Ще один невеликий допис Тома Купера про атаки дронами на Київ та на москву. Трохи технічних деталей, але тішить сам факт досягання невідомими дронами російської столиці – один збили неподалік путінської резиденції. Так що тривога стосується тепер не лише українських міст.
Всім привіт!
Вночі з 29 на 30 травня росіяни здійснили ще один удар по Києву з використанням баражуючих боєприпасів іранського походження. Переважно це були Шахеди-136 та ще декілька Шахедів-131 (також відомих як “Гєрань-2” і “Гєрань-1”). Відповідно, хотілося висловити кілька тез з цього приводу.
Спочатку, повідомлялося, що цей удар – “дуже зосереджений”, тобто відбувався він у дуже короткому часовому проміжку. Може й так, однак я не маю чіткого розуміння, чи це дійсно правда. Наскільки мені відомо, режим повітряної тривоги тривав із 23.30 29-го травня до 04:30 30-го травня. Про вибухи в Києві та передмісті повідомляли десь впродовж трьох годин.
За повідомленнями українських офіційних джерел, в атаці брав участь 31 баражуючий боєприпас: всі вони рухалися з двох напрямків – із “півночі та з півдня”.
Українці заявили про збиття 29 Шахедів: щонайменше один з тих двох, що прорвалися крізь ППО, схоже, влучив безпосередньо по будівлі штабу ГУР МО (української військової розвідки). Решта БПЛА попадали у Голосіївському та Подільському районах, пошкодивши кілька будівель. Найбільшої шкоди зазнав багатоквартирний хмарочос (яких “у Києві немає” …позіхає…) у Голосіївському районі: дрон влучив по верхніх поверхах і це спричинило займання у одній квартирі, загинула одна людина (схоже, жінка вийшла на балкон, щоб подивитися “феєрверки”…). Троє дістали поранення.
Крім цього росіяни сильно обстріляли район Херсона (п’ятеро дістали поранення), а також низку районів Сумської області (по ній били з артилерії, РСЗВ та бойових гелікоптерів).
Своєю чергою, вчора рано вранці, від 29 до 32 БПЛА (вишестоящі органи повідомили “лише про 8” наблизилися до південно-західних околиць москви. Кілька з них чи-то збили, чи-то змусили з падіння (за допомогою систем РЕБ, які спричинили проблеми з GPS-сигналом на значній частині російського заходу, аж до кордонів із балтійськими державами, у Красногорському районі, а також у селах Іллінскоє та Тімошкіео, а ще на Рубльовському та Ілінському шосе і в Одінцовському районі. ‘Але’, відомо, що один з дронів завдав удару по території неподалік резиденції путіна в районі Ільїнки.
Нижче наводжу мапу, на якій зображені місця, де БПЛА завдали удари чи впали (фіолетовий колір), і де повідомлялося про вибухи (рожевий). ‘Лишень’ три БПЛА, як відомо, дійсно дісталися москви (відстань від України тут перевищує 830 км): один навіть вдарив по будівлі на вул. Атласова (нова москва), і ще два влетіли у живі будинки в районі Чєрьомушкі (на перетині ленінського [прости-господи] проспекта із вул. Удальцова. Один з останній двох згаданих дронів завдав удару по квартирі на 14 поверсі) і не здетонував.
Що я хотів би сказати з цього приводу?
Схоже, що багато голосів у соціальних мережах все ще дивуються, як такі «повільні, гучні, вразливі» БПЛА та ПГМ можуть «таке вчинити» – і висміюють як російську, так і українську протиповітряну оборону. Та дехто все ж западає в інші крайнощі, наприклад, «а, то це не проблема для Patriot & Co KG GesmbH AG» (читайте: «Патріот» та інші сучасні ракети «земля-повітря»/ЗРК)… чи для «С-300… С-350…С-400, які з легкістю збиватимуть українські БПЛА»….
Власне….
Звісно, шахеди (і БПЛА, використані для цього удару по Москві) повільні та гучні. Деякі українці називають російські баражуючі безпілотники «мопедами», тому що їхні (поршневі) двигуни звучать схожим чином. І вони рухаються із невисокою швидкістю 80-120 км/год. Але також вони невеликі, а їхня форма допомагає уникнути викриття. Це означає, що хоча вони і не є «невидимими», проте їх важко виявити. Навіть більше: їх надзвичайно важко виявити на відстані понад 30-40 км, а також під час наближення до великих міст.
Ось приклад: на цьому зображенні нижче показано «радарне покриття» радіолокаційної системи, розміщеної (лише для прикладу) у Міжнародному аеропорту імені Сікорського [Жуляни] на півдні центральної частини Києва.
Для цього прикладу я обрав радіус дії радара 150 км, тому що це щось на кшталт «середнього значення для радарів дальнього радіусу дії/раннього попередження/спостереження, які зараз діють». І я обрав висоту щогли для цієї радарної антени 20 метрів, яка є досить великою, проте насправді середньою поміж систем, які зараз працюють в Україні (і так, я знаю, що деякі системи мають антени на радіолокаційних щоглах висотою 40 метрів).
А тепер зверніть, будь ласка, увагу:
червоний: позначає зони, де цей радар може виявити цілі, що летять на висоті до 100 м;
помаранчевим позначено зони, де цей радар може виявити цілі, що летять на висоті до 40 м;
жовтим позначено зони, де цей радар міг виявити цілі, що летять на висоті до 20 м;
зеленим позначено зони, де цей радар може виявити цілі, що летять на висоті до 10 м.
Очевидно, що чим нижче летить баражуючий боєприпас (або БПЛА), тим менша дальність його виявлення. По-перше, на це впливає кривизна Землі: ось чому як “шахед”, який летить на висоті 100 м, де-факто є «невидимим» для радара в описаному вище положенні на відстані понад 45 км.
Зазвичай чим ближче шахеди наближаються до цільової зони, ти нижче опускаються. Спочатку приблизно до висоти в 40-50 метрів, потім ще менше до 20-30 метрів. Згодом вони вже літають між найвищими будинками (включно з «київськими хмарочосами, яких не існує»….ха-ха). Для кращого уявлення, ось збільшення тієї самої «карти радіолокаційного покриття» Київської області, що й вище. Очевидно, що чим нижче літає БПЛА, тим проблематичніше його виявити. Дійсно, абсолютно ясно, що в залежності від напрямку, з якого наближається БПЛА, радар, розміщений в Міжнародному аеропорті Сікорського, може не виявити його, аж поки він не досягне центру Києва.
Коли “шахеди” літають так низько, проблеми виникають не лише через рельєф (наприклад, пагорби на північний схід і південний схід від Києва), а й через високі будівлі та інші споруди, таким чином і виникають «сліпі зони» в українському радіолокаційному покритті.
Звичайно, можна (принаймні це логічно) зробити висновок, що ПС ЗСУ враховують це, розгортаючи так звані «радарні пікети»: радіолокаційні системи раннього попередження/спостереження, розташовані за межами міста, особливо «вздовж осі загрози» — вздовж основних напрямків, звідки зазвичай відбуваються російські атаки (північний схід, схід і південний схід). Наприклад, радар із антеною на 20-метровій щоглі, розміщеній на вершині одного з пагорбів на північ від Броварів, може забезпечити набагато краще покриття: він має майже безперешкодний «вид» на північний схід, схід та південь/південний схід:
Напрошується висновок, що навіть системам ЗРК, за підтримки радарів, які можуть виявляти цілі, що летять високо, наприклад, на відстані 150 км, важко виявити ціль, що летить низько наприклад, на відстані 20-30 км. Дійсно, навіть радар із антеною на висоті 20 метрів, розміщений на в аеропорту ім. Сікорського, навряд чи виявить будь-який “шахед”, перш ніж він досягне центру Києва.
….ось чому всі байки про «жнива» “шахедів” Патріотами просто маячня. Дійсно, якщо уважно стежити за українськими соцмережами, то виявляється, що велику кількість російських баражуючих боєприпасів збито із зенітних систем (автоматичних зенітних установок калібру 20, 23, 35 і 40 мм), з ПЗРК та навіть зі стрілецької зброї.
….що, у свою чергу, означає, що, на відміну від ударів балістичними ракетами, російські удари з БПЛА навряд чи призведуть до «виснаження» запасів українських ЗРК.
Однак вони допомагають ГРУ (російській військовій розвідці) стежити за роботою української наземної ППО. Чим довше працюють радари та ЗРК БП, тим більше розвідувальних даних про них збирають росіяни (за допомогою своїх систем електронної, радіо та комунікаційної розвідки).
Насамкінець: пам’ятайте, те саме стосується і російської протиповітряної оборони в Москві – це одна з причин, чому росіяни пішли так далеко, що почали розгортати на дахах високих будинків у центрі міста, наприклад, ЗРК Панцир С1/С2 (SA-22 Greyhound). Це щоби простір для «вільного огляду» і, звісно, щоби вести вогонь. Іншими словами: це зовсім не «жарт», а ознака того, що росіяни сприймають загрозу низьколітаючих БПЛА так, як їм належить: дуже серйозно.
Оскільки Москва настільки далека від України, що ГУР МО (українська військова розвідка) отримує дуже мало корисної інформації від власних ударів БПЛА по російській столиці. Їм можуть допомогти лише супутники-розвідники НАТО, проте це лише за умови, що ці удари БПЛА по Москві здійснює саме Київ, і що Київ вчасно інформує НАТО про такі операції.
Переклад: Тетяна Саніна, Антон Шигімага
Редакція: Ростислав Семків
Джерело тут
