Пишуть, що черговий раз ДБР передало до АРМА вилучене в російських комерсів майно на 4 млн грн. Таких повідомлень йде по кілька в день. Проте, військові кажуть, що не відчувають зиску для ЗСУ від усіх цих конфіскацій та передач російських активів. Гроші та ресурси десь втрачаються на якихось адміністративних рівнях і не доходять безпосередньо до ЗСУ. В чому ж справа?
Може тому, що АРМА – це вкрай неефективна контора? Голова правління StateWatch Олександр Лємєнов пише: “Оскільки АРМА черговий рік живе в режимі «цілком таємно», ми спробували із джерел довідатися про кількість ухвал, які надійшли до Агентства. Що ж, джерела стверджують, що приблизно 360. Однак майна в управління передано лише за 15 ухвалами, п’ять з яких — постановою Кабміну. Цікавий момент, а скільки ж коштів АРМА отримало від управителів активами 2022 року? Знову ж таки, АРМА «сидить у засаді», тому звернулися до джерел. Йдеться про 34,8 млн грн (документ 2), з яких 24 млн — за контрактами 2019 року (нерухомість на столичній Воздвиженці), а ще 4 млн грн — надходження за користування лабораторією в Межигір’ї (передана постановою КМУ)”. Цікавий фактаж, правда?
Я сам писав, що величезна кількість конкурсів на визначення управителя арештованими активами, які проводила АРМА, не просто провальні, а суцільно провальні. Раніше прибуткові підприємства та успішні виробництва просто банкротили і знищували під замовлення конкурентів. Головне, щоб була можливість вставити у “чорні списки” ту чи іншу фірму. Силовики, навіть, мають неабиякий досвід такого “законного рейдерства”.
Яскравий приклад є кейс української компанії “Парімач”, яка виділила на допомогу ЗСУ мільйони гривень, а її вносять до санкційних списків та вибивають з ігорного ринку. Якщо вже бути до кінця відвертими, то за санкціями проти Парімач, за тим щоб цю компанію включили в санкційний список стоять конкретні люди із Служби. Робиться це свавільно і в позазаконний спосіб, без пояснення та аргументації. Просто тому, що хтось хоче зірвати куш, прикривши оборудку “питанням економічної безпеки”.
Іншим тромбом на шляху передачі російських активів чи майна колаборантів на потреби ЗСУ є обласні ВЦА. Чинним законодавством, з метою забезпечення виконання завдань в умовах правового режиму воєнного стану відповідно до ст. 8 ЗУ “Про правовий режим воєнного стану”, ст. 4 ЗУ “Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану” передбачена можливість примусового відчуження майна для потреб військових підрозділів. Ця процедура стосується майна та активів, наприклад, колаборантів – Медведчука, Сальдо, Балицького, Волошина чи Кузьміна тощо. Але для того, щоб військові отримали арештоване майно на свої потреби має бути погодження Рад оборони відповідних ВЦА. Але ті фактично саботують можливість додаткової підтримки та не погоджують такі накази командирів.
Без проявлення політичної волі керівництва держави алгоритм (коли російські активи та майно колаборантів йдуть на потреби ЗСУ), працювати не можуть. Наявність інституцій та відповідного законодавчого забезпечення, навіть судових практик, не гарантує, що військові отримають ці ресурси. Система має бути очищена від тромбів у всіх її частинах: від АРМА до ВЦА. Саботажники повинні бути покарані, а самі процедури стати прозорими для громадського чи парламентського контролю.
