Всі ж розуміють, що після заборони ОПЗЖ, Оппоблоку, “Наші”, Партії шарія, Блоку Сальдо та інших проросійських партій постала проблема, що робити з їх депутатами у місцевих радах.
Для розуміння, на місцевих виборах 2020 р. в місцеві ради (кількість виборців 10000+) за партійними списками заборонених партій було обрано біля 3,7 тисяч місцевих депутатів, з яких десь 3,4 тис. – депутати ОПЗЖ, тобто 92%.
Так з’явився проект закону 7476.. Бачив його положення ще на етапі розробки і нинішній оприлюднений текст трохи підправлений. Думаю, що навколо нього буде деяка метушня і деякі пункти будуть доповнені.
Що передбачає законопроект?
По-перше. З’являється нова підстава для дострокового припинення повноважень місцевих депутатів: набрання законної сили рішення суду про заборону політичної партії, від місцевої організації якої він висувався і був обраний, а також входження до депутатської фракції місцевої організації партії, діяльність якої була заборонена судом.
Звертаю увагу, що в такому випадку окреме рішення відповідної ради не потрібно, це відбувається автоматично. І ще один нюанс – зовсім неважливо чи є депутат членом партії ОПЗЖ чи ні. Головне – факт висування та обрання за списком місцевої організації партії.
Але, що цікаво: у випадку, коли депутат-самовисуванець ради громади до 10000 виборців приєднався до фракції ОПЗЖ (факт входження), то він також буде позбавлений мандату. Залишається відкритим питання як правильно трактувати випадок, коли, наприклад, під час війни такий депутат, раніше обраний як самовисуванець, вийшов із фракції ОПЗЖ. Начебто закон зворотньої сили немає, але факт входження то був.
Окреме питання – трактування фрази “а також”. Внаслідок використання цієї конструкції факт позбавлення мандату теоретично узалежнюється від поєднання двох юридичних обставин: обрання депутатом від забороненої партії та входженням у її фракцію.
Але якщо цей депутат хоч і був обраний, але вийшов із фракції забороненої партії (чи вона саморозпустилася) після початку війни (а це відсотків 95% всіх місцевих депутатів ОПЗЖ), то тоді цей депутат мандат може і не втритити, бо не діє поєднання 2 умов. Це потрібно виправити.
По-друге, при цьому процедура заміщення депутата місцевої ради не здійснюється, а відповідний депутатський мандат залишається вакантним.
Дострокове припинення повноважень місцевих депутатів торкнеться 67% місцевих рад.
По-третє, якщо достроково припинилися повноваження більше ніж половини депутатів від складу ради вважається, що повноваження всієї ради достроково припинились.
За деякими підрахунками, така ситуація складеться приблизно в 19 місцевих радах. Зрозуміло, що в умовах війн ніхто ніякі вибори проводити не буде.
По-четверте, після розпуску ради в областях, районах, громадах, де діє воєнний стан, утворюються військові або військово-цивільні адміністрації, яку будуть діяти до першої сесії новообраної відповідної ради, обраної на позачергових виборах після скасування воєнного стану.
Тепер про метушню і проблемні місця законопроекту.
Вже зараз відомо, що з фракцій ОПЗЖ повиходило чимало депутатів. Але це не допоможе, бо у випадку ухвалення проекту закону – вони всі втратять мандат, бо ОПЗЖ рішенням суду заборонена. Тому зараз вже помітні спроби цієї екс-ОПЗЖної верхівки пролобіювати корекцію проекту закону.
Власне мова йде про норму про позбавлення мандатів лише для тих депутатів, які не написали заяви про добровільний вихід із фракцій партій, що заборонені судом.
В облрадах це призведе до погіршення функціонування місцевих більшостей, деякі з яких тримались на ОПЗЖ. Фракції ОПЗЖ входили до більшості у Дніпропетровській, Кіровоградській, Миколаївській, Сумській, Херсонській, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській облрадах.
При цьому Харківська облрада не дорахується 29 депутатів ОПЗЖ, Дніпропетровська – 27, Одеська – 24, Запорізька – 23, Миколаївська – 17, Херсонська – 16, Сумська – 14, Кіровоградська – 10, Вінницька та Полтавська – по 7, Закарпатська та Чернівецька – по 6, Чернігівська та Житомирська – по 5.
Найбільша проблеме – це тема кворумів в тих місцевих радах, де це питання стає критичним. Адже зменшення кількості депутатського корпусу не впливає на необхідність ухвалення рішення 50%+1 голосами. Враховуючи, що багато місцевих депутатів самі стали переміщеними особами, деякі навіть виїхали за кордон, щодо деяких будуть винесені вироки по 111 статті КК (державна зрада) і 111/1 (колабораційна діяльність), питання кворому стає критичним.
Ще одна головна біль – голови громад, які є обраними від проросійських партій. Не врегульована ситуація, коли деякі представники ОПЗЖ посідали посади секретарів рад. Законопроект взагалі не торкається цих проблем, стосуючись лише депутатів.
Vitaliy Bezgin, дозвольте висловити свої пропозиції щодо тексту законопроекту:
1. Пункт 7-2 розбити на два окремі пункти. У першому передбачити умову позбавлення мандату у зв’язку із висуванням і обранням від забороненої партії, а окремо в другому пункті – входження депутата до фракції забороненої партії. Це зніме зловживання і перспективу судових позовів.
2. Мають бути внесені правки до законопроекту щодо позбавлення повноважень міських, сільських, селищних голів, обраних від заборонених судом проросійських партій. Їх повноваження можуть виконуватись секретарями рад, які не є представниками таких партій.
3. Має бути врегульоване питання позбавлення посад секретарів та заступнів голів рад, обраних у місцеві ради за списками заборонених партій.
4. У випадку, коли і голова і секретар ради були представниками проросійських партій – в громаді слід запроваджувати військову чи військово-цивільну адміністрацію.
5. Для вирішення питання правомочності тих рад, де постане проблема 2/3 складу, слід запровадити модель функціонування в особливих умовах, наприклад через зменшення кворуму.
Олег ПОСТЕРНАК, політолог
