Недавно мав зустріч з психологинею, що живе довгий час в одному з наших поселень. І вона в черговий раз наголосила про важливість анкетування людей перед тим, як приймати їх в спільноті.
Анкетування: Наче очевидна річ, але з приходом війни поселення звісно приймали всіх нужденних. Хтось поїхав, а хтось затримався, зараз це більше 600 осіб.
Війна – це серйозна психологічна травма і про це мабуть найбільше говорили експерти на марафоні присвяченому суспільній стійкості.
Магічне мислення
Є така модель людського розвитку під назвою спіральна динаміка, (ми вивчаємо її на курсі побудови спільнот) і там магічне мислення знаходиться на нижній фіолетовій спіралі. Люди часто звертаються до магії, коли немає відповідей. Коли важкі втрати чи серйозні стреси. В моменти пікового стресу це дозволяє мозку просто не шукати відповіді, а прийняти, як данність. Така наша доля і все крапка…
Все придумали індіанські шамани
Я сам набив собі татуху ловця снів, бо інакше не міг пояснити, що відбувається в перші місяці війни. Коли нам вирушив допомагати весь світ, і стали приїжджати волонтери, справжні шамани і допомагати нам. Проводити різні зцілюючі практики, що я тільки тоді не перепробував.
Будь обережний
Казали мені наші знавці, одні допомагають, а інші лише шукають таких вражених щоби тягти в свої секти. І цього добра теж вистачає.
Бо люди замикаються в собі, шукають вихід в якихось вищих силах, ритуалах амулетах. Приймають різного роду аскези. Нерідко стають досить токсичними.
У нас чимало випадків переміщених, які в цьому магічному мисленні вже настільки глибоко, що здається вже не приймають реальність, як таку. Перепади настрою, Інколи вдаються в супер сонячні, а потім геть трагічно-депресивні. Врешті стають вічно невдоволеними і починають писати скарги на те, що їм чогось не дали чи не додали.
В таких випадках дуже рятує єднання людей, відкриті кола, правила, регламент, спільні справи.
Виявляється, що люди емоційно нестабільні, чи які вічно на всіх ображені дуже не люблять відкритих кіл. Їм значно зручніше скаржитись окремо в кулуарах. Часто взагалі не здатні до відкритих діалогів. Особливо, там де є чіткий регламент на публічне висловлення думки. Їм просто не вистачає терпіння. Хоча не рідко справляють враження експертів, вони часто перескакують з теми на тему. А ще їм складно оцінити власний стан, на емоційному колі вони рідко кажуть про себе, як вони себе почувають. Не розуміють що від них хочуть. Рідко визнають свій душевний неспокій.
І як правило ці люди не ходять на збори. Не приймають участі в житті спільноти. Нерідко вони очікують завершення зібрань, віддають перевагу кулуарним розмовам тет-а-тет.
А згодом з’їжджають в інше поселення. І там починається все спочатку. Особливо, це спливає, коли ми робимо спільні зізвони всіх поселень. І таким чином виявляється що в деяких відбулися розколи через таких кочівників.
Були і більш травматичні випадки, коли люди впадають в так звану шаманську хворобу, стають агресивними. І роблять шкоду, псують майно. Створюють психологічний тиск на всю спільноту.
Буває різне. А з війною потреба в психологічній стійкості стає актуальна, як ніколи. Ми стаємо більш вразливі і чутливі. Тепле літечко переростає в депресивну понуру холодну осінь. Перебої світла енергетична криза, а з нею економічна. Все більше питань що далі? Все більше людей схиляється в бік магічності.
Мій як громадська організація намагаємо формувати запити на потреби, нам допомагають і ми надсилаємо. А люди нерідко думають, що це якась магія. Ось не було, а я не встиг/встигла подумати ось вже і є.
Одна данська компанія передала нам 100 ноутбуків, інші передали 50 велосипедів. Дунайська соя знову передає крупи. І ми знову зможемо надсилати. Але це не магія, це робота, за яку нас потім і звинуватять. Бо ми кляті грантожери, бо комусь знову не дісталось чи дісталось не в тому об’ємі, чи не з такими характеристиками.
І я розумію що люди живуть у своєму маленькому травмованому бульбашковому світі недовіри і магічного мислення, де все спрощено до примітивізму. І там немає раціональних пояснень, там є лише віра і переконання.
Зранку ці люди встають і вмикають ютуб канали з теоріями змов. Вони завжди в перманентному пошуку нового гуру, який буде транслювати їм незаперечні істини, яким обов’язково треба слідувати. Без жодних заперечень.
І доволі цікаво і сумно деколи спостерігати, як з приїздом чи появою якогогось нового гуру вони активно агітують всіх і вся піти до нього на курс. І та чи інша спільнота погоджується, це стає схоже на палату N6.
Всі починають одночасно говорити одними і тими ж мантрами і установками…
Єдине, що залишається інколи просто перечекати цю хвилю і рухатись далі.
Який вихід
Як на мене врятувати такі мікроспільноти може тільки мережування, об’єднання і зібрання. Колективний інтелект, де думка кожного має бути почута. Внутрішня довіра і підтримка.
Поступово регламент витягує всіх на рівень синьої спіральки і далі прагматизм стає все переконливішим, магічне мислення вже немає такого деструктивного впливу, залишається лише милим символічним ритуалом. 
Формується загальна психологічна стійкість спільноти, а емоційно нестабільні чи незрілі перестають мати якийсь суттєвий вплив. Навіть перескакуючи між спільнотами вже всі мають до них імунітет.
З одного боку це не відмова в допомозі, з іншого це фільтри, хто допусається до кола. Градація між тимчасово переміщеними і активними учасниками спільноти. Дає можливість тримати цей психологічний баланс. Витримувати різного роду емоційні виклики. А головне не дає всій спільноті скотитись в фіолетову спіраль до світу примітивізму, вічних чудес і магії. Залишатись дорослими!
Автор: Максим ЗАЛЕВСЬКИЙ
Джерело тут
