додому ПОЛІТИКА Марк Гертлінг*. Про системи ППО

Марк Гертлінг*. Про системи ППО

374

Поки Том Купер збирається із силами, пропонуємо вам почитати трохи роздумів військовго аналітика, головного командувача збройних сил США в Європі та Африці у відставці, Марка Гертлінга про системи ППО та складнощі захисту українського неба від військових злочинів путіна і ко.

Після удару по Керченському мосту очікувалося, що путін зреагує.

Так і сталося: понад 84 ракети та десятки безпілотників було запущено проти українських цивільних цілей (за попередніми даними), крім того, путін виступив із заявами-погрозами.

Нижче про це та [мої] думки щодо ППО. 1/

-ads-

Як я писав на вихідних, оперативний удар по Керченському мосту мав стратегічні наслідки.

– Військовий аспект: це впливає на [колишнє] переконання росіян, що у них є надійна логістична лінія в безпечній зоні.

– Це також негативно впливає на здатність росіян переміщувати сили. 2/

росіяни нині обмежені у використанні мосту для транспортування та поповнення запасів, а отже мусять використовувати корабельний транспорт до Бердянська або дорогу М4 з Ростова.

росіяни — та росіяни в Криму — знають, що міст зазнав удару. Але не можуть зрозуміти, як так сталось, що цей “захищений” об’єкт було атаковано. 3/

А путін – який же краще використати психіатричний термін? – біситься! 

Якщо він випускатиме ракети/безпілотники, які коштують мільйони, по цивільних цілях, ніяк не впливаючи на військовий потенціал України, це будуть військові злочини без досягнення будь-якої стратегічної мети 4/

Користувачі твітеру відреагували саме так, як і можна було очікували від твітер-експертів: ЗАКРИЙТЕ НЕБО… БІЛЬШЕ ЗАСОБІВ ПРОТИПОВІТРЯНОЇ ОБОРОНИ!

Зрозуміла реакція, але, можливо, було б корисно проаналізувати, як насправді важко виконати цю рекомендацію в короткостроковій (або навіть довгостроковій) перспективі. 5/

Почну з того, що заклик «закрити небо від ракетних атак» проголосити легко, але втілити його надзвичайно — НАДЗВИЧАЙНО — важко.

Як гордий випускник капітанських курсів артилерії протиповітряної оборони армії США 1983 року (не питайте, це довга історія), я знаю, наскільки це важко. 6/

Неможливо в реальному житті відтворити відеогру «Missile Command» (знаю, я старомодний).

Тому, що сучасна протиповітряна артилерія:

– має обмежений радіус дії

– надзвичайно складна

– дуже дорога

– переважно захищає пріоритетні та “фіксовані цілі”. 7/

Багато хто вважає, що при застосуванні систем протиповітряної артилерії (наприклад, Patriot) вдасться створити непроникну завісу проти ворожих ракет.

 Таке твердження дуже далеке від реальності.

Військові планувальники повинні врахувати кілька моментів, перш ніж використовувати різні типи систем ППО: 8/

Планувальники аналізують і оцінюють:

– пускові платформи противника (земля, море, повітря)

– потенційні «траси» (передбачуваний маршрут, яким пройде ракета противника)

– об’єкти, які хоче вразити ворог

– критичні об’єкти, які треба захистити (наприклад, аеродром, порт, інфраструктура, конкретна будівля, сили). 9/

Марк гертлінг*. Про системи ппо
Марк гертлінг*. Про системи ппо

Суть ось у чому:

Неможливо розташувати групу систем ППО вздовж українського кордону завдовжки 4000 кілометрів і очікувати, що вони зупинять ракети, запущені з підводних човнів росії в Азовському морі, або скинуті з російських бомбардувальників, що кружляють на відстані 2500 кілометрів, або російських ракетних батарей наземного базування в росії. 10/

Через що таке планування стає ще складнішим:

росіяни не ціляться в «критичну інфраструктуру» чи «військові цілі» (які в таких країнах, як Україна, самі потребують буквально сотень систем протиповітряної артилерії), росіяни вражають випадкові цивільні цілі, зокрема з дитячі майданчики! – по всій країні. 11/

Зачекайте, скажете ви, а як же Ізраїль? Дайте Україні ЗАЛІЗНИЙ КУПОЛ!

«Залізний купол» розроблявся кілька років для невеликої території (кілька ключових міст), щоб протидіяти реактивним снарядам (не керованим ракетам), що летять із двох конкретних районів: Гази та Південного Лівану. 12/

Багато хто не усвідомлює, що сучасні системи протиповітряної артилерії складаються з багатьох елементів, ними надзвичайно важко керувати, їх надзвичайно складно ремонтувати та підтримувати їхню роботу.

Пускові установки, радари з фазованою решіткою, командно-контрольні центри.

Знову ж таки, надзвичайно дорого, важко обслуговувати та навчатися [роботі з ними]. 13/

У збройних силах США ці можливості протиповітряної артилерії досягаються тим, що вона належить до більшої військової спільноти (ВПС, ВМС, Космічні сили), до системи систем, яка протистоїть ракетним загрозам. 14/

У підсумку:

Так само, як було важко зупинити Саддама від запуску Р-17, і незважаючи на те, що ми дуже хочемо допомогти Україні, важко протидіяти всім військовим злочинам Путіна, які, на жаль, включають ракетні удари по цивільних цілях. 15/15

Переклад: Тетяна Саніна

Редакція: Антоніна Ящук

оригінал тут і тут 

Марк Гертлінг – генерал-лейтенант, який до відставки у 2013 році був командувачем збройних сил США у Європі й Африці та очолював військові тренувальні центри (Національний тренувальний центр армії США у форті Ірвін та Мультинаціональний тренувальний центр Сьомої армії США в Німеччині). Колишній танкіст і кавалерист, від 2014 року — аналітик із національної безпеки та військовий аналітик CNN. Подаємо переклад відповідно до оригінального допису, опублікованого у вигляді треду в твітері, відповідно пронумерованого.

Джерело тут

попередня статтяФранко Берарди. Война/Спазм: перечитывая «План для планеты» Гваттари
наступна статтяЧИ ПРОІСНУЄ РОСІЙСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ ДО 2025 РОКУ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я