додому Стратегія Фукуяма, Снайдер, Епплбаум. Як пояснюють протести в США найвідоміші американські історики й...

Фукуяма, Снайдер, Епплбаум. Як пояснюють протести в США найвідоміші американські історики й філософи

64
Clenched fists are raised during a demonstration in Paris, France, Saturday, June 6, 2020, to protest against the recent killing of George Floyd, a black man who died in police custody in Minneapolis, U.S.A., after being restrained by police officers on May 25, 2020. Further protests are planned over the weekend in European cities, some defying restrictions imposed by authorities because of the coronavirus pandemic. (AP Photo/Francois Mori)

Нинішні протести проти расизму й поліцейського насильства щодо темношкірих стали найбільшими в історії США. Це підрахували американські журналісти. Мітинги під гаслом #BlackLivesMatter (“Життя темношкірих мають значення”) відбуваються у всіх штатах, у мегаполісах і маленьких містечках. Приводом для них стало вбивство темношкірого американця Джорджа Флойда поліцейським у Міннеаполісі 25 травня, коли полісмен упродовж майже 9 хвилин душив чоловіка коліном просто посеред вулиці. У місті було підпалено поліцейських відділок, а протести почали стрімко ширитися країною і згодом перекинулися на Європу. 

Більшість виступів є мирними, проте у соцмережах і на екранах шириться чимало фото з випадками мародерства, яке дійсно мало місце. Тоді як за межами США, зокрема й в Україні, ведеться чимало розмов про провокаторів або дебатів щодо расизму в США. Усе це відбувається на тлі пандемії COVID-19, від якої померло 110 000 американців, майбутніх виборів президента США і наказів Дональда Трампа застосовувати силу проти мітингувальників. Суспільне попросило трьох найвідоміших американських філософів і істориків, які, до того ж, добре знаються на подіях в Україні, пояснити природу протестів у США спеціально для українців. Нашими інтерв’юерами виступили Тімоті Снайдер, Енн Епплбаум і Френсіс Фукуяма.

People light flares as they gather calling for justice for George Floyd, who died May 25 after being restrained by police in Minneapolis, USA, in Milan, Italy, Sunday, June 7, 2020. People have been protesting throughout Italy, to denounce the police killing of George Floyd and show solidarity with anti-racism protests in the U.S. and elsewhere. (AP Photo/Luca Bruno)

ТІМОТІ СНАЙДЕР 

“Якщо українці хочуть зрозуміти, як темношкірі почуваються, коли їм кажуть “Всі життя мають значення”, уявіть, що вам говорять “Всі голодували у 1930-ті”

Довідка: Тімоті Снайдер – американський історик, дослідник Східної Європи, автор бестселера “Чорна земля. Голокост як історія і застереження”. Після початку російської агресії став одним із провідних адвокатів України у світі. Останні роботи Снайдера “Тиранія” і “Дорога до несвободи” пояснюють причини зростання авторитаризму у світі.

Расизм у США – системний. Це означає, що до темношкірих куди частіше чіплятиметься поліція, куди більше шансів, що поліція їх уб’є, або ж їх запроторять за ґрати. Вбивство темношкірого чоловіка Джорджа Флойда стало спусковим гачком протестів. Гадаю, це можна порівняти зі смертями на Майдані у січні 2014-го. Людей розлютило перше, друге вбивство, але за цим гнівом – системні утиски. Мені дуже дивно пояснювати українцям, що відбувається в моїй країні, бо маю говорити майже тими ж словами, якими розповідав американцям про Майдан. Вони думали, що Майдан підтасований, організований, що там багато насильства. Було складно їх переконувати, що демонстрації законні, що люди ризикують, гинуть заради чогось важливого.

Police clash with protesters during a Black Lives Matter protest rally in Westminster, London, Sunday, June 7, 2020, in response to the recent killing of George Floyd by police officers in Minneapolis, USA, that has led to protests in many countries and across the US. (Aaron Chown/PA via AP)

Чинні протести – найбільші в історії Сполучених Штатів. Вони проходять не лише в мегаполісах, а й у маленьких містечках. На вулиці вийшли не лише темношкірі, а й білі, люди різного походження. Демонстрації в абсолютній більшості – мирні. Так, телекамерам дуже подобається картинка мародерства. Але як і на Майдані, у кадр насамперед потрапляє те, що палає, а не мирні зібрання. Щотижня протести стають велелюднішими. На загал, демонстранти дуже молоді. Досі молодь була менш активною. Однак зрозуміла, що окрім того, що расизм це неправильно, расизм – це ключ, завдяки якому Трамп утримує свою олігархію, мобілізуючи прихильників.

Якщо говорити про насильство, то наголошую, що насильство проти людей чинить винятково поліція. Немає ані знаку, щоб люди нападали на поліцію, чи щоб одні демонстранти завдавали шкоду іншим демонстрантам.

People throw stones at police officers during clashes between police and small groups of rioters after a Black Lives Matter protest rally in Brussels, Sunday, June 7, 2020. The demonstration was held in response to the recent killing of George Floyd by police officers in Minneapolis, USA, which has led to protests in many countries and across the US. (AP Photo/Francisco Seco)

Події дійсно схожі на ті, що ми бачили в Україні чи інших країнах, коли поліція застосовує силу. Ще одна подібність – у багатьох містах поліцейські відділки стали місцем підготовки спецпризначенців. Їх не вчать нічого іншого, крім як контролювати натовп і бити людей. Це нове явище. Наша поліція мілітаризується. Обладунки силовиків, мов у “Беркута”: шоломи, щити, гумові кийки. Але США – федерація, і поліція підпорядковується очільникам міст, а ті діють по-різному. У Штатах немає великої національної поліції. Інакше б Трамп вже застосував би силу повсюди. У моєму штаті Коннектикут більшість відділків поліції підтримали протести, засудивши вбивство Флойда. 

Загалом, Трампа варто порівняти з Януковичем. Як і Янукович, він хоче бути олігархом, як і Янукович керується не інтересами держави, а власними. Як і Янукович, Трамп занурюється у силове протистояння з власним населенням. Але й як Янукович, має підтримку чималої частини суспільства. У найстрашніші моменти Майдану в Януковича були свої прихильники. Я зауважу, що в Україні був антимайдан. Багато в чому проплачений, людей звозили, але він був. Трамп закликав своїх прихильників приїхати до Білого Дому, але вони не приїхали. Для мене це показово.

Так, Трампа підтримує близько 40 відсотків американців. І частина людей проголосує за нього у листопаді за будь-яких обставин. Але все ж незрозуміло, чи мобілізують їх ці події. Убивство Джорджа Флойда настільки жахливе, що його складно виправдати прихильникам президента. Навіть деяким расистам складно виправдовувати, коли когось вбивають, тримаючи коліно на шиї майже 9 хвилин. Я гадаю, що Трамп втрачає підтримку деяких релігійних американців і бізнес-громади. Зверну увагу на спорт. У США він традиційно більш консервативний. Але лідери Національної футбольної ліги вийшли із заявою “Життя темношкірих має значення”, і що вони помилялися, не звертаючи уваги на насильство проти афроамериканців раніше.

A woman argues with a police officer during clashes between police and small groups of rioters after a Black Lives Matter protest rally in Brussels, Sunday, June 7, 2020. The demonstration was held in response to the recent killing of George Floyd by police officers in Minneapolis, USA, which has led to protests in many countries and across the US. (AP Photo/Francisco Seco)

Трамп звинувачує в протестах “Антифу”, але такої організації не існує. Згадує її він тому, що прагне мобілізувати свого виборця проти ліворадикалів. Було б соромом, якби деінде у світі повірили, що “Антифа” має якесь значення у США. Додам, що США – останнє місце на планеті, де варто турбуватися про ліворадикалів – настільки вони незначні. “Лівий” за американськими мірками – це далеко від розуміння цього терміну в Європі чи у на території колишнього СРСР. У США майже немає лівих, а найбільше внутрішніх терактів скоєно ультраправими. 

Усе це – президентська пропаганда. Нагадаю, що протести проходять по всій країні, і їх учасниками є такі люди, як я. Говорити про секретну змову – просто недоречно.

Також хочу пояснити, як варто сприймати гасло “Всі життя мають значення” на противагу “Життя темношкірих мають значення”. Проведу таку аналогію: уявіть, коли ви розповідаєте про Голодомор, а вам кажуть: “Тоді всі страждали”. Коли українці говорять, що в ГУЛАГу було більше українців – і це правда, а їм відповідають “У ГУЛАГу сиділи різні народи”. Українці кажуть “у 1970-ті нашу мову, освіту забрали, а їм: “Всі страждали”. Ось так звучить фраза “Всі життя мають значення”.

Вона перетворює особливі страждання групи людей на банальність. Це виправдання, щоб нічого не робити. Тож якщо українці хочуть зрозуміти, як темношкірі почуваються, коли їм кажуть “Всі життя мають значення”, думайте, як ви почуваєтеся, коли кажуть “Усі голодували у 1930-ті”. Окремі групи людей мають особливу історію. Історія афроамериканців у США не просто особлива, вона гірша. І вони мають право говорити про це.

A Protester holds a white rose as he stands among placards during the Black Lives Matter protest rally in Brussels, Sunday, June 7, 2020. The demonstration was held in response to the recent killing of George Floyd by police officers in Minneapolis, USA, that has led to protests in many countries and across the US. (AP Photo/Olivier Matthys)

ФРЕНСІС ФУКУЯМА

“Я щиро вважаю, що Трамп – расист”

Довідка: Френсіс Фукуяма – один із найвідоміших сучасних філософів, професор Стенфордського університету, де, зокрема, викладає Програму для нових лідерів України. Автор книги “Кінець історії”. Його остання робота “Ідентичність. Вимога гідності і політика ресентименту” розповідає про роль ідентичності в сучасній політиці.

Усі мої студенти брали участь у протестах, зокрема тут, у Стенфорді та Сан-Франциско. І ці демонстрації переважно були мирними. Зводити все до окремих випадків мародерства – перебільшення. Таких масштабних акцій у США не було від часів Руху за громадянські права у 1960-ті. (Рух за вирівнювання у правах темношкірих і білошкірих громадян США – ред.). Це наслідок расової політики у Штатах.

Окрім того, 20-30 років тому ідеологічний розподіл в країні припинив визначатися економічними принципами – праві чи ліві. Ідеологічні вподобання залежать від політики ідентичності. Відколи Демократична партія підтримала Рух за громадянські права, ті, хто йому опонували, перейшли до Республіканської партії, яка певною мірою стала партією білих. Деякі її члени проти розмаїття, що існує в країні. На основі таких поглядів і було обрано Дональда Трампа. Я щиро вважаю, що він – расист. 

Те, що в інтернеті є чимало теорій змов про те, що хтось стоїть за протестами – наслідок, того, що в інтернеті загалом чимало конспірології. Цьому складно протистояти, коли найбільший популяризатор конспірології – президент твоєї країни. Оскільки Трамп не хоче відповідати на питання щодо власних дій в умовах пандемії, то постійно вигадує нові абсурдні речі.

Protesters participate in a Black Lives Matter rally on Mount Washington in Pittsburgh on Sunday, June 7, 2020, to protest the death of George Floyd, who died May 25 after being restrained by police in Minneapolis. (AP Photo/Gene J. Puskar)

Величезною проблемою США є те, що поліція системно вдається до насильства проти темношкірих. Офіцеру, що вбив Джорджа Флойда і чиї дії, власне, спричинили ці протести, і раніше робили попередження через те, що він застосовував невиправдану силу проти афроамериканців. У 2014-му після низки подібних убивств виник рух Black Lives Matter. Але за 6 років нічого не змінилося. Треба було краще тренувати поліцію, звільняти копів-расистів. Ця бездіяльність і викликає зневіру в афроамериканців, що держава не реагує на очевидну несправедливість.

A protester runs past burning cars and buildings on Chicago Avenue, Saturday, May 30, 2020, in St. Paul, Minn. Protests continued following the death of George Floyd, who died after being restrained by Minneapolis police officers on Memorial Day. (AP Photo/John Minchillo)

На додачу є ще питання до того, як Білий дім відреагував на коронавірус. У США пандемія в рази більше зачіпає бідних людей, а серед них, у свою чергу, куди більше афроамериканців, латиноамериканців чи представників інших меншин. Через карантин саме в цих громадах більше людей втратило роботу. Оскільки обмеження тривають вже більш як три місяці, вбивства поліцією темношкірого чоловіка було достатньо, щоб викликати масове незадоволення. 

Але замість того, щоб звернути увагу на ці прошарки населення, Дональд Трамп робить усе навпаки. Він зображає себе “президентом порядку”, закликає вивести на вулицю армію і розігнати протести. Це все абсурдно. У Вашингтоні протести були мирні, але минулого вівторка він влаштував показуху з Біблією. Поліції наказали розігнати мирний мітинг, щоб президент дійшов до церкви сфотографуватися. До речі, очільники цієї церкви не хотіли, аби він був там.

Цей сумний епізод є показовим щодо поляризації в країні. Поки ж складно передбачити, у що це все виллється. Наразі опитування засвідчують, що більшість американців не підтримує расову нерівність і прагне єдності. Люди не думають, що Дональд Трамп саме той лідер, який потрібен країні в такі часи. На мою думку, його шанси переобратися в листопаді зменшуються.

President Donald Trump returns to the White House after visiting outside St. John’s Church, Monday, June 1, 2020, in Washington. Part of the church was set on fire during protests on Sunday night. (AP Photo/Patrick Semansky)

Але в демократичному устрої саме вибори – найліпший спосіб тримати владу підзвітною. Якщо Трамп програє, американські інституції вистоять. У разі його переобрання ми побачимо відкат верховенства права у США. Тоді Сполучені Штати можуть перетворитися на ще одну напівавторитарну державу. Щоправда, є пересторога. Питання щодо легітимності осінніх перегонів уже виникає.

Зараз точиться політична боротьба і республіканці намагаються не допустити до дільниць чималу кількість виборців-демократів. Скажімо, виступають проти ідеї голосування поштою, або ж впровадження заходів, які б сприяли голосуванню в умовах пандемії. Та оскільки вибори контролює місцева влада, сподіваюся, нахабного наступу на право голосу не буде.

Слідкуючи за подіями у США, я б порадив українцям виявляти трохи терпіння. Зараз в нас велика криза, але механізм виборів може все це підкоригувати. Американську демократію не вдасться полагодити одразу, але вона й досі доволі міцна. Тож варто почекати місяців зо п’ять.

ЕНН ЕППЛБАУМ

“Сказати американцям, що їхні протести кимось зорганізовані,  настільки ж образливо, як говорити українцям, що Майдан інспірувало ЦРУ”

Довідка: Енн Епплбаум – американська історикиня, журналістка, колумністка The Washington Post. Лауреатка Пулітцерівської премії. Авторка книг про злочини комунізму. Після книги “Червоний голод: війна Сталіна проти України”, окрім низки міжнародних премій, отримала й Орден княгині Ольги.

Важливо усвідомити, що одночасно відбувається кілька речей. Перша – це масштабний легітимний протест проти поліцейського насилля щодо темношкірих, який спонтанно спалахнув в афроамериканській громаді. Іскрою стало вбивство Джорджа Флойда, але упродовж останніх місяців були й інші випадки, коли поліція або білі расисти вбивали геть невинних афроамериканців. Друге – посилення нерівності на тлі пандемії коронавірусу.

Від COVID-19 помирає набагато більше афроамериканців. Ми досі не певні, чому. Можливо, тому що більше темношкірих працюють у місцях, де не можна самоізолюватися. Ну і третє – це цілком заслужений гнів у відповідь на відвертий расизм з боку Трампа та його адміністрації.

A group of people take photos of broken windows at a Gucci shop after a Black Lives Matter protest rally in Brussels, Sunday, June 7, 2020. The demonstration was held in response to the recent killing of George Floyd by police officers in Minneapolis, USA, which has led to protests in many countries and across the US. (AP Photo/Olivier Matthys)

Головне  пам’ятати, що протести абсолютно законні, як і виправданою є злість мітингарів. Вони виходять на вулиці проти поліцейського насилля, расизму й нерівності. Так, є й ті, хто вдається до насильства, так би мовити, “перехоплюючи” цей протест заради власної вигоди. Скажімо, коли хтось скористався демонстраціями, щоб пограбувати магазин. І ті, хто так чинять – порушують закон. Але краще окремо розглядати кожен такий випадок. Хто ці люди? Є питання. Деякі з них білі, інші –темношкірі.

Українцям важливо розуміти, настільки це образливо сказати афроамериканцям, та й загалом американцям, що протести кимось організовані. Настільки ж, як було говорити українцям в 2004-му чи 2014-му, що демонстрації на Майдані інспіровані ЦРУ. Це не так. 

Ще одна причина напруги в тому, що скоро президентські вибори. І Трамп намагається показати, що застосує силу, нав’яже суспільству свою волю, а отже, має бути переобраний. Це шокує. Бо президент мусить об’єднувати людей, тоді як Трамп намагається мобілізувати власних прихильників, щоб роз’єднати країну.

Як і все американське суспільство, поліція теж розділена. Хоча у більшості випадків вона не вдається до насильства, деінде йшла разом з демонстрантами. Є ті, хто став на одне коліно, висловлюючи шану загиблим від рук поліції. Очільник поліції Г’юстона, що в Техасі, виголосив надзвичайну промову, закликавши до міжрасової гармонії. Однак є частина поліцейських у США, які радикалізувалися за час президентства Трампа, постійно слухаючи його нападки на медіа, як на щось вороже. Ось це – безпрецедентно. Такого в новітній історії США не було.

A protester confronts San Jose police as they advance on Friday, May 29, 2020, in San Jose, Calif., as people demonstrate nationwide in response to George Floyd dying while in police custody on Memorial Day, in Minneapolis. (AP Photo/Ben Margot)

Ми також бачили геть перевищене застосування сили проти мирних демонстрантів. У США таке мало місце в 1960-ті, але для цього покоління – це шок. Це наслідок того, що Білий дім три роки очолює людина, яка є відвертим расистом і підтримує використання насильства, навіть у промовах і коментарях. Словник, яким послуговується Трамп, – це мова авторитарних лідерів – і не в Східній Європі, а, скажімо, в Центральній Азії. Ставлення Трампа до влади не демократичне, він думає, що інституція має служити його особистим інтересам.

Я ж закликаю утриматися від бажання все спростити. Є погані поліцейські, хороші поліцейські, мирні демонстранти, мародери, провокатори, є чимало дезінформації. Є політичне насильство, а є й політики і представники влади, які добре поводяться у своїх містах.

Автор: Наталія Гуменюк

Джерело: Суспільне

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я