З новим днем, мої любі.
47 днів вільні люди проти “гвинтиків”
В дитинстві і юності любила кіно та книги про війну. Про героїзм, самовідданість, братерство, честь, гідність.
Часто виникає в пам’яті думка, коли зустрічаєш людину, яку розумієш з напівслова, що ви однакові книги в дитинстві читали.
І це завжди зближувало, наче ви разом пережили все прочитане.
Ненавиділа одну особливість радянських фільмів про війну. Безнадійна надія. Мені здається в кожному фільмі, якщо це була не комедія, головний герой помирає у нерівній боротьбі з ворогом. І тільки коли його очі закриває смерть, там, на горизонті з’являються наші танки.
Я завжди думала, що така кінематографічна драматична особливість через бажання витиснути сльозу, пробити на сильні емоції.
І вже недавно прийшла до думки, що тут інше. В цих трагічних закінченнях філософія країни, де пропагується виживання імперії через жертовність людей-гвинтиків. Це ідея, що твоє життя не важливе, головне, щоб ти розчистив шлях машині держави.
Твоя країна виживе, навіть переможе, ну а ти, ну що ж.. “баби іще нарожают”.
Останні 30 років ми читали різні книжки і дивилися різне кіно, ми обговорювали різні події, робили різні висновки. І тепер зустрілися два світи, що не пізнали один одного.
Ми не гвинтики. Ми повставали проти несправедливості і долали її. Ми беремо на себе відповідальність кожного дня, коли збираємо гроші і забезпечуємо необхідним наших вояків, коли вирішуємо долю своєї країни зі зброєю в руках. Ми не делегуємо нашу волю владі, ми не питаємо, чи можна.
І Дике поле живе.
Ми бачимо, що потрібно і робимо. Разом. Разом зі світом. Бо наша воля зараз така сильна, що захоплює за собою.
Наш вільний світ пережував і виплюнув “руській мір”. Тепер ці шматки героїчні #ЗСУ вимітають з-під ніг.
Тримаймося, друзі!
Обіймаю вас усім серцем ❤️
Все буде Україна!💙💛
Арт від нестримної #МартаПітчук
Джерело: Facebook
