На сході України холоднішає: температура опускається до –2°C, інколи до –6°C, переважає північно-східний вітер. Тобто ґрунт починає замерзати. Відповідно, події починають «розігріватися» на кількох ділянках фронту, тож ось вам «незапланований» огляд за минулі два дні.
ПОВІТРЯНА І РАКЕТНА ВІЙНА
Розпочну зі свіжого офіційного зведення «вишестоящих органів» у москві: того, що за 2 грудня. Якщо йому вірити, минулі два дні посіли гідне місце у славетній історії рф, її воєнщини, людства, Місяця і взагалі Сонячної системи. Якщо обрати з довжелезного переліку головне, виходить, що росіяни ліквідували 60 «українських військовослужбовців» (то тепер Україна таки має офіційні Збройні Сили чи як?), потім іще 50, далі знову 50, та ще й «78 одиниць артилерії на бойових позиціях» (для певності: я справді цитую їхні заяви на зразок цієї [ доступ з України заблоковано — перекл.], і схоже, вони твердо переконані, що це правда), а також половину 40-вої артилерійської бригади… серйозно, самі тільки перемоги, всюди і скрізь, тож «зацікавлені росіяни» тільки дивуються: скільки ще «мільйонів вояків» українці зможуть кинути у бій і як спритно путін влаштував Заходу смертельну пастку цією «прогулянковою» війною в Україні…
Але щось я відволікаюся. Повідомляють, що російські перехоплювачі ПКС — минулого тижня прибуло поповнення з кількох Су-35 — нібито збили український МіГ-29 над Українкою (що на південь від Покровська; очевидно, знову ракетою Р37М), а їхні протиповітряні засоби вразили Су-25 біля селища «Нікольскоє». Як завжди, жодних доказів, тож це все правда, ясна річ. А оскільки в Google Earth село з такою назвою я знайшов лише на Камчатці, трохи сумніваюся, що український Су-25 пролетів 11.000 км над росією, щоб упасти десь на Далекому Сході… [Насправді в Україні є село Микільське біля Вугледару, як підказують наші пильні читачі — ред.]
Не принципово: головне, що обидва збиття відбулися над так званою «днр»…
…а, так, іще «вишестоящі органи» опублікували відеозапис [ доступ з України заблоковано — перекл.], на якому літаки Су-25 ПКС (чи може ПВК «ваґнер»?) «виконують повітряний удар по військових об’єктах і обладнанню Збройних Сил України». Мовляв, ці удари «повністю знищили приховані укріплення та броньовану техніку»…
Щоправда, навіть за найменшого натяку на розуміння основ повітряного бою важко повірити, що це можливо з російською тактикою «насипай, кудись та влучиш», але то ще пів біди: зверніть увагу на оце «повністю знищили». Просто «знищити» було замало?
Зі свого боку, російські ПКС втратили МіГ-31, який розбився на російському Далекому Сході — повідомляють, що він загорівся з невідомих причин. Якщо не враховувати той український Су-25, збитий над Камчаткою, навряд чи це якось пов’язано з війною в Україні.
Інакше кажучи: все йде точно за планом триденного вторгнення, краще просто нема куди… і для всієї росії, і для всіх росіян (зокрема тих, хто не знає, що вони росіяни — як-от ви і я, — через трикляту нацистську пропаганду), і для путіна…
Так, до речі: перший із шістьох зенітно-ракетних комплексів MIM-23 HAWK, обіцяних Іспанією, вже доставлено в Україну. Незабаром прибуде ще п’ять. Нарешті хоч щось робиться для того, щоб посилити протиповітряну оборону України.
Свого часу я досліджував ірано-іракську війну, тому про цей зенітно-ракетний комплекс дещо знаю. Як на мене, в теперішній війні він може стати у пригоді — тим більше, що Україні передають значно розвиненішу версію, ніж MIM-23B I-HAWK, яку іранці використовували в 1980-х, — хоча й стара версія була «така хороша», що бойові пілоти Іраку називали її «Долиною смерті». Звичайно, кілька комплексів HAWK не замінять усіх тих ЗРК совєтського виробництва, які досі формують кістяк української протиповітряної оборони, але ж ракети й набої до них закінчуються (схоже, запаси наразі критично малі, як, зрештою, і запаси балістичних та крилатих ракет у росіян).
БИТВА ЗА ДОНБАС
Куп’янськ і Сватове… російська агентурна розвідка повідомляє, що Україна готує новий наступ із району Куп’янська на схід — на Сватове і Старобільськ. Українська агентурна розвідка стверджує, що росіяни готують новий наступ на Куп’янськ і далі вниз по річці Оскіл. Насправді — і не питайте мене чому — дехто переконаний, що росіяни вже відвоювали східний берег Оскола аж до Куп’янська. ….
А ніт. Натомість ЗСУ не марнували військо та час і тому не просувалися на північ від Дворічного: інакше вони опинилися б у радіусі дії російської артилерії, розгорнутої в безпеці по той бік кордону.
Однак…. За словами українців, останнім часом росіяни перекинули в цей район один батальйон ВДВ, а також чотири батальйони і дві танкові роти 18-тої мотострілецької дивізії, а потім 5–9 артилерійських батальйонів. Тому українська артилерія веде потужний обстріл численних об’єктів у районі Сватового, від північних до південних околиць міста. Крім того, хтось підірвав російський склад ПМП в районі Брянська, підпаливши близько 50 000 тонн паливно-мастильних матеріалів: це точно відстрочить будь-який можливий російський наступ або на деякий час спричинить проблеми в розгортанні оборонних операцій. Своєю чергою, українці (з неохотою) підтверджують, що російські артилерійські обстріли перешкоджають пересуванню їхніх підрозділів і засобів у районі Куп’янська.
Власне, я б сказав, що ЗСУ досі просуваються на схід у цьому районі: закріпилися в Ягідному, розгромили там багато росіян, а отже,, ймовірно, дійшли до Орлянського. Тому суровікін не може не відреагувати розгортанням підкріплень, щоб зупинити це просування.
Кремінна… Слідом за скаргами своїх підлеглих (див. мій попередній звіт), тепер навіть командир БАРС-13 скаржиться на активну українську діяльність у лісі на північ від Серебрянки. Думаю, що росіяни все ж таки повинні розібратись: чи то українці кидають у бій свою «5-ту хвилю фольксштурму», що складається зі (старих) жінок — чи кого там, щоб росіянам було легше їх розірвати на шмаття, чи то вони все ж вміло проникають на позиції БАРСУ…?
Бахмут… Тепер уже зрозуміло: битва за місто стане ключовим випробуванням у цій війні. Росіяни масово переміщають війська у цей район, і українці у відповідь, за даними агентурної розвідки, теж перекинули сюди — або ще перекидають — аж шість бригад.
Не всі вони досі дісталися до місця, а тим часом росіяни хвиля за хвилею наступають уздовж усієї лінії фронту від Білогорівки на Сіверському Дінці на півночі, під Соледаром, на східних околицях Бахмута й аж до Опитного, Кліщіївки, Курдимівки й до Північного. Атаки «ваґнера» на Білогорівку, Верхньокамʼянське і Спірне ЗСУ розгромили відносно легко.
Центральною точкою боїв у цьому районі стала територія від Курдимівки до Новоселівки на південь від Бахмута. За Курдимівку ведуться запеклі бої, а далі на південь після захоплення Куземівки ваґнерівці-найманці дійшли до північної, а далі й східної околиці Новоселівки, за кілометр на захід. Ясно, перед тим населений пункт зрівняла з землею російська артилерія, і я майже не сумніваюся, що на даний момент село вже захопили. Під атаками (та ще й із різних боків) значно сильнішого ворога 30-та механізована бригада ЗСУ знову була змушена відступити.
Характерно, що ціль росіян у цьому районі «типово путінська»: вийти на «кордон» Луганської області (тобто так званої «лнр»). Українці мають власний погляд на цю ситуацію, і тому регулярно контратакують росіян з флангів. Під час однієї з таких операцій ЗСУ вчора ввечері вдалося дійти аж до Куземівки, але якихсь серйозних результатів досягти не вдалося.
Загалом, хоча росіяни також наступають і вдень, найважливіші битви, схоже, відбуваються вночі. Причина в тому, що «навіть» ваґнерівці навчилися діяти в темну пору доби, і зараз мають для цього достатнє оснащення. Вочевидь, у 30-тої механізованої бригади ЗСУ ситуація інша — або росіяни знайшли інший спосіб відволікти її передові позиції, а потім обійшли їх. Це сталося на початку наступальної кампанії, десь тиждень тому.
Авдіївка… Тут мені доведеться повторити все те саме, що я вже шість місяців розповідаю про цей район. А саме: росіяни атакували Красногорівку і Марʼїнку, за масованої підтримки своєї артилерії… Не можу зʼясувати, які артилерійські боєприпаси використовує тут росармія. Тому мені, на жаль, нічого не лишається, крім як підсумувати: єдина «надійна» новина, яку мені вдалося знайти, — це атака російського механізованого підрозділу на Первомайське, вочевидь, здійснена 1 грудня. Невдала, але ж погляньте: вони спробували заїхати на танках, а не тільки наступати піхотою за підтримки артилерії.
Насамкінець… південь Запорізької області… і південь Херсонщини… За минулі два дні я назбирав ще більше даних агентурної розвідки про відступ росіян із району Пологів. А також із лівого берега Дніпра, тобто на південно-східній Херсонщині. Та все ж свідчень значного просування українців я не бачу — ані в районі Пологів, ані на Кінбурнській косі, ані в районі Олешок. Наберімося терпіння, побачимо, що буде далі.
Переклад: Микола Ковальчук, Тетяна Саніна, Антоніна Ящук
Редакція: Антоніна Ящук
Джерело тут
