У попередній публікації «Гібридна складова вірмено-азербайджанської війни. Частина 1» ми розглянули, як здійснювався контроль інфопростору обома сторонами військового конфлікту у невизнаній НКР, приклади агітаційно-пропагандистських матеріалів та використання емоцій у якості зброї Азербайджаном та Вірменією.
Короткий висновок, який було зроблено у першій статті: під час військового конфлікту у невизнаній НКР дії Азербайджану щодо захисту власного інформаційного простору були чіткішими, краще спланованими та скоординованими, хоча і сумнівними з точки зору демократії та свободи слова. Населення Вірменії, інфопростір якої довго залишався без прикриття, виявилось не готовим до появи великої кількості фейків, дезінформації та мізінформації, що свідчить про низький рівень медіагігієни та відсутність навичок критичного мислення. Емоційна складова була та залишається наріжним каменем пропаганди під час ведення військових дій. Агітаційно-пропагандистські матеріали (АПМ) Азербайджану були більш різноманітними та якісно зробленими, вони краще виконували завдання досягти перемоги в інформаційному просторі, ніж у його супротивника.
Сьогодні ми розглянемо як протиборчі сторони використовували лідерів суспільної думки, а також роботу з діаспорою для мобілізації зусиль громадянського суспільства.
Лідери суспільної думки та мобілізація суспільства
Одне з завдань інформаційно-психологічної складової гібридної війни, до числа яких можна віднести військовий конфлікт між Вірменією та Азербайджаном, є просування власних наративів з метою отримання всебічної підтримки дій уряду (або вищого військового командування) як всередині країни, так і далеко за її межами.
Залучення до виконання цього завдання лідерів громадської думки (ЛГД), до числа яких входять відомі політики, суспільні діячі, актори, письменники, спортсмени – широко поширений метод класичної воєнної пропаганди, спрямований на мобілізацію суспільства.
Мені вдалося знайти лише декілька згадок про публічну підтримку дій Азербайджану «зірками». Це відомий бізнесмен, музикант та співак Emin (Емін Агаларов), який з 2006 по 2015 рр. був одружений зі старшою дочкою президента Азербайджану Лейлою Алієвою. Емін відомий також тим, що у його кліпі «In Another Life» знімався Дональд Трамп. 27 вересня на своїй сторінці в Instagram Агаларов запостив промову Ільхама Алієва, оприлюднив мапу Азербайджану та написав:
«… наша країна веде війну на своїй території та за свою територіальну цілісність. Ми на справедливому шляху, ми переможемо».
Також свою підтримку РА висловив гравець клубу «Що? Де? Коли?», PR-директор журналу «Баку» Равшан Аскеров:
«Люди, вам дійсно важко купити мапу і подивитися на територію південніше Кавказького хребта? Вам реально складно зрозуміти, що Азербайджан не нападав ні на кого з тієї простої причини, що це його територію 32 роки тому окупували і створили там маріонеткову державу? І зараз Азербайджан намагається повернути контроль над захопленим і окупованим. Це що завгодно, але не агресія і не напад на сусідню державу. І якщо вам це незрозуміло, то мій дворецький вкаже вам двері, що ведуть на …», – написав Аскеров на своїй сторінці у FB.
Звісно, на підтримку Азербайджану виступили турецькі «зірки», зокрема актори Халук Билгинер, Энгин Алтан Дюзятан, Октай Канарджа, співаки Демет Акалын, Седа Саян, Сердар Ортач, ведущая Серен Серенгил та інші, але у масштабах світу вони не дуже відомі.
Водночас щодо підтримки Вірменії та невизнаної НКР заявили відомі особи вірменського походження з усього світу: Ніколя Азнавур (син французького шансон’є Шарля Азнавура), музикант Серж Танкян, фотомоделі та «зірки» Кім Кардаш’ян, Бейонс, Ріхана, репер Кан’є Уест, голлівудські актори Мел Гібсон, Джордж Клуні та Шон Пенн, шахматист Левон Ароян, віолончеліст китайського походження Йо-Йо-Ма, футболісти Генріх Мхітарян та Юрій Мовсісян, гумористи Гарік Мартіросян та Михайло Галустян, кінорежисер Карен Шахназаров, художник Борис Єгіазарян та багато інших.
Відзначу окремо лише дві заяви, в якій йдеться не лише про підтримку РВ та НКР, але й про інформаційну складову цього військового конфлікту. Тож думка, що війна точиться не лише «гарячими» методами, але й інформаційними, вийшла далеко за коло фахівців.
«Ми молимося за відважних чоловіків і жінок, які ризикують своїм життям, щоб захистити Арцах і Вірменію. Новинні повідомлення вводять в оману, і це не «зіткнення». Вірменія стала жертвою неспровокованих нападів з боку Азербайджану і дезінформаційною кампанії, яка їх супроводжує Азербайджан блокує соціальні мережі крім військової пропаганди», – написала Кім Кардаш’ян на своїй сторінці у соціальній мережі.
Всесвітньо відомий музикант, лідер гурту System Of A Down Серж Танкян на своїй сторінці в Instagram, яка має 1,3 млн підписників, відзначив:
«Це умисний військовий злочин – напад на мирних жителів на вулицях столиці Арцаху. Тим часом Азербайджан відключив весь Інтернет, крім Twitter, щоб вони могли використовувати його для експорту дезінформації», – написав музикант.
За нашою думкою, Вірменії краще, ніж Азербайджану, вдалось використати «зірок» для формування суспільної думки на свою користь під час військового конфлікту восени 2020 року.
Діаспори як інструмент інформаційної війни
Робота з діаспорою – один з напрямків застосування «м’якої сили» з просування власних наративів шляхом організаційного, культурного та ментального зв’язку з історичною батьківщиною. Під час війни завдання кожної сторони – максимально мобілізувати діаспорян у всьому світі, організувати та скоординувати їхні зусилля у декількох напрямках. Перш за все, це фінансова та гуманітарна допомога.
Але враховуючи, що як Вірменія, так і Азербайджан претендували на те, щоб виступати у ролі країни, що боронить свої території (або визволяє їх), а протиборчу сторону зобразити як загарбника та агресора, велике значення також мала робота діаспори з формування громадської думки світової спільноти, та заклики до урядів країни перебування виступити з підтримкою на державному рівні. Тож порівняємо, як з цим завданням впорались Азербайджан та Вірменія.
Азербайджанська Республіка
В Азербайджані роботою зі співвітчизниками опікується Державний комітет АР по роботі з діаспорою, який було створено у 2002 році. Ця структура має свої акаунти у соцмережах Facebook, Twitter, Instagram, а також наYouTube, та канал в Telegram.
27 вересня Комітет звернувся до діаспорян з текстом, який дублює офіційну заяву Азербайджану щодо того, що саме “Арменія здійснила «провокацію» та почала обстріл”. Безпосереднє call to action займає лише два абзаци. Там говориться:
«Звертаючись до азербайджанців, які живуть за кордоном, закликаємо їх не використовувати неофіційні, не уточнені та необ’єктивні повідомлення у соціальних мережах, електронних медіа та інших ЗМІ. Всім представникам діаспори слід проявляти активність в доведенні до світу справедливої позиції Азербайджану, інформуванні суспільства країн, в яких вони проживають, брати участь у поширенні вірогідної інформації щодо подій у фронтовій зоні».
У той же день на сайті Держкому було оприлюднено перелік діаспор, але без жодних контактних даних, за якими могли б звернутись охочі. Також звертає на себе увагу той факт, що у більшості країн було вказано більше однієї організації, що погіршує координацію та розпорошує зусилля з надання допомоги з боку діаспори.
Робота Держкомітету АР під час останнього військового конфлікту зводилась не стільки до організації, скільки до фіксації та висвітлювання подій, що відбувались в діаспорах. Наприклад, інформування про акцію підприємця Нофеля Алієва з Масачуссетсу, який обладнав свою власну вантажівку LED-екраном, на якому були слова: «Я з Азербайджану і 20% моєї країни окуповані Вірменією» та іздив нею по Бостону.
Діаспора провела акції на підтримку Азербайджану в Польщі, Грузії, Туреччині, Швейцарії, Канаді, Великобританії, Німеччині, Італії, США та Канаді.
Серед акцій з розповсюдження АПМ можна відзначити розклеювання листівок у Парижі, Нанті та Тулузі (Франція)
а також у Бостоні (США),
брендмобілі з агітаційними гаслами у Сіднеї та Брисбені (Австралія)
та написання «Маршу діаспори», який закликає азербайджанців до єднання та солідарності з Карабахом. До речі, керівник цього проєкту, по якому планують зняти кліп – голова об’єднаної діаспори азербайджанців України Хікмет Джавадов.
Також впродовж військового конфлікту було ще декілька офіційних звернень з боку Держкому до діаспорян, але вони були суто формальні – переважно повідомляли про стан на фронті, засуджували «агресора-Вірменію» та обов’язково цитували Алієва. Єдиний call to action, який там містився – заклик не піддаватись на провокації та повідомляти про них у посольства або правоохоронні органи.
Але більшу частину контенту на сайті Держкомітету АР по роботі з діаспорою становить публікація листів підтримки, звернень та заяв, інформування про засідання та офіційні зустрічі.
Загалом складається враження, що процеси, які відбувались в азербайджанській діаспорі під час ведення бойових дій на території невизнаної НКР, не керувались профільним Держкомітетом, який скоріш імітував бурхливу діяльність, ніж діяв.
Опосередковано такий висновок підтверджується заявою Об’єднаної діаспори азербайджанців України, яка була оприлюднена на офіційному сайті, де говорилось:
«У підсумку, азербайджанська діаспора так і не перетворилась на єдиний міцний кулак…Держкомітет по діаспорі не став установою, яка захищає права наших співвітчизників, що живуть в різних країнах світу. Він не перетворився на ідеологічний та культурний центр єднання азербайджанців, що живуть за кордоном, він не веде роботи з пропаганди азербайджанства. Він не об’єднує, а роз’єднує різні азербайджанські діаспори, ділячи їх на «свої» та «чужі».
Чому це відбувається – через те, що роботі з діаспорою в Азербайджані не приділяють достатньо уваги, або ж через «ексцес виконавця», відповісти важко.
Республіка Вірменія
Що стосується Вірменії, то її діаспора, яка протягом всього конфлікту надавала матеріально-технічну та медичну гуманітарну допомогу, була активована з початку воєнних дій.
Ця робота була гарно організована та скоординована, у першу чергу, завдяки Офісу головного уповноваженого у справах діаспори Республіки Вірменія, діяльність якого було розпочато у 2019 році. Під час військового конфлікту-2020 Офіс координував зусилля вірмен в усьому світі, включаючи координацію гуманітарної допомоги, медичної допомоги, роботи волонтерів, збору коштів та інших ініціатив під гаслом #ArtsakhStrong.
В день початку бойових дій на головній сторінці сайту з’явилось повідомлення під назвою: «Батьківщина у небезпеці!». Нижче було посилання, за яким можна було отримати інформацію про військовий конфлікт та долучитись до допомоги. Невеликий, але дуже промовистий текст за підписом головного уповноваженого зі справ діаспори РВ Заре Сінанян є класичним зразком влучної та ефективної пропаганди, спрямованої на мобілізацію та об’єднання цільової аудиторії.
«Встань за Арцах! На нашу Батьківщину напали, її атакує ворог. Майбутнє вірменського народу в небезпеці. Азербайджан і Туреччина почали великомасштабний наступ на Вірменію і Республіку Арцах для досягнення своєї багатовікової геноцидальної мети – знищення вірменського народу. Це найсерйозніша загроза нашому існуванню з часів Геноциду. Зараз прийшов час безпрецедентних і мужніх кроків. Сьогодні у кожного вірменина, від Сіднея до Лос-Анджелеса, від Парижа до Буенос-Айреса, від Москви до Бейрута є місія в цій вирішальній битві за виживання, проти поневолення і зла. Прийшов час підтримати героїзм наших братів і сестер, які зараз проливають кров на фронті, бути гідними їх, мати честь разом з ними захищати наш рідний дім», – говориться на сайті.
Нижче на сторінці пропонувались чіткі та конкретні шляхи допомоги: «Стань волонтером», «Стань волонтером у галузі медицини», «Зроби пожертву», «Відправ гуманітарну допомогу».
Апарат головного уповноваженого у справах діаспор РВ має сторінки у Facebook, Twitter, Instagram, ВКонтакте, Youtube та телеграм-канал.
Зокрема, на ТГ-каналі ArmenianDiaspora у прикріпленому повідомленні було розміщено чіткі інструкції у вигляді інфографіки «Як допомогти Арцаху та Вірменії».
Зокрема, пропонувалось: жертвувати гроші у фонд «Айастан». Кожен пост ТГ-каналу закінчувався посиланням на телефон та сайт фонду та нагадуванням, що саме фінансова допомога є найважливішою, регулярно повідомлялось про обсяг зібраних коштів.
Пізніше було знято рекламний ролик «Арцах потребує вашої допомоги» під гаслом «Втрачені життя… Розчавлені долі… Кожна пожертва важлива. Будь-яка сума має значення».
Також ArmenianDiaspora пропонувала організовувати гуманітарну допомогу (вказувалось, що необхідно обов’язково встановити зв’язок з місцевою вірменською діаспорою або Посольством чи консульством Вірменії. До речі, в інших повідомленнях окремо підкреслювалось, що до гуманітарної допомоги не можуть входити смартфони.
Два останніх пункти закріпленого повідомлення можна віднести до зостережень щодо інфогігієни. Вірменам усього світу пропонували не піддаватись на провокації (повідомлялось, що Туреччина та Азербайджан провокуватимуть зіткнення діаспор на території третіх країн), а у разі таких випадків звертатись до правоохоронців.
Також апарат головного уповноваженого у справах діаспор закликав:
«Читай та ділись перевіреною інформацією. Слідкуй за офіційними джерелами Арцаха та Вірменії. Якщо будь-яка інформація викликає сумнів – обов’язково перевіряй. Один зі шляхів – телеграм-канал Stop Info War».
Одразу прокоментую, що ТГ StopInfoWar було створено 20 жовтня 2020 року. Своєю єдиною метою автори каналу бачили об’єднання зусиль у блокуванні антивірменського контенту у соціальних мережах Facebook, ВКонтакте, Instagram та відеохостінгу YouTube. Станом на 16.11.2020 він має 1 377 підписників, але на жаль, було оприлюднено всього 6 постів, останній – 6 жовтня, після чого діяльність каналу зійшла нанівець.
Щодо результатів роботи вірменських діаспор у всьому світі, мобілізованих на допомогу невизнаній НКР, то вона вражає. Всевірменський фонд «Айастан» станом на 17.11.2020 зібрав понад $169 млн.
До Вірменії було направлено сотні тисяч тонн гуманітарних вантажів з різних країн світу.
Акції на підтримку НКР та Вірменії пройшли майже у всіх європейських столицях, а також у великих місцях США та Канади.
До того ж, представники вірменських діаспор провели низку акцій, які пригорнули значну увагу не лише політиків, але й пересічних мешканців різних країн.В Європі 15 жовтня було заблоковано автодороги, які поєднували Францію, Іспанію, Бельгію, Швейцарію, Німеччину, Італію, Данію. У Сіднеї 18 жовтня представники вірменської діаспори заблокували рух по мосту Харбор-Брідж. 19 жовтня вірмени Греції перекрили кордон з Туреччиною.
В об’єднані вірменської діаспори у допомозі Карабаху значну роль також відіграв Вірменський національний комітет США (ANCA). Завдяки його цілеспрямованій роботі до Білого дому, Держдепартаменту та Конгресу було направлено понад 750 тисяч листів з вимогою негайної реакції США на події у Карабасі. За повідомленням ANCA, майже 100 членів Сенату та Палати представників долучились до цих вимог. Конгресмени також закликали Мінфін США накласти на режими Алієва та Ердогана санкції, передбачені Актом Магнитського (Global Magnitsky Act).
Об’єднані зусилля вірменської закордонної діаспори в рамках акції RecognizeArtsakh призвели до того, що «право Арцаху на самовизначення» у той чи іншій формі визнали органи місцевого самоврядування окремих міст у різних країнах світу.
Висновки для України
Підтримка діаспорян поза межами країни походження може відігравати значну роль під час ведення бойових дій, тим більш, таких довготривалих, як на Донбасі. Ця допомога має бути сталою, добре зорганізованою, зусилля діаспори мають корегуватись з єдиного центру.
Наша мета – не лише отримання фінансової та матеріально-технічної допомоги, але й використання «м’якої сили» для формування позитивного іміджу України в очах світової спільноти, іміджу країни, яка боронить свої території від країни-агресора РФ.
Поки що стан цієї роботи викликає багато питань, попри величезний потенціал української діаспори в Канаді, Італії та інших країнах світу.
(Закінчення другої частини. Далі буде)
Автор: Бикова Валентина, Міжнародний центр протидії російській пропаганді
