення. Але давайте по порядку.

Коли кажуть нам потрібно повернути усіх мігрантів, збільшити народжуваність. Бо у нас демографічна катастрофа, то я б сказав, що катастрофа у нас в першу чергу з наративами і сенсами розвитку.

У чому конкретно нам потрібна демографія, навіщо нам ці люди?

Більше людей – більше податків.

Ви серйозно ще в це вірите? Зараз два айтішника на самокатах приносить більше доходу, ніж весь під’їзд в якому вони тимчасово орендують собі квартиру. А інколи і весь той будинок.

Більше ефективних голів отг, ефективних управлінців, міністрів та чиновників – більше податків, це зовсім інша історія.

Вкрасти і втекти. Якби в головах нашого держапарату не зашкалював зараз індекс жадібності і страху, і вони менше думали, як вивести хабарі на віллу в Іспанії. А як розвивати інфраструктуру на місцях, то можливо і люди би на місцях теж не ухилялись від сплати тих податків.

Агросектор

Кажуть люди потрібні в агросектор, бо не буде кому вирощувати їжу. Насправді ніт.

Ось для порівняння маленькі Нідерланди, в агросекторі всього ~160,000 людей виробляють продукції на 100 млрд доларів.

В Україні в агросекторі ~2,500,000 людей виробляють продукції на 20 млрд доларів.

Увага, питання чому так? Можливо тому, що Нідерланди займаються модернізацією і маркетингом, смарт-теплицями, вертикальними фермами, а не збільшенням площі орних земель за рахунок заповідників.

Промисловість – теж саме. Все, що ми побачимо в портах на експорт: зерно і металопрокат. Все що цікавих аграріїв, продовжений зерновий коридор. І нам треба більше робочих рук, щоби робити більше зерна і більше металопрокату. Нам потрібні індуси, бо вони дешеві. А наші дешеві схоже всі закінчились.

То що краще, низька маржа великі об’єми, чи навпаки?

Ми рятуємо фуражним зерном корів в Ірландії чи продовольчу безпеку та політичну стабільність Африки.

Велике питання, як цьому має сприяти наша демографія…

Нестача людей на фронті

Потрібні чоловіки, щоби провести ротацію. Щоби тримати лінію фронту. Насправді, потрібні не стільки чоловіки, як снаряди. Зараз співвідношення пострілів 10:100. Нам немає чим воювати. Це вже мабуть кожен знає. Бо десь повільно проводяться реформи, десь надія на ленд-ліз і на заводах досі діди «крепкі господарники» працюють по дзвінку згори.

Нам не потрібно більше дідів, нам потрібна модернізація ВПК. Потрібно перестати витискати з держпідприємств, які 30 років доводили до банкрутства, а врешті мабуть делегувати держзамовлення на виробництво модернізоване дронів та снарядів. Бо сучасна війна – це не стільки люди, як технології, та децентралізовані системи.

Та всі це давно знають, але щось десь не відпускає запустити нарешті ті кляті реформи.

Ефективність починається знизу.

Малий бізнес. Зараз я вас трохи мабуть здивую.

Насправді, зараз у світі цифрових технологій, немає жодної ідеї чи проекту, який не може запустити всього одна людина. Знаю, це мабуть трохи дивно звучить. Але це факт. Зараз значно ефективніше робити бізнес в одиночку. І це приносить при правильному підході фактично необмежені доходи. Які буквально немає коли і на що витрачати.

І надалі штучний інтелект, хмарні сервери і роботизація генеруватиме надлишкові кошти все більше і легше. Для цього не потрібно рятувати демографію. Для цього потрібно модернізувати підходи. Виходити з того середньовіччя і перестати працювати по методичках влада-бізнес-електорат, рухатись в бік гнучких децентралізованих мікроспільнот.

Чому від’ємна демографія не приведе до вимирання в Україні

Ну по-перше, дивно вважати, що мільйонні міста можуть вимерти просто через від’ємну народжуваність чи міграцію. Навіть в умовах постійних обстрілів Харків кажуть знову повернувся до мільйонника…

Автор: Максим ЗАЛЕВСЬКИЙ

Джерело тут

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я