Київ. 25 лютого 2014 (Телекритика). Низка журналістів-розслідувачів не допускають своїх колег з інших ЗМІ до документів, виловлених у Київському водосховищі в резиденції «Межигір’я». Зокрема, вчора, 24 лютого, увечері, журналісти й волонтери, які розбирають документи, не допустили до них і виштовхали журналіста програми «Гроші» каналу «1+1» Ігоря Колтунова. Про це «Телекритиці» розповів головний редактор «Грошей» Максим Сухенко.
«Ще в перший день наші журналісти побачили серед виловлених папок фінансову документацію, зокрема, про хабарі даішникам. Я одразу дав завдання журналістам шукати ці документи і працювати з ними. Учора ми їх знайшли. Але наші колеги, які розбирають і сушать зараз ці папки, зокрема Наталя Седлецька, Анна Бабінець, не дозволили нашому журналісту приєднатися до них і брутально виштовхали з приміщення, де розбирають ці документи», – розповів головний редактор «Грошей».
«Вони заявили, що вони першими знайшли ці документи і мають право на ексклюзив, а всі інші отримають до них доступ, коли їх викладуть в інтернеті», – переповів пан Сухенко слова колег з інших редакцій. «Але ми знаємо, що в перший день цих колег там не було. Там були Оксана Коваленко з “Української правди”, Дмитро Гнап», – додав пан Сухенко.
«Я вчора майже годину розмовляв із цими людьми. Моя позиція така: у нашої програми є конкуренти – “Агенти впливу” з каналу НТН і “Знак оклику” з ТВі. Нехай ми з ними втрьох долучимося до роботи із цими документами», – запропонував головред «Грошей».
На думку Максима Сухенка, відбувається приватизація доказів і наразі ніхто не гарантує збереження виловлених у водосховищі документів, які мають стати насправді підставою для порушення кримінальної справи, а не для «бійки журналістів». «Я боюся, щоб зараз не почалося інформаційного рейдерства. Зараз не час журналістам між собою починати сварки», – наголосив пан Сухенко.
«Телекритика» розпитала про те, що відбувається з документами в «Межигір’ї», одного з медійників, які там нині працюють, – Олега Хоменка, старшого радника з питань медіа в «Інтерньюз-Нетворк», координатора проекту підтримки журналістських розслідувань SCOOP в Україні.
Пан Хоменок розповів, що загалом з Київського водосховища було виловлено 157 папок з фінансовою документацією компаній, що пов’язані з «Межигір’ям» – «Танталіт», «Деліт», низки благодійних фондів. Із середини дня суботи, 22 лютого, група волонтерів і журналістів займається порятунком намоклих паперів.
«Папір, що потрапив у воду, має строк життя 72 години. І ми маємо встигнути розібрати кожен зі 100-200 папірців у папці та перекласти його чистим папером для просушування, інакше вони злипнуться і з ними вже неможливо буде працювати. Тобто перше завдання волонтерів – розібрати і просушити, – розповідає пан Хоменок. – По-друге, журналісти й волонтери фотографують кожен із документів, і по-третє, сьогодні вночі почалася публікація цих фотографій на сайті yanukovychleaks.org, спеціально створеному за підтримки міжнародного проекту журналістських розслідувань OCCRP».
Зі слів пана Хоменка, кінцева мета журналістів і волонтерів – зберегти всі 157 томів, опублікувати їхні фотокопії у відкритому доступі для всіх журналістів і громадян, після просушування – зробити сканкопії для автоматизованої бази даних, а самі документи передати правоохоронним органам. «Ми хочемо створити щось на кшталт Offshoreleaks, і сподіваємося, що за підтримки OCCRP, SCOOP, “Інтерньюз-Нетворк” це стане можливим», – каже він.
На запитання «Телекритики», чому документи одразу не було передано правоохоронцям, пан Хоменок відповів, що в людей, які їх першими побачили, виникли резонні застереження, що передача правоохоронним органам мокрих папок могла призвести до їх втрати, як це вже не раз траплялося з важливими доказами. «Документи потребували негайно обробки й просушки, а в хаосі, який панував у МВС та СБУ, цим би ніхто не займався»,- вважає координатор SCOOP в Україні. При цьому самі правоохоронці, за даними пана Хоменка, протягом цих днів не навідувалися до «Межигір’я» за врятованими доказами.
Коментуючи недопуск декого з колег до «межигірських архівів», пан Хоменок аргументував це тим, що документи потребують термінової оперативної обробки і сортування, чим опікується велика кількість волонтерів, зокрема й тих, які професійно займаються реставрацією. «Журналісти там присутні, але вони не втручаються в роботу цих людей, – стверджує пан Хоменок. – Я особисто нікому не відмовляв у доступі до ЗМІ. Репортери можуть знімати те, що відбувається, але ми просимо їх не чіпати документи руками і не заважати їх обробці. Зрештою, вся ця інформація буде публічною. Вже перші 14-15 гігабайт викладено на yanukovychleaks.org».
Тим часом з публікацій журналістів-розслідувачів стає зрозуміло, що багато з них змогли особисто ознайомитися з врятованими архівами й навіть «отримати їх у розпорядження» – наприклад, Сергій Сидоренко з «Коммерсантъ-Украина», Сергій Лещенко і Мустафа Найєм з «Української правди».
