Сьогодні близько 16.00 за місцевим часом підрозділи Вільної Сирійської Армії, підтримувані США, досягли Ябруда. Це місто на трасі М5, що з’єднує Дамаск з Хомсом. Таким чином, Дамаск втратив сухопутний зв’язок з Хомсом, а отже, і з узбережжям.
Приблизно через годину приватний літак вилетів з аеропорту Дамаска і полетів до Абу-Дабі. Існують твердження, що на борту літака був Башар Асад (фото в цьому дописі приблизно 20-річної давнини, тому «користуйтеся з обережністю»).
За словами людей, які живуть у Дамаску, після цього асадівські війська майже зникли з міста. Вони всі відійшли, деякі переодягалися в цивільний одяг просто посеред вулиць. Навіть будівля Міністерства оборони була (станом на годину тому) порожня: її охороняли лише два охоронці. Перед будівлею штабу ВПС, біля площі Омейядів, було кілька військових і військових машин. Щоправда, ніхто не знає, куди зникають асадівці: деякі контакти з родичами, які служать у Республіканській гвардії та ВПС, кажуть, що всі вони «поїхали на узбережжя». Хоча, в такому разі, виникає питання, як їм вдалося втекти з Дамаска – та ще й вчасно?
Справа в тому, що навіть гвардійці Асада знаходяться не там, де їх зазвичай розміщують. Дійсно, їх не видно навіть у таких місцях, як Кура аль-Асад («Села Асада» – район, де живуть офіцери та інші чини Республіканської гвардії, а також їхні утриманці), в Кудсаї, на території навколо президентського палацу (звідки відкривається вид на місто) або на горі Касьюн (високий пагорб, звідки відкривається вид на все місто).
Це було б важливо знати, тому що після звільнення Ябурду підрозділи СВА повернули на південь, поїхали по трасі М5 і – досягли району Думи, східного передмістя Дамаска. Я сумніваюся, що вони залишили когось із прихильників Асада, які проїжджали повз них у зворотному напрямку, тікати просто так.
Приблизно в той же час повстанці, що просуваються з Кунайтри (Ахрар Хоран ОР) і з Дераа або Сувайди, досягли південних передмість, в той час як з багатьох районів навколо центру міста надходили повідомлення про народні повстання, демонстрації і святкування падіння режиму. Наприклад, з Харасти, Ірбіна, Джісріна, Джарама, Сбене, і навіть з Дарайї. Останній є цікавим прикладом, оскільки раніше він був найбільш плюралістичним з утримуваних повстанцями районів (провів кілька виборів до місцевих органів влади, перебуваючи в облозі асадівців і КСІР, з 2012 по 2018 рік): однак потім він був переданий Асадом КСІР. Але зараз на його вулицях люди зносять символи асадизму…
Відомо, що повстанці, які наступають з півдня, дійшли до сумнозвісної в’язниці «Седна», де в 2012-2013 роках було масово вбито понад 6 000 ув’язнених – переважно активістів, які очолювали демонстрації 2011 року. І де тисячі опозиціонерів утримуються донині: деякі так довго, що не знають, що Хафез аль-Асад помер ще у 2000 році…
Загалом, контроль режиму над Дамаском сьогодні ввечері може повністю зруйнуватися.
переклад ПолітКом